Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Порядок виконання роботи. Перед початком досліду віскозиметр ретельно промивають послідовно бензином, етиловим спиртом і просушують продуванням чистим підігрітим повітрям або в
|
|
Перед початком досліду віскозиметр ретельно промивають послідовно бензином, етиловим спиртом і просушують продуванням чистим підігрітим повітрям або в сушильній шафі.
Для набирання проби конденсату на відвідну трубку В одягають гумову трубку з грушею. Потім, затиснувши пальцем коліно Б, перевертають віскозиметр і опускають коліно А в посудину з конденсатом. За допомогою гумової груші засмоктують конденсат у віскозиметр до мітки М2. При цьому необхідно слідкувати, щоб у капілярі і в розширеннях Д не утворились бульбашки повітря, розриви і плівки.
В той момент, коли рівень конденсату доходить до мітки М2, віскозиметр виймають із посудини з конденсатом і швидко ставлять у нормальне положення. Знімають резинову трубку з відвідної трубки. Витирають зовнішню сторону коліна А і одягають на нього гумову трубку з грушею.
Підготовлений віскозиметр з пробою конденсату за допомогою штатива і затискувача встановлюють у строго вертикальне положення у водяній бані таким чином, щоб верхнє розширення Д знаходилося під рівнем рідини в термостаті (бані).
Для проведення досліду підключають вилку приладу до розетки живлення, задають (за допомогою електроконтактного термометра) необхідне значення температури і включають в роботу електронагрівник і мішалку. Після встановлення необхідної температури знімають виміри. Для цього при відкритому триходовому крані запомповують грушею конденсат в коліно А, приблизно до однієї третьої висоти верхнього розширення Д. Потім за допомогою триходового крана з’єднують коліно А віскозиметра з атмосферою. Під дією власної ваги конденсат починає перетікати із коліна А через капіляр в коліно Б. Точно в момент, коли рівень конденсату досягне мітки М1, включають секундомір і зупиняють його в той момент, коли рівень конденсату досягне мітки М2. Час, який зафіксовано секундоміром, записують. Визначення часу витікання конденсату через капіляр повторюють кілька разів. Згідно з ГОСТ 33-66, число паралельних вимірів встановлюється залежно від часу витікання конденсату: п’ять вимірів при часі витікання від 200 до 300 секунд, чотири – при часі витікання від 300 до 600 секунд, три – при часі витікання понад 600 секунд.
Аналогічні виміри проводять при семи-восьми різних температурах.
3.5 Обробка результатів роботи
3.5.1 Визначають для кожного значення температури середній арифметичний із проведених відліків час витікання конденсату.
3.5.2 Вираховують кінематичний коефіцієнт в’язкості конденсату за формулою:
, (3.1)
де С – постійна віскозиметра, м2/с2 (10-6 сст/с).
– середній арифметичний відлік часу витікання рідини при температурі τ, с.
3.5.3 Будують графік емпіричної залежності 
f(t) і підбирають для неї аналітичний вираз.
3.5.4 Визначають абсолютну та відносну похибки результатів вимірювань кінематичної в'язкості конденсату:
Абсолютна похибка виміру - це абсолютне значення різниці між середнім значенням вимірюваної величини і значенням окремого виміру.
Наприклад, в результаті вимірювань кінематичної в'язкості конденсату отримали такі значення: 
1=1, 316·10-6 м2/с; 
2=1, 328·10-6 м2/с; 3=1, 325·10-6 м2/с. Середнє значення ср=1, 323∙ 10-6 м2/с.
Абсолютна похибка дорівнює:
Δ 1=│ 1, 323·10-6-1, 316·10-6│ =0, 007·10-6 м2/с;
Δ 2=│ 1, 323·10-6-1, 328·10-6│ =0, 005·10-6 м2/с;
Δ 3=│ 1, 323·10-6-1, 325·10-6│ =0, 002·10-6 м2/с.
Середня абсолютна похибка Δ ρ cр – це середнє арифметичне абсолютних похибок кількох вимірів:
, (3.2)
=0, 00467·10-6 м2/с.
Відносна похибка – це відношення середньої абсолютної похибки до середнього значення вимірюваної величини:
, (3.3)
=0, 353 %.
3.6 Контрольні питання
3.6.1 Охарактеризуйте поняття „газовий (вуглеводневий) конденсат” і його склад.
3.6.2 Яка різниця між нестабільним і стабільним конденсатом?
3.6.3 Що представляє собою віскозиметр Пінкевича?
3.6.4 Охарактеризуйте порядок підготовки віскозиметра Пінкевича до визначення кінематичної в'язкості вуглеводневого конденсату.
3.6.5 Охарактеризуйте порядок визначення кінематичної в'язкості вуглеводневого конденсату за допомогою віскозиметра Пінкевича.
3.6.6 Як обробляють результати визначення кінематичної в'язкості вуглеводневого конденсату за допомогою віскозиметра Пінкевича?
3.6.7 Які інженерні задачі можна вирішувати, знаючи в’язкість конденсату?
3.6.8 З якими характеристиками конденсату і яким чином пов’язана його в’язкість?
3.7 Рекомендовані джерела інформації
/1-3, 8, 12, 14, 15, 22-26, 28 /
|
|