Робоче місце і фронт робіт при зведенні будівель і споруд

Робочим місцем називається зона, оснащена необхідними матеріальними і технічними засобами, в якій здійснюється трудова діяльність робітника або групи робітників виконуваних одну або кілька операцій. Робоче місце повинно забезпечувати безперешкодне здійснення трудових прийомів, рухів і безпеку роботи виконавців. Наприклад, при укладанні чавунних водопровідних труб робочим місцем є простір, що включає території для розміщення труб уздовж бровки траншеї і для проїзду монтажного крана, а також дно траншеї, куди труби укладаються в проектне положення.

Фронтом робіт називається сумарна протяжність (площа) робочих місць, необхідна для роботи бригади (ланки) протягом певного терміну без вимушених перерв у роботі. Розміри фронту робіт повинні прийматися з розрахунку безперебійної роботи протягом кратного часу, а також правильного і безпечного розміщення робочих, що знаходяться в їх розпорядженні знарядь праці і матеріалів з урахуванням можливого перевиконання норм.

Ділянка, що виділяється для роботи протягом певного часу і отримання закінченої продукції бригаді, називається захваткою, а ланці або одному робітникові - ділянках. Якщо при зведенні будинків і споруд змінюється рівень робочого місця і робота виконується з використанням риштовання, то захватки (ділянки) на таких об'єктах розбивають на яруси. Висота ярусу вибирається з розрахунку забезпечення таких умов праці, при яких робітник може досягти більш високої продуктивності.

Технічне нормування, оплата і преміювання праці в будівництві.

Нормування праці - це встановлення міри затрат праці на виготовлення одиниці продукції або вироблення кількості продукції в одиницю часу за певних організаційно-технологічних умовах. Нормування праці є основою планування виробництва, організації праці та заробітної плати. Приступати до розробки технічно обґрунтованих виробничих норм на технологічний процес слід, лише переконавшись у відсутності на нього діючих норм. Для цього ретельно проглядаються збірники ДБН (державні норми і розцінки) і ГН (галузеві норми), а також МН (місцеві норми) в споріднених будівельних організаціях. За наявності таких норм необхідність у розробці нової норми відпадає.

У зв'язку з нормуванням робочого часу вводяться поняття про виробничі норми праці: трудомісткості, норми часу робітників, витрат праці і виробітку.

Трудомісткість будівельно-монтажних робіт - це кількість праці робітників, що витрачається в раціональних виробничих умовах на виконання якісної будівельної продукції. Трудомісткість вимірюється в людино-годинах або людино-змінах на одиницю продукції.

Норма часу робітників - кількість часу, встановлене на виконання одиниці продукції робочими відповідної професії і кваліфікації, що працюють при правильній організація праці та виробництва. Норми часу вимірюються в годинах або змінах на вимірювач продукції.

Норма витрат праці - кількість витрат праці, установлене на виконання одиниці продукції робочими відповідної кваліфікації при правильній організації праці. Норми витрат праці вимірюються в людино-годинах або людино-днях на одиницю виміру продукції.

Норма виробітку - кількість якісної продукції, виконуване за одиницю часу робочими відповідної кваліфікації, працюючими в необхідних умовах. Норми виробітку вимірюються фізичними одиницями продукції, виробленої за відрізок часу (годину, зміна).