Основні властивості змішаної економіки

1. Багатосекторність та поліморфізм в економіці.

2. Взаємодія та взаємопереплетення її секторів і форм господарювання.

3. Рухливість у часі і просторі механізму господарювання.

4. Перехід одних форм в інші, що забезпечує гнучкість і цілісність системи.

5. Відносна стійкість і стабільність на основі збалансування різнорідних економічних інтересів.

6. Здатність амортизувати циклічні коливання, запобігати глибоким економічним спадам, пом’якшувати конфлікти.

7. Економічна свобода і рівність господарюючих суб’єктів.

У сучасній змішаній економіці держава має ряд важелів (регуляторів), за допомогою яких впливає на суспільне виробництво:

– планування;

– податки;

– бюджет;

– ціноутворення;

– дотації;

– кредит.

Регулювання – це система централізованих заходів, які проводить держава з метою утримання економічної системи в даному стані або забезпечення її розвитку на перспективу. Розрізняють короткострокове (поточне) або довгострокове регулювання.

Короткострокове регулювання – це комплекс антикризових та антициклічних заходів держави, спрямованих на пом’якшення наслідків економічних криз, згладжування циклічного характеру, розвитку економіки.

Довгострокове регулювання здійснюється у формі економічного програмування. Програмування може бути кон’юнктурним і структурним. Кон’юнктурне програмування спрямоване на регуляцію процесу відтворення через маніпулювання господарською кон’юнктурою з метою одночасного досягнення 4 макроекономічних показників:

– стабільності цін;

– сталих темпів економічного розвитку;

– повної зайнятості;

– збалансованості платіжного балансу.

Основу структурного програмування становить кон’юнктурне програмування, доповнене програмами економічного і соціального розвитку. Воно передбачає:

а) наявність зрілого державного сектора в галузі виробництва або в кредитно-грошовій сфері;

б) високий ступінь взаємодії приватного й державного секторів;

в) значний ринок державного споживання.

Планування – це свідома діяльність людей, які спираються на знання вимог економічних законів у процесі розробки й реалізації планових завдань розвитку економіки.

Соціально-економічною основою економічної системи є відносини власності. У сучасній змішаній економіці взаємодіють різні типи, види та форми власності. Пануючою є капіталістична власність на засоби виробництва, але не індивідуальна, а групова, або акціонерна. В умовах змішаної економіки держава впливає на всі форми, види власності шляхом зміни юридично-правових норм власності. Відбувається демократизація та соціалізація власності і, відповідно, соціально-економічних відносин. Особливе місце в системі власності посідає державна власність, яка стає основою загальнонародної власності і нових соціально-економічних відносин на цій основі.