Задача № 3. Суд, розглянувши кримінальну справу по суті, обвинувальний вирок, і в ньому вказав, що вона може бути оскаржена всіма учасниками процесу.

Суд, розглянувши кримінальну справу по суті, обвинувальний вирок, і в ньому вказав, що вона може бути оскаржена всіма учасниками процесу.

Чи правильна вказівка суду? Кого потрібно вважати учасниками кримінального процесу?

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України від 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 9. – Ст. 62.

2. Закон України від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій» // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 27-28 – Ст. 180.

3. Закон України від 07 липня 2010 р. «Про судоустрій і статус суддів» //

https://zakon1.rada.gov.ua

4. Закон України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 53. – Ст. 793.

5. Закон України від 23 грудня 1993 р. «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 11. – Ст. 51.

6. Закон України від 23 грудня 1993 р. «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 11. – Ст. 50.

7. Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1564/99 «Про додаткові заходи щодо забезпечення належних умов діяльності суддів та функціонування судів» // Офіційний вісник України. – 1999. - № 50. – С. 7.

8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 335-р «Про створення у структурі міліції громадської безпеки спеціальних підрозділів для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»// Офіційний вісник України. – 1997. - № 27. – С. 148.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 4 «Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів»// Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

10. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 р. № 10 «Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві»// Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

11. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина»// Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

12. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»// Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 8.

13. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 7 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві»// Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2004.

14. Узагальнення практики застосування судами законодавства, що забезпечує захист прав потерпілих у кримінальному судочинстві від 1 червня 2004 р. (Узагальнення Апеляційного суду м. Києва) // Адвокат. – 2004. - № 2. – С. 47.

15. Азрал’ян Б.П. Про стан захисту працівників суду та безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві //Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 5. – С. 34-36.

16. Алейников Г. Про надання права самостійної діяльності адвоката-захисника по збиранню доказів у кримінальному процесі України //Право України. – 2002. - № 10. – С. 100.

17. Амирбеков К. Правовой статус прокурора в судебных стадиях уголовного процесса //Законность. - 2002. - № 8. - С. 7-8.

18. Баулін О. Дізнавач як процесуально самостійний суб’єкт досудового розслідування //Право України. – 2002. - № 4. – С. 113.

19. Баулин О. Система и компетенция органов дознания на Украине //Юридическая практика. – 2000. - № 39. - С.6.

20. Быков В. Институт понятых в уголовном процессе России //Уголовное право. - 2002. - № 3. - С. 72-74.

21. Варфоломеева Т.В. Защита в уголовном судопроизводстве. – К.: Ин-т адвокатуры, 1998.

22. Волкотруб С. Інститут імунітету в кримінальному судочинстві //Право України. – 2002. - № 3. – С. 121.

23. Гаврилова С.Н. Адвокат в уголовном процессе: Учеб. пособие / Под ред. и с предисл. П.А. Лупинской. - М.: Новый Юрист, 1997. – 534 с.

24. Гарник М. Проблеми захисту прав потерпілих від злочину //Вісник прокуратури. – 2002. – № 3. – С. 3-5.

25. Гошовський М.І., Кучинська О.П. Потерпілий у кримінальному процесі України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 192 с.

26. Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі: Науково-практичний посібник. – К.: Вища школа, 2002. – 271 с.

27. Камченко Д.В. Проблемы представительства в украинском законодательстве //Юридическая практика. – 2001 (7 февраля). - № 6. - С. 5.

28. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688 с. (С. 77-113).

29. Костіна Л. Щодо вдосконалення процесуального становища перекладача на стадії досудового розслідування // Право України. – 2004. - № 3.

30. Крикунов О. Моральна шкода як пiдстава визнання потерпiлим у кримiнальному процесi України //Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя юридична. - 2000. - Випуск 35. - С. 497.

31. Кузнецов Н. Право защитника собирать доказательства: сущность и пределы //Российская юстиция. - 2002. – № 8. - С. 32.

32. Леви А.А. К вопросу об обязанностях и правах свидетеля в уголовном процессе //Правоведение. - 2000. - № 1. - С. 152.

33. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: навч. посібник. – К.: Істина, 2005. - 456 с. (С. 59-102).

34. Макарова З.В. Защита с российском уголовном процессе: понятие, виды, предмет и пределы //Правоведение. - 2000. - № 3. - С. 217.

35. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві: Деякі проблеми та шляхи їх вирішення. - К.: Юрінком Інтер, 2001. – 240 с.

36. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Про інститут понятих у кримінальному процесі України //Вісник Верховного Суду України. - 2001. - №3. – С. 22-27.

37. Мінюков П.І., Мінюков А.П. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблема керівництва досудовим слідством: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004.

38. Милиция как орган дознания. Учебное пособие - К.: KBШ, 1989.

39. Мичко М.І. Функції та організаційний устрій прокуратури. – Донецьк: Донеччина, 2001. – 272 с.

40. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атака, 2007. – 584 с. (С. 76-135).

41. Присяжнюк Т. Пiдсудний в кримiнальному процессi //Право України. - 1998. –№ 11 - с.51.

42. Смирнова С.А. Эксперт в правоприменительном процессе: Учеб. пособие. - СПб: Питер, 2001. – 245 с.

43. Тертишник В. Мои процессуальные права – мое богатство//Юридическая практика. – 2004. - № 11.

44. Титов А. Участь захисника в кримінальних справах за призначенням: окремі проблеми //Право України. – 2002. - № 3. – С. 87.

45. Філін Д. процесуальне становище особи, щодо якої порушено кримінальну справу // Право України. – 2003. - № 7.

46. Фрiдман I., Откiдач Г. Використання знань фахiвцiв у кримiнальному процесi //Економiка. Фiнанси. Право. - 2002. - № 2. - С. 23-26.

47. Халдеев Л.С. Судья в уголовном процессе. Практическое пособие. – М.: Юрайт, 2000. – 501 с.

48. Шаповалова Л.І. Потерпілий в досудовому провадженні: Монографія. – Донецьк: ДІВС, 2003. – 160 с.

49. Шошин С.В. Некоторые аспекты обеспечения безопасности при расследовании преступлений в современных условиях //Российский следователь. – 2002. - № 9. – С. 2-3.

ТЕМА 4. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ, СТРОКИ І ПРОЦЕСУАЛЬНІ ВИТРАТИ

Методичні рекомендації

Під час вивчення питань про поняття, види, зміст, форми та значення процесуальних документів необхідно звернути увагу на вимоги, що ставляться до форми та змісту процесуальних документів.

Особливу увагу звернути на порядок обчислення процесуальних строків, на обов'язковість дотримання процесуальних строків і наслідки недотримання цих строків.

Необхідно проаналізувати склад процесуальних витрат. Крім порядку і розміру відшкодування витрат, що зазнали учасники процесу, необхідно звернути увагу, за чий рахунок відшкодовуються ці витрати.

Під час підготовки до практичного заняття слід письмово вирішити запропоновані завдання, зробивши посилання на норми кримінального процесуального права, які містяться в законах, підзаконних актах та положення, які містяться у Постановах Пленуму Верховного суду України.