Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема:№ 10






«Загальні проблеми при догляді за хворими з хірургічною інфекцією»

І. Методичне обґрунтування: Завдяки набутим знанням з анатомії, фармакології, інфекційних хвороб, студентам необхідно ознайомитись з матеріалом самостійно.

ІІ. Мета самостійної роботи:

Навчитися діагностувати та доглядати за пацієнтами з специфічною хірургічною інфекцією. Навчитись принципам лікування та догляду за хворими.

 

ІІІ. Після вивчення теми студенти повинні:

Знати:

1. Поняття про специфічну інфекцію.

2. Особливості захворювання, які потребують хірургічне лікування.

3. Сибірка: причини, форми, клінічні ознаки, обов’язковість консервативної терапії.

4. Дифтерія ран: особливості перебігу ранового процесу.

5. Актиномікоз: клінічна картина, діагностика і лікування.

6. Хірургічна проблема СНІДу.

Вміти:

1. Взяття матеріалу з ран для бактеріологічного дослідження.

2. Проводити пробу на чутливість до антибіотиків.

3. Застосування специфічних сироваток.

4. Перша допомога хворим з укушеними ранами.

 

ІV. Методичні вказівки щодо самопідготовки:

Сибірка спричинюється дуже стійкою спороносною Bacilus anthracis. Зазвичай хворіють вівці і велика рогата худоба. Зараження людини відбувається через шкіру, шерсть і м’ясо хворих тварин. Тому тварин, загиблих від сибірки, піддають знезараженню і знищенню. Інкубаційний період короткий – 2-7 днів.

Клінічна картина і діагностика

Клінічно існують три форми сибірки:

- шкірна,

- кишкова,

- легенева.

У хірургічній практиці частіше зустрічається шкірна форма, яка розвивається у вигляді карбункула. Найчастіше він з’являється на руках, шиї і ділянці голови.

У місці потрапляння інфекції з’являються пухирці з голубувато-рожевим вмістом, з різко вираженими набряком і свербіння. Після прориву пухирців їх поверхня покривається товстим і твердим струпом чорного кольору, оточеним розеткою наростає, збільшуються реґіонарні лімфатичні вузли. Характерні болючість у зоні ураження і наявність сибіркових паличок у вмісті пухирців і рановому ексудаті. Струп відторгається і на його місці виникає виразка; одночасно можуть з’явитися декілька виразок з мізерним гнійними виділеннями.

Шкірна форма розпізнається на підставі характерного виду карбункула, значного набряку тканин, характерно анамнезу, епідобстановки. Характерною ознакою для сибірки є відсутність гнійних виділень. Бактеріологічні посіви дають змогу виявити збудника сибірки.

Дифтерія ран – це гостре специфічне інфекційне захворювання, спричинюване паличкою Лєфлера; проявляється місцевими специфічними змінами тканин і загальними токсичними явищами.

Дифтерійна паличка – мікроб, який не утворює спор; знаходячись у плівках дифтерійної рани або слизовій оболонці, паличка тривалий час живе у ротовій порожнині, унаслідок чого ці бацилоносії можуть бути джерелами поширення інфекції.

На організм інфекція діє через ендотоксин, що виділяється бактерією. Наявність іншої інфекції в рані або виразці, наприклад стрептокока, посилює дію дифтерійної палички. На слизовій оболонці зіва паличка спричинює гостре фібринозне запалення, утворення щільної плівки і некроз тканин, реґіонарні лімфовузли припухають.

Загальні симптоми виражаються у значній інтоксикації. Дії дифтерійного токсину насамперед зазнають серце, нервова система, нирки. Розвивається параліч піднебінних, глоткових м’язів, м’язів діафрагми, кінцівок, серця тощо. За наявності змішаної інфекції в ділянці ураження може одномоментно виникнути гнійно-гнильне запалення.

Ранова дифтерія характеризується утворенням на поверхні рани сірого, сіро жовтуватого нальоту у вигляді фібринозних плівок, щільно спаяних із тканинами. Навколо рани часто спостерігають яскраве почервоніння і інфільтрацію. Процес протікає мляво, без загальних явищ. Дифтерійні палички можуть бути на свіжих, особливо на гранулюючи ранах, норицях, виразках.

Останнім часом велика увага в розвитку інфекційних процесів приділяється імунодефіцит ним станам. Найбільш небезпечним захворюванням у цій групі є СНІД. Причинами розвитку імунодефіциту можуть бути анемія, хронічний алкоголізм, наркоманія тощо.

Імунологічний гомеостаз організму порушується в результаті багатьох сучасних терапевтичних дій: вживання антибіотиків, імунодепресивних і цитотоксичних препаратів, рентгенотерапії. Певний негативний вплив мають гіпопротеїнемія, авітаміноз.

 

V. Контрольні запитання:

1. Якими мікроорганізмами викликається сибірка, дифтерія, актиномікоз?......................

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

2. Назвіть види сибірки, актиномікозу................................................................................

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

3. Як взяти матеріал з рани для бактеріологічного дослідження та чутливість до антибіотиків?............................................................................................................................

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

4. Які сироватки застосовують для лікування сибірки, дифтерії, актиномікозу?..............

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

5. Хірургічна проблема СНІДу………………………………………………………………

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

6.Перелікуйте чергу надання першої допомоги при укушеній рані……………………

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

VІ. Тестування:

Обведіть правильну відповідь.

 

1. Ви медична сестра загальноосвітньої школи. До Вас привели дитину, яку вкусив собаки. Ваші дії?

А. промити рану мильним розчином і транспортувати дитину в лікарню

Б. на рану накласти асептичну пов’язку і відправити додому

В. на рану накласти асептичну пов’язку і відправити додому

Д. руку обробити йодонатом і направити з викладачем в лікарню до хірурга.

 

2. Чим небезпечні рани від укусів тварин?

А. розвитком сказу

Б. можливістю пошкодження внутрішніх органів

В. можливістю пошкодження кісток

Д. сильним інфікуванням

Е. розвитком сепсису

 

3. Чоловік, 25 років вжалила бджола за руку. На місці укуса з’явився сильний біль, набряк, гіперемія. Яку долікарську допомогу треба надати на даному етапі?

А. міхур з льодом на місце укуса

Б. зігріваючий компрес на місце укуса

В. обробити спиртом місце укуса

Д. накласти пов’язку на місце укуса

Е. накласти грілку на місце укуса

 

4. Хворий, 45 років поступив у реанімаційне відділення зі скаргами на біль у горлі, затруднене ковтання, сіпання м’язів у рані. Об’єктивно: підвищений тонус м’язів і сухожильних рефлексів. Через 6 годин з’явився тризм, сардонічна посмішка, опістотонус. Який найбільш імовірний діагноз?

А. правець

Б. дифтерія

В. стороннє тіло в трахеї

Д. бронхіальна астма

Е. гостра право шлункова недостатність

 

5. Бешиха, яка часто повторюється, приводить до ускладнення:

А. лімфостаз

Б. дерматоз

В. екзема

Д. флебіт

Е. трофічна виразка

 

VІІ. Література: О.Ю. Усенко «Хірургія», с. 164-199, О.М. Кіт «Медсестринство в хірургії», с. 234-273







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.