Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Навчання, виховання і трудова підготовка дітей з помірним ступенем розумової відсталості






Залежно від ступеня інтелекту, фізичного здоров'я, можливостей і потреб діти-імбецили перебувають у закладах Міністерства праці та соціальної політики або Міністерства охорони здоров'я. У дитячих будинках (будинках-інтернатах) для дітей-імбецилів, здатних самостійно пересуватись, орга­нізовується не лише догляд за вихованцями, а й корекційно виховна робота.

Метою корекційно-виховної роботи з цією категорією дітей є працевлаштування і подальше пристосування їх до життя в умовах навколишнього соціального середовища. Досягнення ціьі мети забезпечується розв'язанням наступних завдань:

• розвиток всіх психічних функцій і пізнавальної діяльності
дітей у процесі навчання і корекції їхніх недоліків. Основна
увага спрямовується на розумовий розвиток учнів;

• виховання дігей, формування у них правильної поведінки
Основна увага спрямовується на моральне виховання;


та ахбишвосгт робити з ними в илюваі- корекчрйшя та гнхяюзивноі освпгиі

трудове навчання та підготовка до доступних видів праці;

фізичне виховання; самообслуговування;

побутова орієнтація та соціальна адаптація як підсумок усієї

роботи.

ь,, Ці завдання відповідають програмі корекційно-виховної ро­боти закладів.

-*• У дитячі будинки (будинки-інтернати) для фізично здоро­вих розумово відсталих осіб системи соціального захисту насе­лення (Міністерство праці та соціальної політики) приймаються ЯІІти-імбецили віком від 4-х до 18-ти років певної статі (хлопці й утримуються окремо). Корекційно-виховна робота про-< Щдиться у декілька етапів:

1-й етап (від 4-х до 8-ми років) — формування санітарно-■ іенічних навичок; розвиток моторики; привчання до адекват- іп поведінки у їдальні та інших громадських місцях; розвиток рвлення, пізнавальної діяльності; підготовка до шкільного на-

ГІЯ.

2-й етап (від 8-ми до 16-ти років) - закріплення навичок самообслуговування і особистої гігієни; навчання господарсько-^Ярбутовій праці; навчання навичкам рахунку і елементарної лоти; розвиток мовлення.

3-й етап (від 16-ти до 18-ти років) — соціальна адаптація ви.

У роботі з цією категорією дітей слід враховувати, що вони ^'вміють переносити набуті знання у життя. Тому важливо і' лише сформувати у них певний обсяг знань, а виробити атність поведінки й вміння діяти у конкретних життєвих діях.

Найскладнішим є початковий етап, оскільки розумово від-1 діти з помірним ступенем дуже важко адаптуються до но-«ов життя. Тому передусім важливо налагодити контакт з < и, виховати у них вміння слухати старших, дотримуватись дня і правил поведінки. Поступово дітей включають у гивну діяльність, в тому числі й ігрову. Методи навчання [категорії дітей на першому етапі наближені до методів до-їої і ясельної педагогіки; на другому і третьому до ме-роботи допоміжної школи. Разом з тим, це не механічне чення методів, а адаптація їх до можливостей і потреб і-імбецилів.


Модуль Я Психамхо-педагиачма характеристика дтьги -і тгруишнннми психофізичного

3. Індивідуальний підхід до дітей з порушеннями інтелекту в умовах індивідуального навчання

Навчання дітей з легким ступенем розумової відсталості мас здійснюватись у спеціальних закладах, проте окремим з них пе­ребування у колективі протипоказане (епілептичні напади, пси-хотичні розлади тощо). У таких випадках ПМПК рекомендує індивідуальне навчання, яке здійснюється за програмою допо­міжної школи з урахуванням індивідуальних особливостей дити­ни. При цьому індивідуальне навчання, так само, як і його ко­лективні форми, має бути корекційно спрямованим. Для цього застосовуються такі корекційні прийоми:

• адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей учнів,
що виявляється в зменшенні обсягу матеріалу, його спрощен­
ні за характером і структурою;

• наочність навчання: використання різних видів наочності, її
відповідність рівню розвитку сприймання й мислення дитини,
поступове ускладнення (від реальних предметів та об'єктів
до символічної наочності), задіювання якомога більшої кіль­
кості аналізаторів (слух, зір, дотик), поєднання наочних ме­
тодів із словесними, практичними;

• уповільненість процесу навчання з урахуванням інертності
нервових процесів дітей;

• повторюваність у навчанні та вихованні з метою ліквідації
фрагментарності сприймання, недосконалості запам'ятову­
вання. Повторення має бути систематичним, різноваріатив-
ним, з різним ступенем залучення дитини;

• включення учня в діяльність, спрямовану на подолання труд
нощів і перешкод (принцип вправляємості) -- всі теоретичні
відомості, правила мають бути засвоєні через практичну ді
яльність різного ступеня труднощів і новизни; без відпрацю­
вання вмінь у практиці подолати наявний у розумово відста­
лих учнів розрив між теорією й практикою неможливо;

• спеціальна організація праці — у процесі роботи слід вчити учня
планувати свою діяльність, міркувати про послідовність та способи
виконання, описувати результати і порівнювати їх із зразком;

• використання гри у навчально-корекційній роботі - з метою
підвищення інтересу дитини до навчальної діяльності, подо
лання її пасивності слід використовувати як дидактичну, так
і сюжетно-рольову гру;

• дотримання охоронно-педагогічної о режиму з урахуванням
конкретного клінічного діагнозу;


R розвитку та отбишвпстт роботи з ними в і/мовах корекихйнсп та інклюзивної освіти

позитивні емоції педагога слугують засобом стимулювання дитини до навчальної діяльності й спілкування, формують її віру у свої можливості.

Навчання і виховання розумово відсталої дитини має бути поєднаним із оздоровленням і лікуванням, логопедичними за­няттями, заняттями з психологом, лікувальною фізкультурою.

Контрольні запитання

і. Дайте визначення розумової відсталості.

2. Назвіть сучасні психолого-педагогічні класифікації розумо­
вої відсталості.

3. У чому полягає мета різних типів закладів для розумово від­
сталих дітей і яким чином вона реалізується?

4. Чому в умовах індивідуального навчання дітей з вадами інте­
лекту потрібен індивідуальний підхід?

5. Назвіть корекційні прийоми реалізації індивідуального під­
ходу у навчанні дітей з вадами інтелекту.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.