Особливості закінчення досудового розслідування криміналь­них проступків

1. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням особли­востей, передбачених цією статтею.

2. Слідчий зобов 'язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п 'яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один із за­значених процесуальних документів:

1) проект рішення про закриття кримінального провадження;

2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медич­ного або виховного характеру;

4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, пе­редбачених цим Кодексом.

У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити процесуальні до­кументи, передбачені частиною другою цієї статті.

3. Прокурор зобов 'язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру здійснити одну із зазначених дій:

1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відпо­відальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з під­став, передбачених цим Кодексом.

4. Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здійснюється слідчим у порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Закінчення досудового розслідування у формі дізнання здійснюється за прави­лами, встановленими гл. 24 КПК.

2. Обов'язок слідчого подати на затвердження прокурору процесуальний документ про закінчення дізнання у найкоротший строк обумовлений дією у кримінальному провадженні засади розумності строків (ст. 28 КПК).

3. Статтею передбачено два процесуальних строки: для слідчого - до двадцяти п'яти днів для подання ним прокурору на затвердження одного із процесуальних до­кументів, передбачених ч. 2; для прокурора - до тридцяти днів для прийняття одного із рішень, регламентованих ч. 3. Отже, прокурор має у своєму розпорядженні п'ять днів для прийняття відповідного процесуального рішення.

Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального проступку, вправі звернутися до уповноваженого прокурора (уповно­важеним прокурором є районний (міський) або інший прирівняний до нього прокурор (ч. 1 ст. 294 КПК)). з клопотанням про продовження строку до двох місяців. Якщо прокурор задовольняє клопотання, то він визначає новий строк досудового розсліду­вання, який повинен бути найкоротшим і в той же час достатнім для потреб досудо- вого розслідування (ч. 2 ст. 296 КПК). Встановлюючи новий строк, уповноважений прокурор повинен враховувати, що цей строк не повинен перевищувати двох місяців і що слідчий повинен мати можливість за п'ять днів до закінчення цього граничного строку чи визначеного ним іншого строку подати на затвердження процесуальні до­кументи у порядку ч. 2 цієї статті.

Проектом рішення про закриття кримінального провадження, про яке йдеться у п. 1 ч. 2 статті, є проект постанови про закриття кримінального провадження. Обов' язок слідчого подати прокурору лише проект рішення (постанови) обумовлений регламен­тованим у ч. 3 статті обов'язком саме прокурора прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

Оскільки під час досудового розслідування кримінальних проступків мають врахо­вуватися статті глави 25 КПК, то правило про те, що слідчий вправі самостійно при­йняти рішення про закриття провадження у разі відсутності події кримінального право­порушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК), відсутності в діянні складу кримінального право­порушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК), набрання чинності законом, яким скасована кримі­нальна відповідальність за діяння, вчинене особою (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК), не діє.

Клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направляєть­ся до суду у всіх випадках прокурором (ст. 287 КПК). Тому слідчий у разі наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності складає лише проект такого клопотання і подає його прокурору.

Обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру за результатами дізнання складається слідчим і затверджу­ється прокурором у порядку, встановленому статтями 291-293 КПК. Складаючи клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, слідчий має керуватися ще й ч. 5 ст. 499 та ст. 497 КПК, а кло­потання про застосування примусових заходів медичного характеру - ст. 511 КПК.

Рішення прокурора про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру узгоджу­ється із п. 8 розділу 2 Рекомендації № 6 К (87) Комітету міністрів Ради Європи дер­жавам-членам від 17 вересня 1987 р. «Щодо спрощення кримінального правосуддя» - спрощена процедура не повинна посягати на право підозрюваного про направлення його кримінальної справи до судового органу.

Обвинувальний акт, що складається за результатами дізнання, може бути двох видів: перший направляється до суду з реєстром матеріалів досудового розслідування в поряду ст. 291 КПК; другий направляється до суду з клопотанням прокурора про розгляд акта у спрощеному провадженні (ст. 302 КПК).

Клопотання про продовження строку складається слідчим, якщо внаслідок склад­ності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального про­ступку протягом одного місяця (ч. 1 ст. 294 КПК).

4. Порядок відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні регла­ментований статтею 290 КПК.