Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Психологія конституціональних розходжень У. Шелдона






Основні роботи американського психолога У.Г.Шелдона відносяться до поч. 40-х рр. Вони продовжують дослідження зв’язку між будовою тіла та характером У.Шелдон вносить суттєві доповнення та зміни до типології характеру, основи якої було закладено Е. Кречмером.

Вихідним для Шелдона виступає поняття не типу (як сукупності фізичних та психологічних рис), а компонента. Для того, щоб вибрати компоненти статури, Шелдон застосував так званий антропоскопічний метод. Він візуально обстежував фотографії 4000 оголених студентів коледжу, знятих спереду, збоку й позаду. У результаті дуже кропіткого аналізу, Шелдону удалося вибрати найбільш крайні варіанти статури. Вони були максимально не схожі одна на одну. Загалом таких варіантів виявилося три.

Перший характеризувався загальною сферичною формою, м’які­стю, наявністю дуже великого живота, великої кількості жиру на плечах і стегнах, великою головою, великими внутрішніми органами, млявими руками й ногами, нерозвиненими кістами й м’язами.

Для другого були характерні широкі плечі і грудна клітка, мускулисті руки й ноги, мінімальна кількість підшкірного жиру, масивна голова.

Третій тип уособлював худу людину з видовженим обличчям, високим чолом, тонкими довгими руками і ногами, вузькою грудною кліткою й животом, нерозвиненою мускулатурою, відсутністю підшкірного жирового шару, із добре розвиненою нервовою системою.

На основі цих типів Шелдон виділив три первинних компоненти статури. Вони одержали відповідні позначення: ендоморфний, мезоморфний, ектоморфний. Ці терміни були запозичені від назв зародкових листків.

Другим нововведенням Шелдола була ідея кількісної оцінки кожного компонента у кожного конкретного індивіда, щоб одержати компоненти темпераменту. Шелдон простудіював літературу з психології особистості. Він виписав 650 можливих назв рис, що визначають характеристику особистості, чи її характер. Шелдон припустив, що виявлені групи особистісних рис відповідають “первинним компонентам темпераменту”. Пізніше він дав їм наступні найменування: висцеротонія, соматотонія, церебротонія.

Далі Шелдоном були проведено ґрунтовну роботу з розширення списку рис кожної групи, у результаті якої список було доведено до 20. Таким чином, кожен компонент темпераменту визначався вже за 20 рисам. Для цього кожна риса оцінювалася за семибальною системою. Середньоарифметичне число оцінок усіх 20 рис визначало ступінь виразності даного компонента. Індивід, оцінений у такий спосіб за всіма компонентами (тобто за 60 рисами) одержував свій індекс темпераменту. Приміром, індекс крайнього висцеротоніка був 7-1-1, крайнього соматотоніка 1-7-1, а крайнього церебротоніка — 1-1-7.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.