Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Обладнання та прилади
|
|
Для проведення роботи необхідно мати вагу аналітичну, U-подібні скляні трубки, секундомір, газовий лічильник ГСБ-400, силікагель.
Установка для визначення вмісту водяної пари у газі (рисунок 6.1) складається з двох U-подібних трубок 3, 4. Трубки заповнюються висушеним хлористим кальцієм (осушування при 200 0С впродовж 4-6 годин). Одна трубка 3 є робочою, друга трубка 4 являється контрольною і служить для перевірки повноти вбирання вологи в першій робочій трубці. Перед робочою трубкою розміщений скрубер 2, який служить для видалення із газу механічних домішок. Для вимірювання витрати газу використовують газовий лічильник 5. Контроль за надлишковим тиском на установці здійснюється за допомогою U-подібного манометра 1. Для попередження похибки, пов`язаної з випаровуванням рідини в U-подібному манометрі, його підключають до системи періодично на нетривалий період часу. Газ в установку поступає через триходовий кран 6. Триходовий кран 7 використовується для продування U-подібних трубок сухим повітрям.
1 - U-подібний манометр; 2 - скрубер; 3 - робоча U-подібна трубка; 4 - контрольна
U-подібна трубка; 5 - газовий лічильник; 6, 7 - триходові крани; 8 - вихід з лічильника
Рисунок 6.1 – Установка для визначення вмісту водяної пари у вуглеводневих газах ваговим методом
6.4 Порядок виконання роботи та обробка результатів
Спочатку на аналітичній вазі з точністю 0, 0001г зважують U-подібні трубки 3, 4, які заповнені силікагелем. Результати зважування трубок заносять в таблицю 6.3. Потім збирають установку і перевіряють її на герметичність. Для цього закривають гумовим корком вихід з лічильника 8, запускають в установку через кран 6 порцію газу, що аналізується, і піднімають тиск до 300-400 мм водяного стовпа. Закривають кран 6 і залишають установку в такому положенні на 30 хв. Якщо за цей час тиск впаде не більше, ніж на 5-10 мм водяного стовпа, то схему можна вважати герметичною. Потім виймають гумовий корок з виходу лічильника, записують показ лічильника, відкривають кран 6, який підключено до джерела газу, включають секундомір і пропускають через установку від 10 до 100 л газу із швидкістю 10 л/год. За допомогою секундоміра контролюють швидкість руху газу. Періодично записують температуру і тиск газу, та температуру в приміщенні. Після пропускання заданого об'єму газу закривають триходовий кран 6 і одночасно записують показ лічильника 5. Потім продувають через кран 7 U-подібні трубки сухим повітрям в кількості 0, 5-1 л. Трубки від`єднують і кожну зважують на аналітичній вазі. Якщо збільшилась вага контрольної трубки, то це свідчить про поглинання нею водяної пари внаслідок високої швидкості руху газу під час проведення роботи або про перенасиченість водою осушувача першої (робочої) трубки. В цьому випадку необхідно замінити осушувач в обох трубках і повторити роботу. Визначення вважається вдалим якщо вага контрольної трубки не змінюється.
За результатами виконання роботи (таблиця 6.3) визначають вміст водяної пари у газі за формулою:
, (6.4)
де ∆ G=(GP2-GP1)+(GK2-GK1),
де GP1, GK1 – вага відповідно робочої і контрольної трубок до пропускання газу, г;
GP2, GK2 – вага відповідно робочої і контрольної трубок після пропускання газу, г;
Q – кількість пропущеного газу, м3.
Таблиця 6.3 – Результати дослідів та обчислень
| Вага трубок (робочої і конт-рольної) до пропускання газу | Вага трубок (робочої і контрольної) після пропускання газу | Приважка трубок | Кількість пропущеного газу | Температура | Тиск | Густина газу за стандартних умов | Вміст водяних парів у газі | ||
| Gp1, г | Gk1, г | Gp2, г | Gk2, г | DG=(Gp2 –Gp1)+(Gk2-Gk1), г | Q, м3 | t, оС | P, мм вод. стовпа | r, кг/м3 | W, г/м3 |
6.5 Контрольні питання
6.5.1 Дайте визначення абсолютної і відносної вологості, вологоємності та точки роси газу.
6.5.2 До яких наслідків під час видобування, транспортування та підземного зберігання газу може призвести наявність в ньому водяної пари?
6.5.3 З якою метою визначають вологовміст вуглеводневих газів?
6.5.4 Які є методи визначення вмісту водяної пари в газі і в чому вони полягають?
6.5.5 В чому полягає ваговий метод визначення вмісту водяної пари в газі?
6.5.6 Охарактеризуйте метод визначення вмісту водяної пари у газі ваговим методом.
6.5.7 Як обробляють результати досліду з визначення вмісту водяної пари у газі ваговим методом?
6.5.8 Охарактеризуйте промислові методи осушування природних вуглеводневих газів.
6.6 Рекомендовані джерела інформації
/1-5, 7- 9, 11, 12, 16-18, 21/
|
|