А) підготовча робота до розв'язування арифметичних задач.

Відомо, що розумово відсталі діти недостатньо розуміють ситуацію, змальовану у задачі, не можуть перевести на математичну мову відношення між відомими і шуканими величинами. В той же час вони повинні зрозуміти, що розв'язання задачі - це вирішення певної життєвої ситуації, життєвих практичних проблем, які вини­кають або можуть виникнути. Тому в допоміжній школі вводиться підготовчий період навчання розв'язування текстових задач. Мета даного пропедевтичного періоду - навчити учнів розв'язувати задачі без застосування арифметичних дій. Цього можна досягти через предметно-практичну діяльність з різними множинами.

Вже на перших уроках у 1-му класі, ще до введення задач, педагог під час гри з дітьми виявляє, чи розуміють вони такі кількісні поняття, як " мало - багато", " більше - менше", " однаково - стільки ж - порівну" тощо, використовуючи для цього різноманітні конкретні множини.

На цьому етапі навчання розв'язування задачі великого значення набуває порівняння предметів за кількістю. Тому в першу чергу учнів необхідно навчити проводити порівняння сукупностей предметів. З цією метою вчитель під час екскурсії або прогулянки Дає дітям завдання зібрати каштани (листочки, жолуді тощо). Підводячи підсумки їхньої роботи, він вводить у своє мовлення поняття про кількість предметів: " Подивіться, діти, Петро зібрав багато каштанів. Багато каштанів зібрали Василько і Оксана. А от у Тані каштанів мало".

На уроці роботу з каштанами (листочками, жолудями) можна Продовжити. Вчитель у себе на столі відкладає два каштани і пропонує учням порахувати: " Скільки каштанів я поклав на стіл? А зараз ви відкладіть у себе на парті по два каштани. Давайте порахуємо, скільки каштанів ви відклали на парті. Отже, діти, у кожного з вас на парті каштанів (листочків, жолудів) стільки, скільки і у мене на столі. У нас каштанів однаково, порівну".

Для вироблення умінь співвідносити арифметичні дії з відповідною ситуацією і результатом необхідно, щоб школярі самі встановлювали їх. Для цього можна використати такий прийом. Вчитель на набірному полотні виставляє 3 морквини і пропонує учням: " Діти, давайте порахуємо, скільки морквин я взяв? Знайдіть відповідну цифру і покажіть мені". Потім він бере ще 2 морквини, доставляє їх у набірне полотно і звертається до учнів: " Скільки морквин я доклав? Знайдіть відповідну цифру і покажіть мені. Морквин стало більше чи менше? Чому морквин стало більше? "

Ця робота продовжується і на наступному уроці. Вчитель на набірному полотні відкладає 5 грибів і пропонує учням порахувати: " Скільки грибів я відклав? Давайте порахуємо. Відкладіть у себе на парті 5 грибів. Я заберу 2 гриба, а ви порахуйте і дайте відповідь: скільки грибів залишилось? Заберіть 2 гриба у себе на столі і по­рахуйте, скільки їх у вас залишилось? їх стало більше чи менше?

Чому їх стало менше? "

Проводячи такі задачі-вправи, учні наочно бачать, що коли до множини додаємо предметів - її величина зростає, а якщо від множини предмети забираються - вона відповідно зменшується.

При виконанні практичних дій на порівняння множин від учнів необхідно вимагати промовляти те, що вони роблять і форму­вати у них взаємно обернені відношення " багато - мало", " більше -менше", " однаково - неоднаково" тощо.

Для розв'язування простих арифметичних задач потрібно використовувати якомога більше різноманітної наочності: овочі, фрукти, іграшки, муляжі тощо. Але їх використання при виконанні предметних дій повинно організовуватись у певній послідовності. Так, на першому етапі навчання розв'язування простої задачі у підготовчому періоді потрібно застосувати лише однорідні предмети; на другому - однорідні предмети, які відрізняються якоюсь однією ознакою: кольором, формою тощо, а потім двома і більше і тільки після цього учням можна пропонувати дії з різнорідними предметами. Розв'язування задач практичного плану необхідно проводити протягом усього навчального року. Особливо необхідні вони тоді, коли учнів знайомлять з новими типами текстових задач і з задачами, в яких розкривається нове значення арифметичних дій. Такі задачі-вправи допомагають школярам зрозуміти і оцінити в них кількісні зміни.

На цю роботу педагог, залежно від цільової установки уроку, виділяє 5-10 хвилин на будь-якому його етапі. Весь перший рік нав­чання в допоміжній школі учні розв'язують задачі, які пропонує їм учитель, оскільки вони ще не здатні самостійно читати їх умову. На основі розповіді вчителя першокласники повинні уявити собі кількісні відношення і правильно підібрати арифметичну дію.