Біографія. Борис Гребенщиков народився 27 листопада 1953 року в Ленінграді

Молоді роки

Борис Гребенщиков народився 27 листопада 1953 року в Ленінграді. Влітку 1972 року разом із Анатолієм Гуницьким створює гурт «Аквариум». У 1974 році закінчує навчання на факультеті прикладної математики — процесів управління Ленінградського ордена Леніна й ордена Трудового Червоного Прапора державного університету імені А. А. Жданова. У 1980 році після виступу на рок-фестивалі в Тбілісі Гребенщиков був звільнений з роботи(молодший науковий співробітник), виключений із комсомолу(до якого вступив в 1967), гурт «Аквариум» був заборонений офіційно. У 1982 році Гребенщиков допомагає Віктору Цою в записі першого альбому його групи — «45».

Громадянська позиція

Під час агресії Російської федерації в Україну 2014 року Борис Гребенщиков закликав владу припинити обманювати народ та не намагатися увійти до історії коштом людських смертей. Також музикант записав нову антивоєнну пісню «Любовь во время войны».

Утьосов Леонід Осипович

Леонід Осипович Утьо́ сов (справжнє ім'я Лазар (Лейзер) Йосифович Вайсбейн; * 9 (21) березня 1895, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — † 9 березня 1982, Москва, РРФСР, СРСР) — російськомовний радянський артист естради, співак і кіноактор українського єврейського походження, народний артист СРСР (1965).

Біографія

Народився у Одесі, у багатодітній родині. Вчився у комерційному училищі, паралельно брав уроки музики. Деякий час був гімнастом у бродячому цирку. З 1912 року виступав у Кременчуцькому театрі мініатюр; тоді ж взяв собі псевдонім Леонід Утьосов.

З 1913 року працював в Одесі у театрах Великий Рішельєвський, Малий Рішельєвський, Херсонський театр мініатюр, пересувний театр мініатюр «Мозаїка».

З 1917 року працював у Москві та Петрограді (Ленінграді).

У серпні-вересні 1918 року вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.[1]

У 1928–1929 роках заснував джаз-оркестр. У 1929 році оркестр дав перший концерт під назвою «Теа-джаз». Це відбулося у ленінградському Малому оперному театрі.

У роки війни вів активну концертну діяльність на фронтах.

Помер у Москві, похований на Новодівочому цвинтарі. Його іменем названа вулиця в Одесі, на вулиці Дерибасівській йому встановлено пам'ятник.