Вимоги до змісту дошкільної освіти та його реалізація.

Про дошкільну освіту

Стаття 23. Вимоги до змісту дошкільної освіти,
його реалізація

1. Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом
дошкільної освіти, який передбачає:

формування основ соціальної адаптації та життєвої
компетентності дитини;

виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток
позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та
духовної діяльності людини;

розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

2. Дошкільна освіта у межах Базового компонента дошкільної
освіти здійснюється за Державною базовою програмою та
навчально-методичними посібниками, затвердженими центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сфері освіти.

3. Здобуття дошкільної освіти дітьми, які потребують корекції
фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та
реабілітації, здійснюється за окремими програмами і методиками,
розробленими на основі Державної базової програми центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну політику у сфері освіти, за погодженням з центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері охорони здоров'я.

4. Додаткові освітні послуги, які не визначені Базовим
компонентом дошкільної освіти, вводяться лише за згодою батьків
дитини або осіб, які їх замінюють, за рахунок коштів батьків або
осіб, які їх замінюють, фізичних та юридичних осіб на основі угоди
між батьками або особами, які їх замінюють, та дошкільним
навчальним закладом у межах гранично допустимого навантаження
дитини.

6. Перспективне планування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу дошкільних навчальних закладів.

Матеріально-технічна база закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі закладу. Заклад за погодженням із засновником (власником) може придбавати і орендувати необхідне обладнання та інше майно; отримувати допомогу від підприємств, установ, організацій або фізичних осіб; здавати в оренду приміщення, споруди, обладнання юридичним та фізичним особам для провадження освітньої діяльності згідно із законодавством. Перспективне планування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу може здійснюватися керівниками у формі програми розвитку закладу. Важливим при складанні програми розвитку дошкільного навчального закладу є бачення його керівником мети діяльності закладу на досить тривалий період. Таке планування повинно відображати віддалену перспективу розвитку кожної підсистеми діяльності закладу та його соціально-педагогічної системи в цілому відповідно до ієрархії цілей. В процесі розробки програми розвитку закладу доцільно виділити шість етапів:

1. Організаційний аналіз стану закладу.

2. Визначення місії закладу.

3. Формування концепції розвитку закладу.

4. Розробка стратегії, основних напрямків і завдань переходу до нового закладу.

5. Формування перспективного плану роботи.

6. Експертиза програми.

Основними компонентами концепції розвитку закладу є:

1. Мета.

2. Завдання.

3. Гіпотеза.

4. Шляхи реалізації мети і завдань.

5. Ресурсне забезпечення діяльності закладу.

6. Очікувані результати.

Важливими є передбачення послідовності реалізації програми, обґрунтованість і доцільність можливих її коригувань.

План роботи дошкільного навчального закладу на поточний рік.

Діяльність дошкільного навчального закладу регламентується планом роботи, який складається, як правило, на навчальний рік та оздоровчий період. 2. План роботи державного та комунального дошкільного навчального закладу затверджується керівником дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою. 3. План роботи приватного дошкільного навчального закладу затверджується засновником (власником) дошкільного навчального закладу і погоджується з відповідним органом управління освітою.Завдання науково-методичного забезпечення системи дошкільної освіти Завданнями науково-методичного забезпечення системи дошкільної освіти є: розроблення та впровадження програмно-методичної бази дошкільної освіти; створення навчально-виховних програм, навчально-методичних та навчально-наочних посібників; узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду; організація співпраці з іншими навчальними закладами для підвищення ефективності програмно-методичного забезпечення; аналіз стану освітньої роботи та рівня розвитку дитини відповідно до завдань дошкільної освіти, Базового компонента дошкільної освіти; підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи дошкільної освіти; пропаганда просвітницької діяльності у засобах масової інформації.

8. Плани навчально-виховної роботи вчителів, вихователів (календарні, поурочні плани, плани роботи вихователів, педагогів-організаторів, психологів, соціальних педагогів).

Поурочні плани

У п. 85 Постанови Кабінету Міністрів України " Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад" від 27 серпня 2010 року зазначається, що педагогічні працівники закладу мають право самостійно обирати форми, методи, способи навчальної роботи, не шкідливі для життя учнів.

В параграфі 4 Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів від 23 червня 2000 р. №240 затвердженої Міністерством освіти і науки України в Переліку обов'язкової ділової документації не зазначено поурочних навчальних планів вчителів, відповідно і не визначено переліку вимог, які мають бути враховані при складені поурочних планів.Разом з тим, у даній Інструкції зазначено: що на основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани структура і форма яких визначається ними самостійно. Причому не виключається право на творчість, різноваріантність у виборі форм і структури планів - це можуть бути таблиці, тези, конспект тощо.

Складання поурочних планів передбачає собою розподіл навчального часу певного уроку відповідно до його теми та згідно з календарним планом. У законодавстві не закріплено вимоги до часу та періоду складання поурочних планів, а тому вчитель має право складати ці плани у на будь-який термін, але на момент початку уроку у нього повинен цей план бути.

В Законах та нормативно-правових актах, щодо терміну зберігання поурочних планів нічого не зазначено.

Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо.»

Вчитель має право самостійно визначати структуру, форму та спосіб оформлення поурочних планів.

Календарний план

Календарний план є орієнтовним, тому кожен учитель може вносити корективи з урахуванням конкретних умов: рівня підготовленості учнів, їх індивідуальних особливостей, рівня майстерності та досвіду, вибору форм і методів вивчення конкретної теми тощо

Календарний план проведення загальношкільних заходів

Календарний план проведення загальношкільних заходів складається на семестр і є спільним документом адміністрації, профспілкової організації та органів учнівського самоврядування.

У плані визначаються дати, дні й години проведення загальношкільних заходів: засідань педагогічної ради, профспілкових зборів, методичних об’єднань та інших колективних форм методичної роботи, засідань і загальних зборів органів учнівського самоврядування, шкільних і класних зборів батьків, роботи учнівських гуртків, студій і спортивних секцій, відзначення знаменних дат, проведення інших загальношкільних заходів.

Календарний план має забезпечити економну й раціональну витрату часу, не допускати перевантаження вчителів і учнів.

Розклад уроків

Розклад уроків повинен ураховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня й тижня предметів природничо-математичного й гуманітарного циклів із уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров’я і фізичної культури.

Для учнів 5—9-х класів спарені уроки допускаються при проведенні лабораторних і контрольних робіт, написанні творів, уроків трудового навчання. У 10—12-х класах допускається проведення спарених уроків з основних і профільних дисциплін (предметів).

При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом тижня.

Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності в дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10-ї до 12-ї години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.

Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2—3-му уроках, а для учнів середнього й старшого віку — на 3—4-му уроках.

Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня й залишається низьким на початку тижня (у понеділок) і в кінці (у п’ятницю).

Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно вносити предмети, які потребують великого розумового напруження, або ті, які не вимагають значного навантаження, але в більшій кількості, ніж в інші дні.

Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 2—4-х уроках дня посеред тижня.

Предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.

Необхідно проводити оцінку розкладу уроків. Для цього пропонуємо використовувати методику, розроблену Н. П. Гребняком і В. В. Машиністовим (1993 р.). За цією методикою кожний навчальний предмет має різний бал складності.

При правильно складеному розкладі уроків найбільша кількість балів за день за сумою всіх предметів повинна припадати на вівторок і (або) середу.

Для учнів молодшого й середнього віку розподіляти навчальне навантаження в тижневому циклі слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність (за сумою балів за день) припадала на вівторок і середу, а четвер був би дещо полегшеним днем.

Розклад вважається складеним неправильно, коли найбільше число балів за день припадає на перший і останній робочі дні тижня або коли воно однакове у всі робочі дні.

Робочий тиждень передбачає для учнів 1-го класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день — четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови).

Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається на основі нормативно-правових актів і за погодженням із територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. Зокрема, ними встановлено, що:

• Заняття в загальноосвітніх навчальних закладах повинні починатися не раніше 8.00. При двозмінному режимі навчання початок занять у другу зміну організовується не пізніше 14.00, закінчення — не пізніше 19.20.

• Учні 1—2-х класів, випускних і класів компенсуючого навчання навчаються лише в першу зміну.

• Учні 3—5-х класів можуть навчатися в першу зміну або в підзміну з початком занять не пізніше 12.00.

• Починати заняття як у першу, так і в другу зміну слід в один і той же час упродовж навчального року.

• Навчання в загальноосвітніх навчальних закладах нового типу організовується в одну (першу) зміну.

Особисте тижневе планування роботи керівників школи

Директор школи, його заступники з навчально-виховної та виховної роботи відповідно до річного плану роботи школи складають тижневі плани довільної форми, які мають сприяти чіткій і цілеспрямованій діяльності.

Тижневий план складається в кінці чи на початку тижня після аналізу роботи школи та обговорюється на нараді при директорові. У ньому відмічається, що було виконано, а що залишилось невирішеним.

Плани навчально-виховної роботи вчителя

Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем згідно з навчальними програмами. На основі календарних учителі розробляють поурочні плани, структура й форма яких визначаються ними самостійно.

Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиць тощо.

План роботи методичного об’єднання (кафедри)

Робота методичного об’єднання вчителів, класних керівників, вихователів планується на поточний навчальний рік відповідно до рекомендацій щодо організації й проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти й спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів закладу або регіону.

У плані мають бути відображені результативність і підсумки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема, стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних досягнень учнів тощо.

План має містити завдання методичного об’єднання на поточний навчальний рік, основні напрями роботи об’єднання, що випливають із завдань розбудови національної системи освіти, аналізу стану навчально-виховного процесу й стану освіти в навчальному закладі або регіоні.

Структура плану роботи класного керівника, вихователя

1. Аналіз рівня вихованості учнів і розвитку колективу:

• рівень громадської активності учнів, сформованості традицій;

• мікроклімат у колективі, культура поведінки;

• рівень розвитку самоврядування, громадської думки;

• позиція батьків щодо дотримання єдиних педагогічних вимог.

Виходячи з цього аналізу визначаються конкретні виховні завдання.

2. Основні виховні заходи з організації й розвитку класного колективу: класні години, збори, трудові справи, походи, екскурсії, зустрічі, конкурси, робота творчих груп за інтересами, участь у вікторинах, виставках, відвідування театрів, музеїв та ін.

3. Індивідуальна робота з дітьми передбачає використання специфічних методів і прийомів для залучення конкретних учнів до підготовки й проведення значущих справ.

4. Організація справ з охорони життя здоров’я дітей. Уся запланована робота в цьому розділі знаходиться в тісному зв’язку з розділом 2 і передбачає проведення практичних занять із дотримання правил вуличного руху, формування санітарних навичок, техніки безпеки тощо.

5. Робота з батьками:

• залучення батьків до навчально-виховного процесу, надання їм необхідної допомоги;

• відвідування дітей удома;

• консультації, лекторії;

• контакти з підприємствами, де працюють батьки.

6. Взаємодія з учителями-предметниками й вихователями, що працюють у класі, керівниками гуртків, адміністрацією (відвідування уроків із метою визначення рівня засвоєння учнями знань, співпраця з медсестрою з метою вивчення стану здоров’я кожного учня тощо).