Технологія Д’яченко

Автор в основу дидактичної технології поклав принцип співробітництва, що визначає всю структуру організації навчальної роботи. Співробітництво припускає різновіковий склад навчальних колективів.

У запропонованій автором технології навчання виділяються наступні основні компоненти:

· виклад нового матеріалу за опорним конспектом. Причому виклад нового матеріалу повинен бути дворазовим. Робота проходить у парі навчаючого з навчаючим;

· той, кого навчають, переписує опорний конспект, одержуючи роз'яснення у навчаючого. Питання по опорним сигналам конспекту ставляться обома сторонами: і тим, кого навчають і тим, хто навчає;

· той, кого навчають, читає відповідний текст підручника і шукає відповіді на питання, викладені в програмі-запитальнику, що відповідають всім досліджуваним темам. Кожному питанню по певній темі відповідають вправи, виконання яких забезпечує глибину й міцність теоретичних знань;

· відповідає своєму навчаючому на питання по досліджуваній темі або розділу курсу. Той, хто навчає перевіряє його готовність виступити в ролі навчаючого стосовно того учня, який слідує за ним, а також готовність до виконання практичних вправ і рішенню задач;

· самостійно виконує вправи по темах, зазначеним в опорних конспектах, але можливі й консультації у педагога по виниклих питаннях;

· навчаючий здійснює перевірку виконаних завдань навчаючим, звіряючи отримані відповіді по своїх зошитах і, вимагаючи пояснень, якщо якесь рішення не збігається;

· контрольна робота або усна перевірка, проведена вчителем, після вивчення великого розділу, або залік. До вивчення нової теми переходять тільки ті учні, які одержали за контрольну роботу тільки 4 і 5. При одержанні більш низьких результатів учні одержують додаткові завдання й повторно пишуть контрольну роботу або усно здають залік;

· учні, які випереджають своїх однолітків за результатами, одержують можливість зайнятися різного роду теоретичними роботами. В основному це творчі роботи, які стимулюють інтелектуальний і духовний розвиток учнів;

· повторення всього навчального курсу по підручнику. Перехресна перевірка учнями один одного із всіх питань програми-запитальника. При повторенні їм пропонуються нові види вправ більш складного характеру й в основному комплексного змісту;

· безпосередня підготовка до іспиту. Час іспиту не регламентовано. Його здають у міру готовності й засвоєнні навчального матеріалу в будь-який час року;

· іспити приймає постійно діюча комісія, головою якої є директор (або завуч школи) і членами – два вчителі фахівця. Ділова обстановка, нічого показного. Учня запитують ґрунтовно. Переводяться на наступний курс тільки ті, хто одержав оцінки «5» або «4».

Здавши іспит і офіційно переведені в наступний клас, учні виконують після екзаменаційне завдання: готовлять до іспиту одного або двох черговиків. Виконання такого завдання дозволяє поглибити свої знання, активно повторити вивчений матеріал, формувати здатність до здійснення добрих справ.

Дана технологія припускає наявність комунікативної культури як у педагогів, так і в учнів, без якої неможливе співробітництво в системі «учитель – учень», учень – учні» (67).