Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Відтік представників інтелектуальної еліти з українських земель до Росії




Російські правителі охоче вербували викладачів і випуск­ників українських навчальних закладів, пропонуючи їм високі церковні і державні посади в Російській імперії. Зокрема, Петро І пропонував працювати з ним Феофану Прокоповичу, Стеф-фану Яворському, Сімеону Полоцькому. У період з 1700 по 1762 рр. понад 70 українців і білорусів займали вищі церковні посади в імперії, тоді як росіяни -47.

Величезний вплив на розвиток російського живопису справили українці Д. Левицький та В. Боровиковський, скульптури - М. Козловський і І. Мартос; музики - М. Бере-зовський, А. Ведель, Д. Бортнянський - вони поклали поча­ток українським і російським традиціям хорової музики.

У 1760-1780 рр. сформувалася перша школа української архітектури, засновниками якої були А. Кіасов, Ф. Савич, М. Мосціпанов. У 1740 р. у гетьманській резиденції, Глухові, була створена школа для співаків і музикантів, що готувала кадри для хорів і оркестрів не тільки України, але й Росії.

Серед професорів Слов'яно-греко-латинської академії -першого вищого навчального закладу Росії - було 95 професорів із Київської академії, а з 21 ректора і 25 префектів відповідно 18 і 23 були могилянцями.


у другій половині XVIII ст. до складу демократичної російської інтелігенції входили випускники Київської академії Я. Ковельський, І. Полетика, С. Гамалія, В. Рубан та ін. Серед них були талановиті пропагандисти ідей рівноправності, республіканського державного ладу, популяризатори знань, перекладачі праць відомих гуманістів і просвітителів Європи. Спільними зусиллями українських і російських діячів культури формувалася нова ідеологія освіти в Росії.

Освіта

Початкову освіту, як і колись, діти козацької старшини, духовенства, заможних міщан здобували в школах при церк­вах і монастирях, вищу - у Київській академії. У першій половині XVIII ст. почали діяти також нові навчальні заклади - колегіуми в Чернігові, Переяславі і Харкові.

Центром освіти була Київська академія. Студенти вивчали слов'янські, латинську, грецьку і західноєвропейські мови, історію, географію, математику, астрономію, природознавство, богослов'я, логіку, риторику. Викладацькою діяльністю тут займалася група професорів, серед яких широтою наукових інтересів виділявся Феофан Прокопович. У своїх лекційних курсах він виступав проти марновірства і релігійних чудес. Учений різко засуджував діяльність папи римського. Особливо гострій критиці й осудові з боку Ф. Прокоповича піддавалися єзуїти й антинародні дії уніатів. Згодом він став одним із найближчих сподвижників Петра І. У своїх працях учений прагнув обґрунтувати необхідність проведення реформ у сфері освіти, побуту і звичаїв. Йому належить певний внесок у реорганізацію армії і флоту.

Академія мала велику бібліотеку, у якій нараховувалося близько 12 тис. книг. Наприкінці XVIII ст. в Україні почали діяти перші професійні школи. До них, зокрема, належала шпитальна школа в Єлисаветграді, артилерійська школа і штурманське училище в Миколаєві.

На Правобережжі і західноукраїнських землях освіта знахо­дилася в занедбаному стані. Переслідувані католицьким духів­ництвом і королівськими властями українські школи ледве животіли. У той же час польсько-шляхетський уряд підтриму­вав навчальні заклади, яким протегувала католицька церква і єзуїти. Тут здобували освіту тільки діти магнатів, шляхти, Духівництва.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.004 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал