Порядок ухвалення судових рішень, їх форма

1. Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового роз­гляду.

2. Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

3. У випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

4. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.

5. Виправлення в судовому рішенні мають бути засвідчені підписами суддів того складу суду, який його ухвалив.

1. Вирок, ухвалений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержу­ючись вимог статей 369—371, 373—380 КПК. Адже, відповідно до ст. 62 Конституції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана криміналь­ному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Наведене положення Конституції закладає підвалини такої засади кримінального провадження - як, презумпція невинуватості та забезпе­чення доведеності вини. А саме, особа вважається невинуватою у вчиненні кримі­нального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому КПК, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у фор­мі вироку. Крім цього, ст. 368 КПК встановлено перелік питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку.

Вирок мають право ухвалювати суди першої та апеляційної інстанцій безпосеред­ньо після закінчення судового розгляду.

З набранням законної сили вироком законодавець пов'язує настання відповідних юридичних наслідків. Наприклад, за вироком суду до особи, визнаної винною у вчи­ненні злочину, від імені держави застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ст. 50 КК).

Слід наголосити на тому, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтвер­джені процесуальні витрати. Також у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ст. 124 КПК).

Вартим уваги є те, що ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на під­ставі вироку суду, що набрав законної сили. Крім того, кримінальне провадження підлягає негайному закриттю, якщо стане відомо, що по тому самому обвинуваченню існує вирок суду, який набрав законної сили (ст. 19 КПК).

У статті 21 КПК записано - вирок, що набрав законної сили в порядку, визначе­ному КПК, є обов'язковим і підлягає безумовному виконанню на всій території Укра­їни. Отже, вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України (ст. 533 КПК).

Разом з тим відповідно до ст. 614 КПК визнання та виконання в Україні вироків міжнародних судових установ, а також прийняття осіб, засуджених такими судами до позбавлення волі, здійснюються згідно з правилами КПК на підставі міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховній Раді України.

Вимога негайного виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку виклю­чає перерву після виголошення останнього слова обвинуваченим. Така вимога забез­печує збереження у суду безпосереднього враження від почутого під час судового розгляду, в судових дебатах та в останньому слові обвинуваченого, а також виключає можливість спілкування будь-яких осіб із суддями

2. Ухвалення вироку в нарадчій кімнаті служить забезпеченню його законності, обґрунтованості та вмотивованості. Адже, як зазначається у ст. 367 КПК, під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд.

Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Слід зазначити, що згідно зі ст. 223 КПК нічним часом визнається період часу з 22 до 6 години.

Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кри­мінальному провадженні. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті. У зв'язку з цим слід звернути увагу на положен­ня ст. 375 КПК, в якій записано, якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, від­повідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді.

Разом з тим не можуть бути допитані як свідки професійні судді, народні засіда­телі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення вироку, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку (ст. 65 КПК).

Склад суду, який здійснював судовий розгляд, визначається виходячи з вимог ст. 31 КПК. Однак у разі наявності обставин, що виключають участь судді або присяж­ного у кримінальному провадженні, зазначені учасники кримінального провадження не можуть брати участь у кримінальному провадженні та підлягають відводу (ст. 75 КПК). У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа роз­глядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без учас­ті відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів (ст. 82 КПК). Порушення зазначених вимог закону тягне за собою відповідні кримі­нальні процесуальні наслідки. Наприклад, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід ви­знано судом апеляційної інстанції обґрунтованою (ст. 415 КПК).

3. Постановлення ухвали в нарадчій кімнаті служить забезпеченню його закон­ності, обґрунтованості та вмотивованості (див. коментар до ч. 2 цієї статті)

У нарадчій кімнаті постановляються ухвали з питань: про відводи слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, спеціалісту, пере­кладачу, експерту, секретарю судового засідання; про допустимість доказів (ст. 89 КПК); пов'язаних зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального про­вадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, лише у випадках, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним (ст. 387 КПК); усунення при­сяжного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження з під­став, встановлених ст. 390 КПК; про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску ВССУ (ст. 451 КПК).

Також після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення (ст. 434 КПК).

ВСУ після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у ч. 5 ст. 453 КПК, виходить до нарадчої кімнати для постановлення однієї з передбачених ст. 454 КПК ухвал.

4. Якщо кримінальний процесуальний закон не містить прямої вимоги видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення ухвали, то така ухвала постановляється без виходу до нарадчої кімнати і заноситься секретарем судового засідання до жур­налу судового засідання.

Згідно зі ст. 108 КПК під час судового засідання ведеться журнал судового засі­дання, в якому зазначаються такі відомості: 1) найменування та склад суду (слідчий суддя); 2) реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників; 3) дата і час початку та закінчення судового засідання; 4) час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і до­датки до них; 5) ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої кімнати; 6) інші відомості у випадках, передбачених КПК.

Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засі­дання.

5. Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Адже, як правильно зазна­чається у п. 13 ППВСУ «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 р. № 5 (з наступними змінами), що наспіх, непослідовно, неохайно написаний вирок може викликати сумніви в його законнос­ті, обґрунтованості і справедливості. На підставі цього ПВСУ робить настанову суддям, що до необхідності постійно вдосконалювати стиль написання вироку, який повинен бути викладений офіційно-діловою мовою, юридично грамотно, з коротким, точним і ясним описом обставин справи, результатів дослідження доказів і висновків суду.

Отже, невипадково у ст. 379 КПК зазначається, що суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтер­есованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевид­ні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.