💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Проголошення судового рішення

1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз 'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

2. Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п 'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового про­вадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

3. Після проголошення вироку головуючий роз'яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику право подати клопо­тання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і по­дати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запо­біжний захід у вигляді тримання під вартою, роз 'яснюється право заявляти клопо­тання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

4. Якщо обвинувачений не володіє державною мовою, то після проголошення ви­року перекладач роз 'яснює йому зміст резолютивної частини судового рішення. Копія вироку рідною мовою обвинуваченого або іншою мовою, якою він володіє, у перекладі, що засвідчений перекладачем, вручається обвинуваченому.

5. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх по- становлення.

6. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинува­ченому та прокурору.

7. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилаєть­ся учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

1. Проголошення вироку або ухвали в судовому засіданні є обов'язковою складо­вою судового провадження. Судове рішення проголошується лише один раз.

Проголошення вироку або ухвали полягає в тому, що головуючий або один із суд­дів у присутності учасників кримінального провадження зачитують текст судового рішення в повному обсязі.

Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи (ст. 329 КПК).

Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується при­людно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рі­шення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рі­шення підлягає подальшому захисту від розголошення (ст. 27 КПК).

Проголошення судового рішення є важливою процесуальною дією, яка обумовлює настання певних юридичних наслідків. Так, відповідно до ст. 532 КПК судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, ВСУ набирають законної сили з моменту їх проголошення. Ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення. З дня проголошення вироку або ухвали, за за­гальним правилом, починає спливати строк, визначений законом для апеляційного або касаційного оскарження (статті 395, 426 КПК). Також по закінченню проголошення в залі судового засідання виправдувального вироку або судового рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, у суду виникає обов'язок негайного виконання таких судо­вих рішень у частині звільнення обвинуваченого з-під варти (ч. 3 ст. 534 КПК).

За загальним правилом, головуючий у судовому засіданні роз' яснює зміст рішен­ня, порядок і строк його оскарження. Крім того, як наголошується в ППВСУ від 2.07.2004 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передба­чені права потерпілих від злочинів», головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпіло­му та його представнику зміст вироку, строки і порядок його оскарження (п. 32).

Утім, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (ст. 380 КПК).

2. Частиною 2 коментованої статті передбачено право суду у разі, якщо складання судового рішення лише у формі ухвали вимагає значного часу, обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують усі судді. Разом з тим резолютивна частина такої ухвали повинна містити відомості про час оголошення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали повинен бути складений та оголошений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини.

3. Відповідно до ст. 87 КК помилування здійснюється Президентом (п. 27 ч. 1 ст. 106 Конституції) стосовно індивідуально визначеної особи. Актом про помилуван­ня може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п' яти років.

Порядок здійснення Президентом помилування визначається Положенням про здійснення помилування, затвердженим Указом Президента від 19 липня 2005 р. № 1118/2005. У пункті 3 наведеного Положення право клопотати про помилування на­дається особі: засудженій судом України, яка відбуває покарання або відбула основне покарання в Україні; засудженій судом іноземної держави і переданій для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування; засудженій в Укра­їні і переданій для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погоди­лася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування. Клопотання про помилування може бути подано особою, зазначеною у п. 3 цього Положення, а також її захисником, батьками, дружиною (чоловіком), дітьми, законним представ­ником, громадськими організаціями тощо. Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили.

Також після проголошення вироку головуючий зобов' язаний роз' яснити обвину­ваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові заува­ження. Письмові зауваження можуть стосуватися відомостей, які зазначаються в жур­налі судового засідання, правильності його ведення та підписання секретарем судо­вого засідання (ст. 108 КПК).

Разом з тим слід мати на увазі, що судове рішення у будь-якому разі підлягає ска­суванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання (ст. 412 КПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 401 КПК обвинувачений, який утримується під вартою, під­лягає обов' язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо про це надійшло його клопотання.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється держав­ною мовою. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у пере­кладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють (ч. 4 ст. 29 КПК). Згідно з Конституцією державною мовою в Україні є українська мова (ст. 10). У разі необхід­ності роз'яснити зміст резолютивної частини вироку або ухвали обвинуваченому, який не володіє українською мовою, суд залучає відповідного перекладача.

Вручення обвинуваченому копії вироку рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє, у перекладі, що засвідчений перекладачем, має на меті також і гаранту­вання такій особі прав, встановлених ст. 55 Конституції. Адже, як зазначається у пра­вовій позиції КСУ, викладеній у рішенні від 13 грудня 2011 р. № 17-рп/2011, «вста­новлення законодавчих можливостей використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин слід розглядати також в аспекті забезпечення реалізації прав кожно­го на звернення до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, та на захист своїх прав будь-якими не забороненими законом засобами; гарантування права на оскарження в суді рішень» (п. 4).

5. Ухвалами, постановленими в судовому засіданні, є ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати та які заносяться в журнал судового засідання. Отже, ухвали, які постановлені без виходу до нарадчої кімнати, також оголошуються не­гайно після їх постановлення.

6. Статтею 27 КПК встановлено, що ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом. Сторони судового про­вадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

У ППВСУ від 24.10.2003 р. № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» наголошується на необхідності до­держувати вимог КПК, яким регламентується порядок вручення копії вироку засудже­ному. Також, на думку ПВСУ, невручення засудженому копії вироку або його письмо­вого перекладу на рідну мову чи мову, якою він володіє, є підставою для поновлення пропущеного строку на оскарження вироку або для скасування судового рішення апеляційного суду, якщо останній розглянув справу з такими порушеннями (п. 22).

7. З тих чи інших причин учасник кримінального провадження може бути відсут­ній у судовому засіданні, під час якого проголошувалося судове рішення. Утім це не позбавляє суд обов'язку не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення надіслати його такому учаснику судового провадження.