Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Пропозиції. Скарги. Заяви.






Пропозиція (зауваження) звернення громадян, де висловлюються поради, рекомендації щодо діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин і умов життя громадян, удосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави й суспільства.

Закон (ст.3) називає три види звернень громадян: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги.

Пропозиції громадян переважно спрямовані на вдосконалення різних сторін діяльності органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. У скаргах обов'язковим елементом передбачено вказівку на конкретний факт порушення прав і свобод громадян.

Укладають пропозиції як і доповідні записки, але зазвичай після вказівки керівництва. Текст пропозиції не містить аналітичної частини, а лише вступну (обґрунтування) й висновкову (перелік пропозицій).

Реквізити:

1. Місце укладання — повна назва організації, від імені якої укла­дають записку, та її реквізити (для зовнішніх).

2. Адресат — посада, звання, прізвище й ініціали посадовця, якому подають записку, у Д. відмінку.

3. Адресант — посада, назва підрозділу, дільниці (для внутрішніх), звання, прізвище, ім'я й по батькові особи, яка подає записку, у Р. відмінку.

4. Назва документа, нумер (для внутрішніх).

5. Наголовок («про...»).

6. Текст має такі частини:

а) з агальну — лаконічний і точний виклад суті події, інформації, пропозиції;

б) описову — аргументоване пояснення причини, факту, учинку, події; з'ясування певних положень основного документа (плану, звіту, проекту тощо);

в) висновкову — конкретні пропозиції щодо оптимальних способів розв'язання, подолання чи усунення заявлених в описовій частині фактів.

7.Додаток (якщо є) із зазначанням кількості сторінок, примірників тощо.

8.Посада автора (якщо її не зазначено в п. 3) — лівобіч, підпис укладача (для внутрішніх), керівника організації (для зовнішніх) — правобіч і розшифрування підпису.

9.Дата укладання (якщо її не зазначено в п. 1) — цифра

Скарга — це документ, у якому особа (заклад) повідомляє про факт порушування її прав/інтересів з боку іншої особи (закладу) і пропонує вжити належних заходів щодо припинення порушування та ліквідування наслідків.

Попри довільну форму викладу скарга має такі реквізити:

1.Адресат (назва закладу/посадовця, якому адресовано скаргу).

2.Адресант (прізвище, ім'я й по батькові, посада, за потреби — домашня адреса й паспортні відомості скаржника; повна назва та юридична адреса закладу).

3.Назва документа.

4.Текст.

5.Додатки (за потреби).

6.Дата.

7.Підпис.

8.Засвідчення підпису (за потреби).

Скарга повинна містити:

- Вказівка на посадову особу (державний орган), якій адресована скарга;

- Прізвище, ім'я, по батькові заявника-громадянина (повне найменування заявника - юридичної особи), дані про місце проживання (місці знаходження);

- Виклад фабули питання, посилання на порушені правові норми, суть порушень, зазначення доказів таких порушень;

- Аргументи з приводу причин незгоди з рішеннями (відповідями), прийнятими (даними) раніше по даній скарзі;

- Конкретну прохання заявника;

- Особистий підпис громадянина (підпис керівника юридичної особи, печатка).

До скарги додаються:

- Письмові та інші документи, що підтверджують викладені факти;

- Копії рішень (відповідей), прийнятих (даних) посадовими особами та державними органами, які розглядали скаргу раніше.

Повторні скарги, в яких не наводяться нові докази або ново виявлені обставини, розгляду не підлягають, якщо за ним є результати вичерпних перевірок і громадянам надано відповіді у встановленому порядку; при цьому громадянам письмово повідомляється, що повторні скарги необґрунтовані і листування з ними з даного питання припиняється (Закон про звернення громадян). Під повторними скаргами розуміються звернення до одного й того ж посадовій особі (державному органу) з одного і того ж питання. Скарга, спрямована вищестоящому або іншому адресату, не є повторною і тому підлягає розгляду по суті.

Одержувач скарги зобов'язаний вжити заходів для повного, об'єктивного, всебічного і вчасного її розгляду, дати аргументовану відповідь (прийняти обґрунтоване рішення) згідно з законодавством, роз'яснити порядок оскарження своєї відповіді (рішення) (Закону про звернення громадян). Рішення про припинення провадження у повторних звернень приймають керівники державних органів, інших організацій або уповноважені ними посадові особи.

Заява — це вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують завдяки державним, приватним або громадським організаціям (установи, заклади) надані їм права (на працю, відпочинок, матеріальне й соціальне забезпечення тощо) чи обстоюють свої інтереси. Розрізняють два основних види заяв:

- особисту заяву, яка містить прохання (звертання) до керівника, посадовця, пишуть власноруч в одному примірнику;

- службову заяву укладає посадовець від власного імені або від організації (підприємства, об'єднання), яку він репрезентує, до посадовця іншої організації, структури тощо.

Останню можна відтворити механічним способом у кількох примірниках із відповідними реквізитами (назва й адреса організації, вступний номер документа тощо).

Щодо походження заяви бувають:

1. Зовнішні:

а) особисті, у яких неодмінно зазначають повну домашню адресу чи відомості документа (паспорта, військового білета, посвідчення й ін.). Подаючи їх, слід уникати абревіатур і скорочень (окрім загальноприйнятих);

б) службові, у яких подають повну поштову та юридичну адресу підприємства (фірми, установи) з усіма належнимиреквізитами.

2. Внутрішні, де не є доконечними викладені раніше вимоги. Реквізити заяви:

1. Адресат (з великої літери правобіч) — посада, назва установи, звання, прізвище й ініціали посадовця, на ім'я якого подають заяву, у Д. відмінку, чергуючи закінчення -ові(-еві, -єві) з -у(-ю).

2. Адресант (без прийменника з малої літери) — посада, звання, назва закладу, прізвище, ім'я й по батькові особи, яка звертаєть­ся із заявою, у Р. відмінку (без крапки в кінці останнього слова).

3. Назва документа.

4. Текст (з великої літери, з абзацу).

5.Додаток (підстава): перелік інших документів із зазначенням кіль­кості сторінок, що додано до заяви на потвердження її правочинності чи вагомості аргументації.

6. Дата написання (лівобіч).

7. Підпис адресанта (правобіч).

Для одержання додаткових авансів чи позик укладають заяву-зобов'язання.

У цьому документі крім обґрунтованого прохання про надання певної суми зазначаємо гарантований термін і спосіб її повернення, інформацію про постійне місце роботи і платню та відомості особис­того документа (паспорта).

Різновидами заяв також є позовні заяви, які подаємо до суду, для прикладу, позовна заява про стягнення аліментів містить такі відомості:

а)назва суду;

б)прізвище, ім'я й по батькові позивача, відповідача та їх домашня адреса/місце мешкання;

в) назва документа;

г)зміст вимоги позивача висвітлює дату реєстрації шлюбу, наявність дітей, рік їх народження; від якого часу відповідач ухиляється виконувати свої батьківські обов'язки й вимоги позивача; аргументовані (документальні) доводи, що потверджують позов;

д)дата;

е) підпис позивача.

Різновидами позовних заяв до суду є заяви щодо відшкодування збитків, завданих унаслідок ДТП, пограбування, завдавання шкоди, протизаконного засудження або затримання, захист честі, гідності й репутації позивача, оскарження неправомірних дій органів, підприємств чи службовців, доведення і встановлення юридичних фактів, подовження терміну прийняття спадку, поновлення прав на втрачені документи, майно, цінності тощо.

Особливістю позовних заяв є те, що позивач має якомога детальніше, послідовно й логічно викласти конкретні факти, що спричинили звернення до суду, зазначивши місце та роль відповідача в картині подій, указати прізвища очевидців, свідків, запропонувати матеріальне оцінювання відшкодування тощо — залежно від змісту заяви з неодмінним посиланням на відповідні статті ЦК чи КПК України.

Додатками до позовної заяви можуть бути висновки експертів, оригінали чи копії документів, квитанції про сплату витрат, рукописи творів, довідки про платню тощо.

У заяві до житлово-комунальних органів про обмін житла потрібно, крім обов'язкових даних, зазначити:

а) посаду й місце роботи заявника;

б)належність будинку (відомству, кооперативу й т. ін.);

в) особливості будівлі (матеріал, поверховість, перекриття);

г)кількість кімнат, їх розташування (ізольовані, суміжні, прохідні);

д) освітленість; комунальні вигоди (опалення, наявність гарячої води, газу, телефону, сміттєвозу тощо);

е)термін мешкання в даній квартирі;

ж) номер і дата видавання ордера; и) відомості про членів родини.

До заяви додають власноруч написані письмові згоди повнолітніх членів родини. Усі відомості, викладені в заяві й додатках, засвідчують підписами начальника і головного бухгалтера ЖЕУ та печаткою.

Зразок написання звернення

 

Державне агентство України з туризму та курортів

(Прізвище, ім’я, по-батькові)

(індекс, повна поштова адреса,

соціальний стан заявника)

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.