💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю

1. До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, на­лежать:

1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журна­ліста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю;

3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;

4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таєм­ницю;

5) відомості, які можуть становити банківську таємницю;

6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру;

7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання по­слуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;

8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;

9) державна таємниця.

1. До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, нале­жить інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журна­ліста і надана за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.

Під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і продовжувані, видання, які виходять під постійною назвою, з періодич­ністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про дер­жавну реєстрацію. Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підго­товкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі тру­дових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльніс­тю за її уповноваженням (ч. 1 ст. 1, ст. 25 ЗУ «Про друковані засоби масової інформа­ції (пресу) в Україні»). Журналіст має право на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити лікарську таємницю. Визначення лікарської таємни­ці наведено у ст. 40 «Основ законодавства України про охорону здоров'я». Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов' язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відо­мості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій. Під нотарі­альною таємницею слід розуміти сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо (ст. 8 ЗУ «Про нотаріат»).

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить конфіденційна інформація, у тому числі така, що містить комерційну таємницю. Ко­мерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в ці­лому чи у певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якої вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим об­ставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контр­олює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (ст. 505 ЦК). Комерційна таємниця є одним з об'єктів інтелектуальної власності.

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити банківську таємницю. Банківською таємницею є ін­формація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при на­дані послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шко­ди клієнту. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про стан рахунків клієн­тів, у тому числі стан кореспондентських рахунків банків у НБУ; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово- економічний стан клієнтів; 4) систему охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інфор­мація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації (ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать особисте листування особи та інші записи особистого характеру. Особисті папери (документи, фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) фізичної особи є її власністю. Фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонден­ції. Листи, телеграми тощо є власністю адресата (ч. 1 ст. 303, ч. 1 ст. 306 ЦК). Під особистим листуванням слід розуміти приватну кореспонденцію, яка передається поштовим зв'язком (листи звичайні, заказні, цінні, поштові перекази, телеграми, інші відправлення) або електронною поштою через комп'ютер.

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

Оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснен­ня телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекому­нікаційних мереж. Провайдер - це також суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку. Абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який їх отримує на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі. Телекомунікаційна послуга - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомінікацій, спрямо­ваний на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій (ст. 1 Закону «Про телекомунікації»).

Оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відпові­дальність за схоронність відомостей щодо споживачів, отриманих при укладанні до­говору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі послуг, їх тривалості, зміс­ту, маршрутів передавання тощо.

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать персональні дані особи, що знаходяться в її особистому володінні або в базі персо­нальних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.

Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована. База персональних даних - іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних. Володілець бази персональних даних - фізична або юридична особа, якій законом або за згодою суб'єкта персональних даних надано право на обробку цих даних, яка затверджує мету обробки персональних даних у цій базі даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не ви­значено законом (ст. 2 ЗУ «Про захист персональних даних»).

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, також належить державна таємниця. Відомості, що становлять державну таємницю, - це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, держав­ної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди націо­нальній безпеці України і яку рішенням державних експертів з питань таємниць ви­знано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять дер­жавну таємницю. Конкретні види інформації, яка належить до державної таємниці, перелічені у ст. 1 ЗУ «Про державну таємницю». Ними є інформація у сфері: 1) обо­рони; 2) економіки, науки і техніки; 3) зовнішніх відносин; 4) державної безпеки та охорони правопорядку.