Судово-балістична експертиза: поняття та завдання.

Дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів пострілу здійснюється за допомогою судово-балістичної експертизи, яка є різновидом криміналістичної експертизи. До основних завдань експертизи належать: встановлення виду, зразка (моделі) вогнепальної зброї за стріляними кулями, гільзами, слідами пострілу, а також конкретного екземпляра зброї за стріляними кулями та гільзами; визначення можливості застосування для стрільби зброї та боєприпасів; встановлення однорідності патронів, куль, гільз, дробу, картечі; встановлення деяких обставин, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї.
Судово-балістична експертиза вирішує класифікаційні, діагностичні та ідентифікаційні завдання, які можна класифікувати як такі типові питання:
1) при дослідженні зброї: чи є дана зброя вогнепальною, а при позитивній відповіді — до якого виду, системи та моделі вона належить; чи справна зброя та чи придатна вона для стрільби; який калібр даної вогнепальної зброї; чи є надана на дослідження деталь частиною даного екземпляра зброї; чи міг відбутися постріл з даного екземпляра зброї без натискання на спусковий гачок за певних обставин; чи можливий постріл з даної зброї патронами певного калібру; чи здійснювалася стрільба з даної зброї після останнього чищення;
2) при дослідженні боєприпасів: чи справні дані патрони та чи придатні вони для стрільби; до якого виду і зразка належить наданий для дослідження патрон; чи належать надані на дослідження патрони до однієї партії випуску;
3) при дослідженні стріляних куль, дробу, картечі, пижів: зі зброї якого виду, системи, зразка відстрілена куля, що виявлена на місці події; чи не відстрілена куля з наданої на дослідження зброї; чи не відстрілена куля з одного екземпляра зброї; до якого виду та зразка належить патрон, частиною якого є куля, виявлена на місці події; чи не відстрілена куля зі зброї невідповідного калібру; чи є надані для дослідження куля і гільза частинами одного патрона; чи складали раніше надані на дослідження снаряди (дріб, картеч, кулі) єдину масу і чи не виготовлені вони в одних і тих самих виробничих умовах; чи не слугував предмет, що піддягає дослідженню, саморобним пижем; з якого матеріалу виготовлено пиж; чи однорідні пижі надано на дослідження;
4) при дослідженні гільз: зі зброї якого виду, зразка викинута дана гільза; чи є гільза частиною патрона, що використовувався під час стрільби з даної зброї; чи не викинуті надані на дослідження гільзи з одного екземпляра зброї; чи не є надані на дослідження куля та гільза частинами одного патрона; які причини виникнення пошкоджень, що є на гільзі;
5) при дослідженні слідів пострілу: чи є дане пошкодження вогнепальним; чим саме утворене дане пошкодження (кулею, дробом, картеччю, скалками гранати); чи є сліди пострілу з близької відстані на одязі потерпілого; в якому напрямку було здійснено постріл; яким є дане ушкодження — вхідним чи вихідним отвором.
Найбільш складним дослідженням є ідентифікація вогнепальної зброї за стріляними кулями та гільзами. Порівняльне дослідження слідів на кулі (гільзі), виявлених на місці події, та слідів на кулі (гільзі), одержаних експериментальним шляхом, провадиться шляхом зіставлення за допомогою порівняльного мікроскопа (МСК-1, МС-51 та ін.) і за збільшеними фотознімками. Для одержання фотографічного зображення розгортки кулі зі слідами нарізів каналу ствола використовують спеціальні пристрої оптичного фоторозгортання (наприклад, прилад РФ-4). При такій зйомці на фотознімку виходить послідовно розгорнуте зображення циліндричної поверхні кулі. Для вивчення слідів на кулі за глибиною (профілем) застосовують профілографічний метод (кулю розміщують у профілометрі, де за допомогою алмазної голки одержують параметри слідів на ній, а потім, використовуючи ці дані, будують профілограми).