Мова і суспільство. Функції мови в суспільстві. Соціолінгвістика. Об’єкт, предмет і завдання соціолінгвістики. Методи соціолінгвістичних досліджень.

Мова виникла в суспільстві, обслуговує суспільство і поза суспільством неможлива, як і неможливе суспільство без мови. Своєрідність мови як суспільного явища полягає в тому, що: 1. на відміну від минущих явищ суспільного життя мова споконвічна і буде існувати доти, доки існує суспільство. 2. мова обслуговує всі сфери людської діяльності, вона невіддільна від будь-яких явищ суспільного життя: організації праці, управління суспільним виробництвом, діяльності наукових закладів і організацій культури, здійснення процесу освіти і виховання, розвитку художньої літератури, науки, зміни соціальної і особистісної психології. 3. мова відображає суспільну свідомість - ідеологію, політику, право, мораль, науку, мистецтво, релігію тощо.

Про те, що мова є суспільним явищем, свідчать її функції, які виявляють її сутність, призначення, дію. Вони є тими характеристиками, без яких мова не була б сама собою. Найголовніші функції - комунікативна (засіб спілкування) і когнітивна (засіб мислення і пізнання). Другу функцію ще називають пізнавальною, гносеологічною, мислетворчою. Інколи до базових відносять ще емотивну (засіб вираження почуттів і емоцій) і метамовну (засіб дослідження й опису мови в термінах самої мови). З основними функціями співвідносяться похідні (вторинні). Так, зокрема, з комунікативною пов’язана фатична (засіб встановлення контакту), конативна (засвоєння), волюнтативна (волевиявлення, впливу) і кумулятивна, або історико-культурна (зберігання всього того, що виробила нація за всю історію в духовній сфері - національної самосвідомості, культури, історії тощо). Із когнітивною співвідноситься репрезентативна, або номінативна, референтна функція (засіб позначення предметів та явищ зовнішнього світу і свідомості), а з емотивною - естетична (засіб вираження і виховання прекрасного).

Крім того, мова і суспільство перебувають у тісному взаємозв’язку. Немає жодної суспільної сфери, куди б не проникла мова. Вплив суспільства на мову і мова на суспільство вивчає спеціальна лінгвістична дисципліна - соціолінгвістика. Соціолінгвістика - розділ мовознавства, що вивчає причинні зв’язки між мовою і фактами суспільного життя. Під фактами суспільного життя розуміють комплекс зовнішніх обставин, в яких реально функціонує і розвивається мова: суспільство людей, що використовують дану мову, соціальна структура цього суспільства, відмінності між носіями мови у віці, соціальному статусі, рівні культури і освіти, місці мешкання, а також відмінності в їх мовній поведінці залежно від ситуації спілкування. Термін соціолінгвістика вперше використав в 1952 американський соціолог Герман Каррі.

Найважливіші для сучасної соціолінгвістики ідеї належать таким видатним ученим першої половини 20 ст., як І.А. Бодуен де Куртене, Б.А. Ларін, В.В. Виноградов, Е.Д. Поліванов, ПІ. Баллі. Ш Баллі досліджував соціальну обумовленість, Б.А. Ларін - розповсюдження ідей і методів, що використовувалися при вивченні сільських діалектів, на дослідження мови міста, Е.Д. Поліванав - обгрунтування необхідності соціальної діалектології разом з діалектологією територіальної, Б.А. Ларін - важливість вивчення жаргонів, арго та інших некодифікуючих сфер мови для розуміння внутрішнього пристрою системи національної мови.

Завдання соціолінгвістики полягають у засвоєнні відомостей: про об’єкт, проблеми, методи та структуру соціолінгвістики. Соціолінгвістика - видно, що виникла на стику двох наук - соціології і лінгвістики. Багато методів соціолінгвістика запозичила у соціологів, наприклад, методи масових обстежень, анкетування, усних опитів, інтерв’ю. Ці методи дають змогу вирішити задачі вивчення мови та виробити власні методичні прийоми роботи з мовними фактами і з носіями мови.

Методи соціолінгвістичних досліджень:

1. метод безпосереднього спостереження. Він полягає у процесі його продукування або в записах.

2. метод анкетування. Потрібно скласти анкету так, щоб вони віповідали меті.

3. метод інтерв’ю. Метод цілеспрямованого збирання на дану тему. Використання різного роду опитувальників.

4. метод аналізу документальних джерел, (фонетичні засоби)

5. метод експерементальний. Вимагає планування. Існують поза нашою волею, метод статестичної обробки. Визначає частотність мовних явищ.