Спостереження за особою, річчю або місцем

1. Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може прово­дитися візуальне спостереження за зазначеними об'єктами або візуальне спостере­ження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.

2. Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводить­ся на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому стат­тями 246, 248-250 цього Кодексу.

3. Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

1. Під спостереженням за особою, річчю або місцем, у контексті коментованої статті законодавцем розуміється візуальне спостереження, що проводиться за цими об' єктами у публічно доступних місцях із застосуванням фото- і відеозйомки, спеці­альних технічних засобів для спостереження (оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів тощо). Частина 1 коментованої статті визначає мету проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, яка полягає у пошуку, фіксації і перевірці під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує; певної речі чи місця у публіч­но доступних місцях, що має відношення до вчинення кримінального правопорушен­ня. У ході провадження негласної слідчої (розшукової) дії, регламентованої цією статтею КПК, може проводитися візуальне спостереження за вказаними об'єктами із застосуванням спеціальних технічних засобів (біноклів, приладів нічного бачення тощо).

Візуальне спостереження може здійснюватись з метою негласного спостереження, слідкування за особами, підозрюваними у вчиненні тяжких або особливо тяжких зло­чинів (об' єктів спостереження), місцями їх постійного проживання чи тимчасового перебування, за їх поведінкою, транспортними засобами, які вони використовують. Зазначене спрямоване на отримання об'єктивної інформації про злочинну діяльність окремих осіб, їх співучасників, виявлення зв'язків цих осіб, встановлення місцезна­ходження осіб, які розшукуються органами досудового розслідування чи судом, з' ясування обставин безвісного зникнення людей, а також встановлення місць збері­гання знарядь, предметів вчинення злочинів і незаконно добутого майна. Візуальне спостереження за конкретною особою, завжди має на меті пошук та фіксацію відо­мостей, що можуть використовуватись у доказуванні, а також з метою забезпечення інших слідчих та процесуальних дій: установлення місцезнаходження радіоелектрон­ного засобу, контрольованих та оперативних закупок товарів, затримання підозрюва­ного тощо.

Одержані за результатами цієї негласної слідчої (розшукової) дії відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформа­ції про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і знищуються під контролем прокурора (ч. 4 ст. 255 КПК).

За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається про­токол, у якому послідовно, у хронологічному порядку із зазначенням точного часу, а також місця події міститься опис результатів візуального спостереження. Додатками до протоколу спостереження за особою, річчю, місцем можуть бути фотографії, віде- оматеріали, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні цієї не­гласної слідчої (розшукової) дії, стенограми, аудіозапис, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп 'ютерної інформації тощо.

Протоколи за результатами спостереження за особою, річчю, місцем можуть ви­користовуватись у доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. Ці протоколи з до­датками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії передаються прокурору (ч. 3 ст. 252 КПК).

2. Спостереження за особою здійснюється за ухвалою слідчого судді відповідно до вимог статей 246, 248-250 КПК. Відповідно до вимог законодавства клопотання про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії виноситься слідчим за пого­дженням з прокурором або прокурором та подається на розгляд слідчого судді, який виносить ухвалу про надання дозволу на проведення спостереження за особою, річчю, місцем або відмову в цьому. Таке клопотання повинно відповідати вимогам ч. 2 ст.

248 КПК, до клопотання додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання. Для кожного об'єкта спостереження (конкрет­ної особи, речі або місця) складається окреме клопотання.

3. Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 250 цього Кодексу. Відповідно до вимог законодавства прокурор після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії зобов'язаний невідкладно звернутися з відпо­відним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає представлене клопо­тання згідно з вимогами ст. 248 КПК. Якщо слідчий суддя винесе ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, то її прове­дення повинно бути негайно припинено, а отримана інформація негайно знищується в порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу.