Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Соціологічний та науково-публіцистичний моніторинги






Соціологічний моніторинг – проведення соціологічних досліджень впливу діяльності людини на стан навколишнього середовища і на рівень екологічної культури.

Науково-публіцистичний моніторинг – спостереження за екологічними проблемами шляхом вивчення наукових та публіцистичних.

Основними їх завданнями є спостереження за НПС в областях, за транскордонними перенесеннями ЗР в атмосфері та водних об’єктах, аналізі, прогнозі змін довкілля і здоров’ї населення, оцінюванні якості життя в регіоні.

24.Універсальні системи моніторингу. Залежно від мети здійснюють моніторинг компонен­тів біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери), біоло­гічний, екологічний моніторинги, моніторинг чинників впливу, джерел забруднення та інші його види на різ­них територіальних рівнях. З огляду на предмет спосте­режень виокремлюють абіотичний, геофізичний, фізич­ний, хімічний, санітарно-токсичний види моніторингу. Цим далеко не вичерпується класифікація систем моні­торингу, оскільки в наукових дослідженнях і практич­ній діяльності керуються різноманітними підходами і принципами Універсальні системи (територіально-просторово організовані) - глобальний моніторинг (базовий, регіональний, імпактний рівні), у т.ч. фоновий і палеомоніторинг, державний, міждержавний, міжнародний моніторинги (моніторинг транскордонного переносу забруднюючих речовин). Глобальний моніторинг – система спостережень за планетарними процесами і явищами, які відбуваються у біосфері з метою оцінювання і прогнозування глобальних проблем охорони НПС.

32. Загальні вимоги до організаціїї спостережень за забрудненням АП Організація спостереження передбачає контроль за поширенням ШД, як в самій атмосфері так і між елементами системи (атм – літосфера – гідросф – біосф.). Для цієї діяльності необхідно: 1.відомасті про наявні та перспективні джерела забруднення атм. (з урхуванням розвитку економічних районів); 2.характеристика ЗР (їх токсичність, здатність вступати в хім.реакціїї з іншими речовинами, здатність до самоочищення); 3.гідрометеорологічні дані; 4.результати попередніх спостережень за забр. атмосфери (експедиційні дослідження); 5.дана про рівні забруднення НПС в сусідніх країнах; 6. відомості про транскордонні перенесення шкідливих домішок; 7.дані про радіоактивне забруднення атмосф.повітря на фоновому рівні, а також у зонах впливу АЕС та інших джерел можливого радіоактивного впливу.9.Відомості прозабр. територій на основі снігової зйомки (спостереження зв забр. снігового покриву). Для забезпечення ефективних заходів з охор. повітря інформація повинна бути повною(повинна бути достатня кількість контрольованих інгредієнтів) і достовірною (неухильне дотримання нормативних вимог).

33. Автоматизовані системи спостережень і контролю АП. АСКНС-АГ або АНКОС-АГ – призначені для постійного контролю за змінами в просторі та часі, х-ками забруднення і метеорологічними параметрами повітряного простору. В залежності від характеру і об’єму завдань, які вирішують АСКНС, їх можна розділити на п’ять типів: промислові, міські, регіональні, загальнодержавні і глобальні. Промислові системи контролюють викиди промислового підприємства, степінь забруднення їх промплощадок і прилеглого до нього району. Звичайно вони входять в систему підприємства і мають датчики, які характерні для інгредієнтів його викидів, і метеодатчики, які розміщуються з врахуванням місця викидів в атмосферу, “рози вітрів” і характеру розміщення житлових масивів в районі промислового підприємства. Міські системи - для контролю рівня забруднення повітряного басейну міста викидами промислових підприємств, автомобільного транспорту і вимірювання метеопараметрів. Вони дозволяють встановити величину забруднення з врахуванням пори року і кліматичних факторів, вплив кожного джерела і всесторонню його характеристику, прогнозувати небезпечні ситуації смогового характеру. Регіональні системи звичайно не мають КЗС, а отримують дані про забруднення атмосфери і водойм від міських і промислових АСКЗ. Вони призначені для статистичної обробки і аналізу даних про забруднення навколишнього середовища на значних територіях, на базі яких проводяться дослідження і прогнозування, а також розробка науково обґрунтованих рекомендацій по охороні природного середовища. Загальнодержавні системи отримують матеріали про забруднення і стан навколишнього середовища від регіональних систем, з штучних спутників Землі і космічних станцій. Вони функціонують спільно зі службою погоди Держком гідромета і здійснюють прогнозування стану забруднення атмосфери на великих територіях країни. Глобальні системи моніторингу використовуються для дослідження і охорони природи, які здійснюються на основі міжнародних договорів в цій області. Багато країн мають сітку наземних станцій, на яких здійснюється безперервний відбір і аналіз проб на наявності в атмосфері забруднюючих речовин, СО, СО2, пилу свинцю, а також ізотопів деяких елементів (радіонуклідів) природного і штучного походження. Система АСКНС вирішує чотири основні завдання: вимірювання рівня забруднення, оцінка стану забруднення атмосфери і поверхневих вод, прогнозування рівня забруднення повітряного і водного басейну і локалізація інтенсивних джерел викидів забруднюючих речовин.

30.Методи аналізу проб повітря. Абсорційний метод - СО, озон. Вогнище-іонізуючий - вуглеводні, органічні речовини, Хемілюмінесцентний - оксид, діоксид, оксид азоту, озон, Флуоресцентний - діоксид сірки, сірководень, вогнище-фотометричний - діоксид сірки, сірководень, радіометричний – пил, гравіметричний – пил, електрохімічний - оксид вуглецю, сірководень, діоксид сірки. Гравіметричний метод – це взвішування домішок пилу в атмосферному повітрі. Радіоізотопний метод - вимірювання концентрації пилу заснований на властивості радіоактивного випромінювання (β – випромінювання) поглинатися частинками пилу. Масу пилу визначають за степеню послаблення радіоактивного випромінювання при проходженні його через запилене повітря. Хемілюмінесцентний метод газового аналізу базується на реакції оксиду азоту і озону, які подаються одночасно в реактивну камеру, і виступає в даний час основним методом контролю оксидів азоту в атмосферному повітрі і промислових викидів. Інтенсивність хемілюмінесцентного світіння (хімічна люмінісценсія) пропорційна концентрації оксиду азоту регіструється фотомпомножувачем, який використовується в якості детектора. Метод флуоресценції полягає на властивості речовини випромінювати світло під впливом випромінювання джерела подразнення – широко використовується, наприклад, для контролю мікроконцентрацій діоксида сірки. При опроміненні проби газу, який містить SO2 молекули діоксиду сірки із бурхливого стану переходять в нормальний, при цьому розряджаються через флуоресценсію. Інтенсивність випромінювання, пропорційна вмісту діоксиду сірки, регіструється фотопомножувачем. Вогнище-фотометричний метод базується на внесенні молекул діоксиду сірки в вогнище сполук водню/повітря, при цьому диоксид сірки відновлюється до атомної сірки, з якої знову утворюється молекули сірки (S2), частина з яких активна. Повертаючись у вихідний стан, активні молекули сірки випромінюють характерні для сірки полоси випромінювання. Інтерференційний фільтр дозволяє отримати світловий сигнал, який залежить від вмісту сірки в зразку. Для контролю вуглеводнів в даний час значне розповсюдження отримав вогнище-іонізуючийметод, з допомогою якого вимірюється сумарна концентрація вуглеводневих парів і газів. Метод базується на іонізації вуглеводнів у водневому вогнищі. Електрохімічні методи базуються на використанні хімічних сенсорних датчиків (ХСД). Всі ХСД складаються із двох чутливих елементів і певного хімічного покриття, яке безпосередньо контактує з середовищем і на якому проходить адсорбція компонента, який аналізується.

31. Екологічне нормування якості повітря. Екологічне нормування – комплекс заходів для встановлення граничних меж, в яких можуть коливатися параметри показників, які х-ть стан природного середовища. Якість АП – сукупність властивостей повітря, яка визначає ступінь впливу фіз., хім.., біол.. факторів на людей, рослинний світ, а також на матеріали, конструкції і довкілля загалом. (ГДК) — це нормативи, які встановлюються для шкідливих речовин в одиниці об’єму повітря, що при їх наявності у визначеній концентрації за певний проміжок часу практично не впливають на здоров’я людини і не викликають негативних наслідків у потомства. ГДКм.р. – основна х-ка небезпечних ШР, яка встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини при довготрив. впливі атм. домішок. ГДКс.д. – х-ка небезпечних ШР, встановлена для попередження заг. токсичного, канцерогенного, мутагенного та ін впливів на орг. людини. Санітарно-гігієнічне оцінювання зд. дотримуючись таких вимог: 1. допустимою може бути тільки така конц., яка не спричиняє прямої, побічної шкідливої або небезпечної дії на людський орг., не жнижує працездатності. 2. звикання до ШР є неприйнятним і конц., яка може його викликати не допускається. 3. не допустимі такі конц. ШР, що негативно впливають на рослини, клімат, прозорість атм.

53. Моніторинг поверхневих вод.Джерела і види їх забруднення. Моніторинг поверхневих вод -система послідовних спостережень, збирання, оброблення даних про стан водних об'єктів, прогнозування їх змін та розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень, які можуть позначитися на стані вод.До основних завдань моніторингу поверхневих вод належать контролювання, спостереження, оцінювання та прогнозування стану якості води. Система моніторингу виконує інформаційну роль і не охоплює елементів управління, оскільки є складовою загальної системи управління навколишнім середовищем і регулювання його якості.Спостереження за водними об'єктами тісно пов'язані з прогнозуванням їх стану. У процесі моніторингу необхідно отримати дані про джерела забруднення, склад і характер забруднень, реакції гідробіонтів (організмів, які живуть у водному середовищі) і зміни стану водних об'єктів. Інформацію, отриману внаслідок спостережень, порівнюють з даними про природний стан водних об'єктів до початку помітного антропогенного впливу, тобто з фоновими характеристиками якості і кількості водних об'єктів.Основною метою налагодження системи спостережень і контролю за забрудненням водних об'єктів є отримання інформації про природну якість води та оцінка змін якості води внаслідок дії антропогенних факторів.Служба спостереження та контролювання (моніторингу) розв'язує такі завдання: — спостереження і контролювання рівня забруднення водного середовища за хімічними, фізичними та гідробіологічними показниками; — вивчення динаміки вмісту забруднюючих речовин і виявлення умов, за яких відбуваються коливання рівня забруднення; — дослідження закономірностей процесів самоочищення та накопичення забруднюючих речовин у донних відкладеннях; — вивчення закономірностей виносу речовин через гирлові створи річок у водойми. Розрізняють забруднення вод хімічне, біологічне і теплове.Хімічне забруднення - результат використання гербицидів, дефомантів, інтексицидів і інших пестицидів, особливо хлороорганічних, які поступово, під дією кисню перетворюються в діоксини. Вони викликають мутагенні, тератогенні, канцерагенні явища в організмах людей та тварин. їх діюча концентрація - міліардні долі грама. Екологічною проблемою є сучасні миючі засоби. При їх концентрації 1мг/л гине планктон, 3 мг/л - дафнії, а при 5 мг/л - риби. Не меншу загрозу аквабіоценозам мають всі нафтопродукти, які отруюють воду, порушуючи кисневий баланс у воді, що веде до загибелі риби, планктону, бентоса. Один грам нафтопродуктів утворює кисневонепроникну плівку площею 10 кв.м, під якою гине все живе.Великої шкоди завдає біологічне забруднення води мікроорганізмами - бактеріями, вірусами, які викликають захворювання людей, тварин. Забруднення поступають із тваринницьких ферм, пасовиськ для тварин, розташованих поблизу водойм, котрі є джерелом питної води. Необхідно пам'ятати і про теплове забруднення, коли у водойми скидають підігріті води підприємств - заводів, теплових і атомних електростанцій. Це веде до порушення теплового комфорту водяних тварин, рослин і до їх загибелі. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів в м.Києві: Електродепо “Оболонь, АК “Київводоканал”, Держуправління справами Адміністрації Президента, АТ Українська автомобільна корпорація, ДКП “Міжнародний аеропорт ”Київ”, АК “Київводоканал”

49-50. Принципи організації спостереження і контролювання якості поверхневих вод.Пункти спостережень, контрольні створи. Пункт спостереження за якістю поверхневих вод — місце на водоймищі або водотоці, де проводять комплекс робіт для одержання даних про якісні й кількісні характеристики води.Основними об'єктами, які потребують моніторингу, є: місця скиду стічних і дощових вод міст, селищ, сільськогосподарських комплексів; місця скиду стічних вод окремих підприємств, ТЕС, АЕС; місця скиду колекторно-дренажних вод, які відводяться зі зрошуваних або осушуваних земель; кінцеві створи великих і середніх річок, які впадають в моря, внутрішні водоймища; кордони економічних районів, республік, країн, що перетинають транзитні річки; кінцеві гідрологічні створи річкових басейнів, за якими складають водогосподарські баланси; гирлові зони забруднених приток головної річки.Пункти стаціонарної мережі спостереження поділяють на чотири категорії. Пункти спостережень першої категорії розміщують на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе народногосподарське значення, коли існує ймовірність перевищення концентрації певних показників. Пункти спостереження другої категорії розташовують на водних об'єктах, які знахо-дяться в районах промислових міст, селищ з централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод з сільськогосподарських полів, на граничних і кінцевих створах рік. Пункти спостереження третьої категоріїрозміщують на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (в районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств). Пункти спостереження четвертої категорії формують на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).Пункти спостереження розташовують з урахуванням стану та перспектив використання водних об'єктів на підставі попередніх досліджень, які передбачають: — збирання та аналізування відомостей про водокористувачів, джерела забруднення вод, аварійні скиди забруднюючих речовин, що відбувалися раніше, даних про режимні, фізико-географічні морфометричні ознаки водойми або водотоку; — обстеження водойми або водотоку та прибережних водоохоронних смуг з метою визначення їх стану, виявлення додаткових джерел забруднення, визначення зон забрудненості та переліку специфічних забруднюючих речовин, виокремлення характерних біотопів.Створ пункту спостереження—умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, де проводиться комплекс робіт для оде­жання інформації про якість води.

ФМ на основі біосферних заповідників охоплює такі напрями: моніторинг забруднення природного середовища та ін. факторів антропогенного впливу; моніторинг реакції біоти на антропогенний вплив; спостереження за зміною функціональних і структурних характеристик еталонних природних екосистем. Програма формується з абіотичної та біотичної складової.Біотична складова фонового моніторингу охоплює оцінку стану біоти: -коефіцієнт розмноження, тривалості життя)прогнозування її реакцій на незначну зміну природного середовища.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.