💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Загальні положення тимчасового доступу до речей і документів

1. Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні криміналь­ного провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, мож­ливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

2. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

1. Тимчасовий доступ до речей і документів - це один із видів забезпечення кри­мінального провадження. Застосування такого заходу не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового роз­слідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для до­сягнення якого слідчий, прокурор звернувся із клопотанням.

Сторонами кримінального провадження, які мають право звернутися до слідчого судді, суду із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, є: з боку обвинувачення - слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а та­кож потерпілий та його представник; з боку захисту - підозрюваний, обвинувачений, підсудний, їхні захисники та законні представники.

Під річчю слід розуміти предмет матеріального світу, щодо якого можуть виника­ти цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК). Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об' єкт, який містить зафіксовані за до­помогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути ви­користані як доказ факту чи обставини.

Особа, у володінні якої знаходяться речі і документи, зобов'язана надати можли­вість стороні кримінального провадження ознайомитися з ними тільки у разі при­йняття слідчим суддею, судом рішення про тимчасовий доступ до речей та документів. Суб'єкт сторони, якому надано це рішення, має право ознайомитися з ними, зробити їх копії, вилучити речі та документи.

Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотан­ням про тимчасовий доступ до будь-яких речей і документів. Виняток становлять лише речі і документи, зазначені у ст. 161 КПК.

2. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слід­чого судді, суду. У цій ухвалі має бути зазначено: прізвище, ім'я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів; дату постановлення ухвали; положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів; назву, опис, інші відомості, які дають мож­ливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ; розпорядження надати тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом; строк дії ухвали, який не може пере­вищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; положення закону, які перед­бачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.