Музикотерапія. Вплив музики різних напрямків (рок- та електронна музика) на емоційно-психологічний стан людини

Даний розділ дипломної роботи є спробою розкрити і пояснити особливості реакції людського організму на певні звукові подразники, а точніше – від прослуховування музики. Багато людей, слухаючи музику навіть не замислюються про її вплив на їх емоційно-психологічний та фізичний стан. Не важливо, якою мірою цей вплив проявляється, який він носить характер, до чого може привести, але з величезною впевненістю можна стверджувати, що цей вплив так чи інакше є фактом. Особлива увага тут приділяється не тільки опису негативних факторів впливу, а й поясненню позитивних властивостей музикотерапії.

" Звук є вібрація, а на нашій землі вібрує все. З цієї причини на Землі немає предмета, який не можна було б слухати" Джон Кейдж (1937 р.)

Лікувальну дію музики на організм людини відомо з давніх часів. В давнину і в середні віки віра в цілющу дію музики була виключно велика. Про це говорять літературні і медичні свідоцтва лікування хореоманіі (танці святого Вітта) за допомогою музики. Так почала з'являтися музикотерапія - психотерапевтичний метод, що використовує музику як лікувальний засіб.

Музикотерапія - одне з найбільш цікавих і поки малодосліджених напрямів традиційної медицини. Терапевтичний ефект цієї методики базується на частотному коливанні музичних звуків, що резонують з окремими органами, системами або усім організмом людини в цілому.
Виділяють чотири основні напрями лікувальної дії музикотерапії:

1) Емоційний активування в ході вербальної психотерапії:

2) Розвиток навичок міжособистісного спілкування (комунікативних функцій і здібностей);

3) Регулюючий вплив на психовегетативні процеси;

4) Підвищення естетичних потреб.

Як механізми лікувальної дії музикотерапії вказують: катарсис, емоційну розрядку, регулювання емоційного стану, полегшення усвідомлення власних переживань, конфронтацію з життєвими проблемами, підвищення соціальної активності, придбання нових засобів емоційної експресії, полегшення формування нових відносин і установок.
Музикотерапія існує в двох основних формах: активною і рецептивної.
Активна музикотерапія є терапевтично спрямовану, активну музичну діяльність: відтворення, фантазування, імпровізацію за допомогою людського голосу і вибраних музичних інструментів.
Рецептивна музикотерапія передбачає процес сприйняття музики з терапевтичною метою. У свою чергу рецептивна музикотерапія існує в трьох формах:

1) Комунікативної (спільне прослуховування музики, спрямоване на підтримку взаємних контактів взаєморозуміння і довіри)

2) Реактивної (спрямованої па досягнення катарсису)

3) Регулятивної (сприяє зниженню нервово-психічного
напруги).

Частіше використовується рецептивна музикотерапія. Учасникам групи пропонують прослухати спеціально підібрані музичні твори, а потім обговорити їхні власні переживання, спогади, думки, асоціації, фантазії, що виникають у них в ході прослуховування. На одному занятті вони прослуховують, як правило, три твори або більш менш закінчених уривка (кожен по 10-15 хвилин). Програми музичних творів будуються на основі поступової зміни настрою, динаміки і темпу з урахуванням їх різного емоційного навантаження. Перший твір має формувати певну атмосферу для всього заняття, проявляти настрої учасників групи, налагоджувати контакти і вводити в музичне заняття, готувати до подальшого прослуховування. Це спокійне твір, що відрізняється розслаблюючу дію. Другий твір - динамічне, драматичне, напружене, несе основне навантаження, його функція полягає в стимулюванні інтенсивних емоцій, спогадів, асоціацій проективного характеру з власного життя людини. Третій твір має зняти напругу, створити атмосферу спокою. Воно може бути спокійним, релаксуючим або, навпаки, енергійним, що дає заряд бадьорості, оптимізму, енергії.
Можна використовувати активний варіант музикотерапії. Він вимагає наявності найпростіших музичних інструментів. Учасникам групи пропонується виразити свої почуття або провести діалог з ким-небудь з членів групи за допомогою вибраних музичних інструментів.
Як варіант активної музикотерапії може розглядатися хоровий спів.
Практика показала, що регулярні курси музикотерапії позитивно впливають на стабілізацію людської психіки.

Відомий російський електронник Е. Артем’єв якось сказав, що вражаючим завоюванням електронної музики стало освоєння та контроль над звуковим простором. Думаю, що ще більшим і вражаючим завоюванням електронної музики стане освоєння та контроль не тільки над звуком, а й людською свідомістю, а також впливом через нього на психічний стан людини. Розслаблюючу і заспокійливу дію на людську психіку деяких звуків і музики відомо давно. Чи замислювалися ви, у чому тут справа?

Прослухайте уважно запис духовної музики. Іноді можна вловити злиття голосів, які утворюють один пульсуючий тон – биття. Коли голоси сходяться в унісон, биття також сповільнюються, а коли розходяться – прискорюються. Цей, здавалося б, нічим не примітний для музикантів факт ліг в основу досліджень Роберта Монро, який зайнявся дослідженням подібних биттів, надалі одержали назву бінауральних, а також впливом їх на свідомість людини при прослуховуванні через стереонавушники. Було відкрито, що при прослуховуванні звуків близької частоти по різних каналах (правому і лівому) людина відчуває звані бінауральні биття або бінауральні ритми. Наприклад, якщо одне вухо чує чистий тон з частотою 150 Гц, а інше з частотою 157 Гц, півкулі людського мозку починають працювати разом, і в результаті людина чує биття з частотою 150-157=7 Гц, але це не реальний зовнішній звук, а «фантом». Він народжується в мозку людини тільки при додаванні електромагнітних хвиль, що йдуть від двох синхронно працюючих півкуль мозку.

Подальші дослідження показали, що подібний «фантом» сприяє синхронізації півкуль, що спостерігається в медитативних і гіпнотичних станах свідомості. Ці ритми можуть поліпшити функціонування мозку, оскільки допомагають свідомо слухаючому їх налагоджувати міжпівкульні нервові зв’язки на потрібній частоті. Дослідники енцефалограми (ЕЕГ) відкрили, що, накладаючи бінауральні ритми один на одний в кілька «шарів», можна формувати ритмічну активність мозку в потрібному напрямку, і таким чином викликати в людини потрібну картину ЕЕГ (тобто картину коливань мозку), а разом з нею і стан свідомості, якому властива ця картина. У людському мозку існують такі основні види електричних коливань, кожному з яких відповідає свій діапазон частот, і стан свідомості, при якому він домінує: Бета-хвилі – найшвидші 14-100 Гц. Домінують в нашому мозку і пов’язані з бодрістю, зосередженістю, пізнанням. Альфа-хвилі – 8-13 Гц. Стан умиротворення і розслаблення. Тета-хвилі – 4-8 Гц. Стан розслаблення переходить в сонливість. Дельта-хвилі – менше 4 Гц. Стан сну. Використання бінауральних ритмів є потужним засобом впливу на біоелектричну активність мозку.

Сучасні дослідження підтверджують, що певним станам свідомості відповідають певні картини ритмів мозку, і це пояснює, чому людина, здатна довільно їх змінювати, значною мірою може контролювати свої розумові і фізіологічні функції.

Звукові хвилі – це фізичне явище, що відбувається в різних агрегатних станах речовини. Вже з незапам’ятних часів людину оточували звуки. Ще й музики ніякої не було, але був спів птахів, дзюрчання струмка, шерех хмизу і шелест листя. Всі ці звуки оточували людину та інформували її про навколишній простір. На підставі вродженого і набутого досвіду, людина сприймає звук по-різному. Наприклад, високий вереск був сигналом тривоги. У той же час були заспокійливі звуки – шум дощу, свист вітру.

З вищесказаного, можна зробити висновок, що різні за частотою звуки по-різному впливають на людину. Вчені встановили, що це напряму пов’язано з ритмами головного мозку. Отримуючи через органи слуху аудіо інформацію, мозок аналізує її, порівнюючи зі своїми ритмами. У кожної людини ритми протікають зі своєю частотою. Саме тому, такі різні смаки до музики. На старість функціонування процесів головному мозку сповільнюється, і людина перестає сприймати швидку ритмічну музику віддаючи перевагу більш спокійним і розміреним композиціям. А все тому, що мозок не встигає обробляти швидко мінливу інформацію.

З кожним десятиріччям музика стає швидше і агресивніше. Якщо раніше танцювальною музикою вважалися фокстрот і степ, а потім твіст, то пізніше з’явилися диско і євроденс. Трохи пізніше отримала широкий розвиток електронна музика. Це дало нам нові ритми 140, 150, 160 ударів на хвилину і більше. Але відомо, організм людини не розрахований на життя в цих ритмах постійно. За подібний прогрес ми платимо серйозними збоями в центральній нервовій системі, порушеннями сну, депресіями і підвищеною дратівливістю.

Але повернемося до більш ранніх часів. Багато найдавніших вчень містять в собі різні ствердження і досвід, накопичений тисячоліттями, впливу музики на тварин, рослин і людину. У старовину виділяли 3 напрями впливу музики на людський організм: 1) на духовну сутність людини; 2) на інтелект; 3) на фізичне тіло. Вважається, що музика може посилювати будь-яку радість, заспокоювати будь-яку печаль, пом’якшувати будь-яку біль і навіть виганяти хвороби. Всім наукам і витонченостям, які придумало людство, стародавні мудреці воліли звичайні звуки мелодії, які вони ставили понад усе. Починаючи з XIX ст.. наука накопичила чимало життєво важливих відомостей про вплив музики на людину і живі організми, добутих в результаті експериментальних досліджень. Експерименти проводили у декількох напрямках: вплив окремих музичних інструментів на живі організми; вплив музики великих геніїв людства; індивідуальний вплив окремих творів композиторів; вплив на організм людини традиційних народних напрямків в музиці, а також сучасні напрямки. Поступово накопичуються научні дані, які підтверджують знання стародавніх мудреців про те, що музика – наймогутніше джерело енергії, що впливає на людину. Ще в XIX столітті учений І. Догель встановив, що під впливом музики змінюється кров’яний тиск, частота скорочень сердечного м’язу, ритм і глибина дихання, як у тварин, так і у людини. Відомий російський хірург академік Б. Петровський використовував музику під час складних операцій: згідно з його спостереженнями під впливом музики організм починає працювати більш гармонійно. Видатний психоневролог академік Бехтерєв вважав, що музика позитивно впливає на дихання, кровообіг, усуває зростаючу втому і додає фізичну бадьорість. Вже давно відомо, що звуки дзвону, що містять у собі резонансне ультразвукове випромінювання, за лічені секунди вбивають тифозні палички, збудників жовтянки і вірусів грипу, що під впливом визначених типів музики прискорює свій рух протоплазма клітин рослин, тощо. Використання певних музичних звуків також застосовується для лікування цукрового діабету. Було встановлено, що між рівнем цукру в крові і психічним станом існує прямий зв’язок. Таким чином, змінюючи і регулюючи свій психічний стан, людина може змінити рівень цукру в крові. У цьому велику допомогу надають аудіо записи із звуками природи: шума прибою, співу птахів, рокіт океанських хвиль, гуркіт грому, шуму дощу. Нещодавно вчені з гетінгемського університету в Німеччині провели цікавий експеримент: випробували на групі добровольців ефективність засобів для сну і магнітофонні записи колискових пісень. На здивування фахівців, мелодії виявилися набагато ефективніші медикаментів: сон після них був у піддослідних міцним і глибоким. Дослідження різного напрямку музики показали, що лідером в позбавленні від депресії є музика знаменитого Раві Шанкара. Особлива увага, як уже зазначалося вище, приділяється впливу музики великих геніїв-класиків і взагалі класичної музики на живі організми. Наприклад, творець музичної фармакології американський вчений Роберт Шофлер прописує з лікувальною метою слухати всі симфонії Чайковського і увертюри Моцарта, а також «Лісового царя» Шуберта. Шофлер стверджує, що ці твори сприяють прискоренню ви здоровлення. Вчені з Самарканда прийшли до висновку, що звуки флейти-піккало і кларнета покращують кровообіг, і повільна і не гучна мелодія струнних інструментів знижує кров’яний тиск. На думку французьких вчених, «Дафніс і Хлоя» Равеля може бути прописаний особам, які страждають алкоголізмом, а музика Генделя «стабілізує» поведінку шизофреників. Михайло Лазарєв, лікар-педіатр, директорії дитячого центра відновного лікування, стверджував, що класична музика прекрасно діє на формування кісткової структури плоду. Під звуки гармонійної музики дитина ще в лоні матері буде гармонійно духовно і фізично розвиватися. Дослідження центра під керівництвом Лазарєва показали, що музичні вібрації впливають на весь організм. Вони благотворно впливають на кістну структуру, щитовидну залозу, масажують внутрішні органи, досягають глибоко лежачих тканин, стимулюючи в них кровообіг.

Слухаючи окремі класичні твори, вагітні жінки виліковуються від сердечно-судинних захворювань, різноманітних нервових розладів, те ж саме відбувається і з плодом. Особливо рекомендується слухати майбутнім матерям твори Моцарта. До речі, фахівці вважають музику Моцарта феноменом в області дії музики на живі організми. Наприклад, британський науковий журнал «Nature» опублікував статтю американської дослідниці з каліфорнійського університету, доктор Франзіс Раушер про позитивний вплив музики Моцарта на людський інтелект. Чи можливо, щоб вона викликала не тільки емоційне переживання, але й сприяла більшій ефективності розумової праці? Проведені експерименти підтверджують, що це дійсно так. Після прослуховування фортепіанної музики Моцарта тести показали підвищення так званого «коефіцієнта інтелектуальності» у студентів-учасників експерименту на кілька балів. Цікавим фактом стало те, що музика Моцарта підвищувала розумові здібності у всіх учасників експерименту – як у тих, хто любить Моцарта, так і у тих, кому вона не подобається. Свого часу Гете зазначив, що йому завжди працюється краще після прослуховування скрипічного концерту Бетховена. Встановлено, що ліричні наспіви Чайковського, мазурки Шопена, рапсодії Ліста допомагають здолати трудності, пересилити біль, обрести душевну стійкість. У нашому складному світі будь-яке явище можна направити і в позитивну, і в негативну сторону. Музика – не виняток. Дійсно, безліч музичних напрямів діють руйнівно на живі організми. Якщо класична музика прискорює ріст пшениці, то рок музика – навпаки. Якщо під впливом класичної музики збільшується кількість молока у годуючих мамусь і ссавців тварин, то під впливом рок музики воно різко знижується. Взагалі, рослини і тварини віддають перевагу гармонічній музиці. Наприклад, дельфіни з радістю слухають класичну музику, а рослини і квіти під класичну музику швидко розправляють своє листя і пелюстки. Під звуки сучасної музики корови лягають і відмовляються їсти, рослини швидше в’януть, а людина захаращує свій життєвий простір хаотичними вібраціями.

Кожен день більшість з нас слухає різну музику, яка, так чи інакше зустрічається де-небудь, незалежно від того, хочемо ми того чи ні – в машині, автобусі, супермаркеті, кінотеатрі, на вулиці, на дискотеці, в барі чи ресторані – скрізь, де б ми не знаходилися, нас супроводжують звуки музики. При цьому навряд чи хтось замислюється, який величезний вплив вона робить на наш внутрішній світ і його зовнішній вираз – поведінку.

Звичайно, навряд чи характер людини піддасться сильним змінам, якщо вона ненароком послухала пару пісень по радіо, а потім відправився виконувати свої повсякденні обов’язки. Тут мова йде саме про любителів музики, про тих, хто не може жити без цих ритмів, у кого більша частина сприймаємих звуків – це музика.

Якщо порівнювати музичну сферу мистецтва з іншими її галузями, можна сказати, що це одна з найбільш натхненних його форм. Своїм ритмом, мелодією, гармонією, динамікою, розмаїттям звукових поєднань і колоритів музика передає безмежну гаму почуттів і настроїв. Її сила полягає в тому, що минаючи розум, вона проникає прямо в душу, в підсвідомість і створює настрій людини. Відповідно до свого змісту музика може викликати в людині самі різні відчуття, спонукання і бажання. Вона може розслабляти, заспокоювати, бадьорити, дратувати і т. д.

І це тільки ті впливи, які усвідомлюються нашим розумом. При цьому відповідно, ми регулюємо свою поведінку в залежності від якості цього впливу. Все це відбувається усвідомлено, за участю мислення і волі. Але існують впливи, які проходять саме «повз» свідомості, осідаючи в глибинних структурах нашого мозку і складаючи значиму частку всіх наших смислів і мотивів. Звичайно, не можна перебільшувати роль музики в побудові людського «Я» і його поведінки: існує маса факторів, і зовнішніх, і внутрішніх, які впливають на наш внутрішній світ. Але не можна й заперечувати факт її участі у формуванні свідомості.

Цікаво те, що на скільки різна музика, яку ми слухаємо, на стільки різні ступінь і якість її впливу на поведінку.

Говорячи про вплив музики на поведінку і характер людини, необхідно відокремити власне музику і тексти, які вона супроводжує. Справа в тому, що тексти пісень впливають безпосередньо (в них можуть міститися прямі заклики або контекстний сенс), їх значення сприймається повністю відповідно до їх змісту. Як же тоді музика впливає на свідомість? Адже вона не може нести прямо те чи інше смислове значення. Простіше кажучи, у музики немає чистого сенсу. Але це лише на перший погляд. Насправді, наша підсвідомість будує цілу систему абстрактних зв’язків, які і є прихованим «сенсом» музики.

Ще один цікавий факт, відзначений психологами, - це «збіг» штучних музичних ритмів і природних біологічних ритмів в організмі. Якщо ці ритми ідентичні, вплив посилюється. Іншими словами, якщо ваша діяльність спокійна і розмірена, тихий та помірний музичний фон буде сприяти її ефективності, а якщо ви неврівноважені й агресивні, то відповідні музичні ритми, велика кількість шуму в музиці, підтримуватиме в вас цей стан. При цьому музичний і біологічний ритми взаємопов’язані, тому що останній підлаштовується під перший. Музика – явище в цьому плані об’єктивне, незалежне, і вона не може змінюватися під впливом наших бажань і настроїв. Тому нам залишається підлаштовуватися під музику, відповідати її енергії, ритму і змісту.

У психології існує такий термін як «Слуховий шлях» («Царствений шлях»). Це шлях від початку звуку до результату, який досягається роздратуванням одного або кількох нервових центрів мозку. Кожне слово, музичний твір чи просто звук мають свої слухові шляхи.

Наприклад, скрип дверей або звук тертя піску об скло має відомий слуховий шлях. Результат його – сильне роздратування й неприємне відчуття, бажання негайно припинити цей звук.

Якщо ми чуємо звуки духового оркестру, який виконує марш, то нам хочеться йти, рухатися або хоча б рухати ногою або рукою в такт музиці. Слуховий шлях цих звуків заздалегідь відомий. Він проходить через слуховий канал до центру руху руки або ноги, до центру серцево-судинної діяльності, стимулює центри позитивних емоцій, викликає підйом духу, людина посміхається (центри руху губ, очей) та закінчуватися цей шлях може в центрі задоволення.

Похоронний марш має зовсім інший слуховий шлях. Проникаючи в мозок, звук дратує центр серцевої діяльності, збуджує пам’ять про раніше пережитих днях, діє на клітини мозку, що відповідають за сльозовиділення, людина може заплакати, засмутитися, вона відчуває серцевий біль і т. д.

Класична музика має свої слухові шляхи. В основному, вона написана в ритмі роботи серця (60-70 ударів на хвилину) і тому благотворно впливає на основні функції організму. Деякі твори, музичні фрази, проникаючи в мозок, заспокоюють збуджені нервові центри (наприклад, гніву чи невдоволення), знімають стан стресу, знімають біль, сприяють зростанню рослин, поліпшенню процесів обміну. Все це відбувається під впливом духовної християнської класичної музики таких композиторів, як Бах, Бетховен, Моцарт, Бортнянський. Але кожен твір має свій слуховий шлях, свій вплив і свій результат на психічну діяльність. Не можна до таких прекрасних результатів приєднувати абсолютно всі твори класики. Класична музика в принципі морально бездоганна. Величезну роль в результатах прослуховування грає авторство. З яким настроєм писав композитор даний твір, яка мета його створення, хто його надихав на цю працю – це відіграє величезну роль в результатах прослуховування твору.