💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження

1. Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути здій­снене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 цього Кодексу неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.

2. Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодже­ного з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

3. У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додат­ково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.

4. Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослі­дження попередніх зразків, отриманих негласно.

1. Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає у виявленні, вилученні, фіксації (консервації) мате­ріальних носіїв юридично значимої інформації як об' єктів подальшого порівняльно­го дослідження з метою вирішення конкретних завдань досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 коментованої статті негласне отримання зразків для порівняль­ного дослідження може бути проведене лише у випадку, якщо їх отримання у поряд­ку, визначеному ст. 245 КПК може завдати значну шкоду інтересам досудового роз­слідування. За змістом цієї норми закону збір зразків для порівняльного дослідження може відбуватися тоді, коли проведення експертизи з міркувань забезпечення конспі­ративності ведення досудового розслідування на даному етапі його ведення недоціль­но, оскільки може негативно вплинути на його хід.

Сутність дій із негласного отримання зразків для порівняльного дослідження по­лягає у виявленні та фіксації необхідних зразків співробітниками уповноважених органів, достатніх для проведення порівняльного дослідження та отримання висновку спеціаліста. Це може бути вилучення відповідних об' єктів матеріального світу, знят­тя копій документів, їх фотографування, проведення дактилоскопіювання, відокрем­лення частини предмета тощо.

Зразками для порівняльного дослідження можуть бути матеріальні об'єкти, нада­ні спеціалісту для порівняння із досліджуваними та діагностованими об'єктами, зо­крема, різні предмети, документи, речовини, рідини, препарати, виділення організму та ін. Вимоги до зразка, за допомогою якого здійснюватиметься порівняльне дослі­дження, визначаються залежно від мети та виду дослідження, вчиненого протиправ­ного діяння, наявності матеріальних слідів вчиненого злочину та ін. Відмітною осо­бливістю і винятковою вимогою, що встановлюється для таких зразків, є безсумнів­ність їх походження від конкретного досліджуваного об'єкта. Зразки повинні відо­бражати ознаки цього об'єкта, наприклад, у людини це відтиски пальців, потожирові сліди та ін.

Відбір зразків для порівняльного дослідження може здійснюватись слідчим, про­курором, співробітником оперативного підрозділу, у необхідних випадках для участі у цій негласній слідчій (розшуковій) дії може бути залучений спеціаліст.

За формою проведення збір зразків для порівняльного дослідження є тільки не­гласним, без розголошення самого факту відбору зразка або мети проведення неглас­ної слідчої (розшукової) дії.

2. Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, по­становленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 КПК. У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відо­мості про конкретні зразки, які планується отримати. До клопотання додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

3. У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отриман­ня зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати. Відбір зразків може здійснюватись лише в кількості, необхідній для формулювання висновків щодо закономірності чи випадковості ознак, їх варіативності. Зразки (про­би) повинні бути належної якості та мати необхідні для мети дослідження ознаки об'єкта, від якого вони отримані. В окремих випадках з метою об'єктивності до­слідження умови отримання відібраних зразків повинні відповідати умовам утво­рення досліджуваного об' єкта, а збір зразків здійснюється аналогічними знаряддя­ми та засобами.

За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, в якому вказується кількість та опис певної речовини (рідини, матеріалу), взятої якості зразок, умови, в яких відбувався збір зразка, застосовувані технічні за­соби та їх характеристики тощо. До протоколу можуть додаватися предмети, доку­менти, звуко- та відеозаписи, а також інші технічні носії інформації.

4. Якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження зразків, отриманих негласно, повторне отримання зразків здійснюється відкрито згід­но з правилами цього Кодексу, у порядку, встановленому ст. 245 КПК.