Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стратегія, програми та принципи маркетингу




Поняття “стратегія” в економічному аспекті означає довготривалі, найважливіші настанови, плани певних суб’єктів господарської діяльності.

Стратегія маркетингу — формування довготривалих цілей підприємства (фірми, компанії) щодо стабільного просування товарів та послуг на певному ринку, а також вибір необхідних засобів їх досягнення.

Такими засобами є планування, аналіз, вибір найопти-мальніших заходів досягнення проміжної та стратегічних цілей, розробка системи всебічного контролю за ходом ви­конання різних видів планів.

Стратегія маркетингу втілюється, зокрема, у сегменту-ванні ринку для споживачів різного віку (наприклад, 18-24-літніх, 24-30-літніх тощо), збереженні та зміцненні ре­путації марки фірми та ін. Ця стратегія використовується у товарній, збутовій та ціновій політиці (про які йдеться у наступних темах) і конкретизується у відповідній тактиці маркетингу.

Тактика маркетингу — процес формування та виконан­ня завдань фірми на кожному ринку, з кожного товару або групи товарів у конкретний, переважно короткий проміжок часу.

При цьому залежно від зміни індексу цін, сезонного падіння попиту та інших чинників відбувається коригу­вання завдань фірми: посилюється реклама, знижуються ціни, розширюється асортимент послуг тощо.

Трьома основними передумовами прийняття марке­тингових рішень є: досвід, вивчення ринку, інтуїція щодо поведінки споживачів на ринку.

Крім того, тактика маркетингу означає:

— встановлення короткотривалих, проміжних цілей;

— раціональний вибір засобів для досягнення цих цілей;

— визначення чіткої послідовності дій маркетологів та керівництва відповідною службою, а отже й обов’язків між ними;

— раціональне витрачання коштів на проведення мар­кетингової діяльності та ін.

Програми маркетингу можуть бути короткотермінові (до одного року), середньотермінові (до 5 років) і довго­термінові (до 10-15 років). Багато фірм поєднують ці про­грами в одну, яка є основою для розробки планів науко­во-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, випро­бування дослідних зразків продукції, виробництва, збуту, сервісного обслуговування, оптимальних запасів продукції на складі, розрахунку фінансових витрат тощо.

Таку програму, як правило, складають на 3-5 років, а за змін внутрішнього і зовнішнього середовища постійно коригують і доопрацьовують. Вона враховує:

— цілі фірми (коротко-, середньо- і довготермінові), серед яких виділяють головну;

— розвиток господарського портфеля фірми (випуск основних і додаткових товарів, пов’язаних і не пов’язаних єдиним технологічним процесом, та ін.);

— стратегію зростання фірми (такі напрями її розвит­ку, як випуск товарів і послуг того самого асортименту, але у більшому обсязі);



— диверсифікацію (розширення асортименту та зміну виду продукції, освоєння її нових видів підприємством) виробництва, внаслідок якої з'являються нові види про­дукції;

— освоєння зарубіжних ринків;

— проведення цінової політики фірми, формування попиту, стимулювання збуту та ін.

Стратегія, тактика та програми маркетингу втілюються надалі в основних принципах маркетингу. Такими прин­ципами є:

1) виробництво товарів і послуг, яке базується на точ­ному знанні потреб покупців і реальних можливостей фірми, організації або установи. Для цього слід передусім орієнтуватися на системні бази даних про споживачів;

2) забезпечення довготермінової результативності фірми, для чого потрібно постійно мати певний комплект розробок для підготовки виробництва товарів і послуг, не­обхідних для ринку;

3) якнайповніше задоволення потреб споживачів, за­безпечення їх необхідними післяпродажними послугами;

4) економічно ефективна реалізація продукції та по­слуг на чітко визначених ринках у заздалегідь запланова­них обсягах і у зазначені терміни;

5) органічне поєднання маркетингової стратегії й так­тики з метою оперативного пристосування до споживачів, які постійно змінюються;

6) вплив на поведінку споживачів, на формування їхнього попиту шляхом переконання з використанням етичних та моральних норм;

7) активний вплив фірми на формування і стимулю­вання потреб споживачів, на ринок;

8) орієнтування на випуск товарів і послуг, відсутніх на ринку, конкурентоспроможність яких залежить від здатності радикально оновлювати їх асортимент і тим са­мим створювати нові потреби, оскільки задоволені потре­би та запити людей надалі вже не є справжніми, відбувається звуження ринків масового збуту;



9) здійснення загального контролю за якістю виготов­лених товарів та наданих послуг;

10) усвідомлення наявності значних витрат вищими прошарками суспільства на престижні товари і послуги.

Згідно з оцінкою американських спеціалістів майже 90% американських сімей забезпечені всіма видами то­варів масового виробництва (автомобілями, телевізорами, холодильниками, тостерами, пилососами тощо). Зокрема, багато американців купують кожних три роки новий автомобіль приблизно за 25 000 дол. За цих умов на перший план виходять потреби у послугах інформації, оздоровлен­ня, відпочинку. У свою чергу, надання таких послуг су­проводжується появою відповідних виробів.

У слаборозвинутих країнах, до яких належить і Ук­раїна, при задоволенні потреб на продукцію масового виробництва першочергового значення набуває якість товарів і послуг. Але на відміну від високорозвинутих країн Заходу, у маркетинговій діяльності підприємств України слід насамперед орієнтуватися на потреби і за­пити людей, які перебувають на межі виживання, праг­нуть задовольнити найелементарніші фізичні й соціальні потреби. У розвинутих країнах світу маркетинг орієнтується на потреби людей середнього класу, а також на групи людей, які прагнуть піднятися на вищий рівень суспільної ієрархічної системи, наблизитися до вищих верств тощо.

 

Тема 13. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА ТА ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА

 

Після визначення маркетологами потреб і побажань споживачів підприємство починає виготовлення не­обхідних товарів і послуг. Для цього необхідно попередньо закупити засоби виробництва, робочу силу, а отже здійснити певні витрати виробництва. Щоб отримати зго­дом втілений у товарах і послугах прибуток, а також відшкодувати витрати, підприємець повинен здійснювати виважену цінову політику.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал