Вимоги до оформлення списку використаних джерел

Ця структурна частина наукової роботи свідчить про предметне поле дослідження, відбиває самостійну роботу дослідника. Кількість джерел залежить від обсягу наукової роботи, її характеру та ступеня розробленості. Прийнято, що на одну сторінку тексту основної частини роботи має бути одне джерело. Недостатня кількість джерел може свідчити про поверховість дослідження, а надмірність джерел – про компілятивний характер роботи.

Варто звернути увагу на такі моменти:

1. При посиланні на книгу в списку використаних джерел вказується загальна кількість сторінок. При посиланні на частину книги чи статтю в збірці вказуються номери сторінок, на яких починається і закінчується стаття.

2. Якщо у літературного джерела один, два, три або чотири автори, прізвище першого вказується перед назвою, а потім через скісну лінію (/) після назви – всі автори. Якщо у джерела п’ять і більше авторів, після назви вказується тільки три перших прізвища, а потім – " та ін.".

3. Обов’язковим є зазначення не тільки міста видання, а й видавництва.

4. Місце видання, за винятком наступних столиць держав, пишуться повністю: Запоріжжя, Донецьк, Львів тощо.

Винятки: К. (Київ), М. (Москва), Л. або СПб. (Ленінград або Санкт-Петербург), N.Y. (Нью-Йорк), L. (Лондон), P. (Париж).

Приклади бібліографічного опису наводяться у додатку К.

2.6. Вимоги до оформлення додатків

Додатки не є обов’язковою складовою наукової роботи. Однак, їх наявність підвищує рівень довіри до результатів досліджень, свідчать про їхню достовірність. Додатки слід робити тоді, коли теоретичний або емпіричний матеріал надто великий.

У додатках вміщують матеріал, який:

- є необхідним для повноти розкриття курсової роботи, але включення його до основної частини наукової роботи може змінити впорядковане і логічне уявлення про дослідження;

- не може бути розміщений в основній частині курсової роботи через великий обсяг або способи його відтворення.

У додатки можуть бути включені:

- ілюстрації або таблиці;

- конспекти (фрагменти) уроків, виховних заходів;

- методики, які були апробовані в процесі виконання курсової роботи, протоколи аналізу результатів дослідження;

- тести, анкети і опитувальники (як зразок в 1 примірнику);

- наочність до уроків;

- розробки батьківських зборів та матеріали до них;

- продукти діяльності учнівських робіт;

- інструкційні картки;

- фотоматеріали за видами та жанрами образотворчого мистецтва;

- репродукції та картини художників;

- презентації (роздруковані слайди);

- конспекти інтерактивних (тренінгових) занять;

- методичні рекомендації класним керівникам;

- пам’ятки для учнів, вчителів, батьків;

- буклети.

Приклад оформлення додатка наведений у додатку Л.

Виконання курсової роботи – досить складний шлях творчих пошуків, що охоплює всі етапи педагогічного дослідження. Розрахована ця робота на навчальний рік. Успішному виконанню курсової роботи сприяє складений календарний план, що впорядковує роботу, забезпечує чіткість та послідовність в роботі.

Календарний план узгоджується з керівником курсової роботи та затверджується ним. Студент поетапно звітується про хід виконання курсової роботи з урахуванням строків, що вказані в календарному плані.

Календарний план виконання курсової роботинаведений у додатку М.

У календарному плані студент виставляє реальні дати. Враховуючи, що у студентів денної та заочної форм навчання вони не співпадають, ми пропонуємо приблизний час виконання окремих пунктів плану.

2.7. Загальні вимоги до оформлення тексту роботи

Курсова робота виконується державною мовою. Обсяг основної частини курсової роботи – 25-30 сторінок.

Роботу друкують на комп’ютері з однієї сторони аркуша білого паперу формату А 4 (210х297 мм), дотримуючись таких вимог:

Шрифт Times New Roman

Розмір 14

Відстань між рядками 1, 5 інтервали

Верхнє, нижнє поле 20 мм

Праве поле 15 мм

Ліве поле 30 мм

Розташування книжне

Вирівнювання тексту по ширині сторінки

Під час виконання роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості тексту.

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті. Крапка після номеру сторінки не ставиться. У нумерації враховуються всі аркуші, включаючи список використаних джерел та додатки. На титульній сторінці номер не ставиться, але вона враховується в загальну кількість сторінок, і таким чином нумерація починається зі змісту, який позначається 2.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту.

Не допускається розміщення назв розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Наприклад:

РОЗДІЛ 2

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ………

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту.

РОЗДІЛ 3

ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ НАУКОВОЇ РОБОТИ

3.1. Вимоги до доповіді під час захисту наукової роботи

Рекомендована тривалість доповіді під час захисту курсової роботи становить 7–10 хв.

Захист курсової роботи має на меті перевірку самостійності виконання роботи, тобто, наскільки глибоко студент розуміє матеріал теми, чи правильно обґрунтовує рекомендації та висновки, подані в роботі.

Приклад рецензій наведено у додатку Н.

3.2. Критерії оцінювання курсової роботи

Наукова робота має продемонструвати вміння автора логічно та аргументовано викладати матеріал, коректно використовувати статистичні та математичні методи для аналізу проблеми; опанування ним сучасними методами наукового дослідження, проведення експериментів, навичок робити, власні узагальнення та висновки, працювати з літературою.

Критеріями оцінювання курсової роботи є:

- дотримання графіка виконання курсової роботи;

- зовнішнє оформлення;

- змістовність та повнота розкриття теми;

- логічність та предметність висновків;

-знання відповідного теоретичного матеріалу і вміння використовувати його на практиці;

- наявність достатньої кількості належно оформлених посилань на використані джерела;

- достатньо повний список літератури з обраної проблеми (теми);

- доцільність додатків та їх відображення у роботі;

- проведення дослідження на офіційно визначеній базі практики;

- якість додатків;

- якість та повнота виступу студента;

- повнота відповідей на запитання членів комісії;

- оцінка роботи керівником.

Оцінюючи наукову роботу, комісія враховує не лише якість самого наукового дослідження, його наукову новизну, практичну значимість вміння захистити сформульовані положення та висновки, а й відповідність оформлення встановленим вимогам.

Оцінюється наукова робота за трибальною шкалою. Рішення щодо підсумкової оцінки приймається більшістю голосів членів комісії за результатами публічного захисту з урахуванням висновків наукового керівника.

Оцінку «відмінно» отримує студент, робота якого оформлена відповідно до вимог; зміст курсової роботи в повному обсязі відповідає темі та визначеній меті; у роботі містяться елементи наукового пошуку в теоретичному аспекті на основі опрацювання достатньої кількості наукової літератури; практичний результат обраної теми свідчить про вміння студента систематизувати зібраний матеріал, робити висновки про позитивні і негативні моменти; студент вільно володіє спеціальними термінами, не робить граматичних помилок.

Оцінку «добре» отримує студент робота якого оформлена відповідно до вимог; зміст курсової роботи в повному обсязі відповідає темі та визначеній меті, але є незначні недоліки методичного або стилістичного характеру. Під час захисту студент дає правильні відповіді, але недостатньо аргументовані.

Оцінку «задовільно» отримує студент, курсова робота якого розкриває теоретичні питання недостатньо повно, містить мало документів наукового дослідження, аналіз зроблено поверхово; висновки аргументовано недостатньо переконливо, робота оформлена неохайно.

Результати захисту курсових робіт заносяться у заліково-екзаменаційну відомість.