Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Введення






 

Однією з головних задач текстильної промисловості є комплексна механізація і автоматизація технологічних процесів на всіх ділянках виробництва.

Широка механізація й автоматизація підйомно-транспортних операцій є одним з основних резервів різкого підвищення продуктивності праці в текстильній промисловості. Крім того, комплексна механізація й автоматизація значно знижує собівартість продукції, забезпечує її високу якість, сприяє виконанню правил техніки безпеки й у цілому підвищує загальну культуру виробництва.

У текстильній промисловості за останні роки проведена велика робота з механізації транспортних, вантажно-розвантажувальних і деяких інших важких і трудомістких допоміжних робіт.

Таким чином, комплексна механізація вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт являє собою заміну фізичної праці робітників машинами шляхом раціонального поєднання транспортуючих машин з технологічним устаткуванням на всьому протязі вантажопотоку по технологічному процесу. При цьому праця робітників зводиться лише до керування машинами й контролю їхньої роботи, проведенню профілактичного ремонту.

Для правильної організації транспортних і складських робіт необхідне раціональне розміщення технологічного устаткування та ефективність обліку і контролю якості продукції, яку випускають на даному виробництві. Слід передбачити необхідну ширину основних проходів і проїздів, відстань між технологічним устаткуванням, розміщення запасних виходів. Саме це і стало основою даного курсового проекту, метою якого є розробка комплексної механізації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт ткацького виробництва потужністю 171 ткацький верстат для виготовлення тканини по типу арт.3516.


РОЗДІЛ 1. Вибір технологічного плану ткацтва

 

Для бавовняно-поліефірної тканини «Зірниця джинсова» арт. 3516, кручена основна пряжа – з машин ПК-100 і утокова пряжа з машин БД-200 надходить у склад, де зберігається на ящиках-піддонах. Пакування крученої нитки основи надходять у снування, де з великого числа мотальних пакувань перемотують на одне загальне пакування нитки основи, утворюючи в такий спосіб снувальний валик.

Далі снувальний валик надходить у шліхтувальний відділ, де піддається обробці, що полягає в просочуванні пряжі спеціальним клеючим составом - шліхтою. Шліхта, покриваючи тонкою плівкою нитки і склеюючи окремі волокна, збільшує гладкість пряжі і підвищує її міцність до стираючого впливу приладів ткацького верстату.

Після проходження шліхтувальної машини, де поєднують основу з окремих снувальних валиків, утворюється ткацький навій.

Основна пряжа, навита на ткацький навій на шліхтувальній машині, перш ніж надійти на переробку на верстаті, проходить останню стадію - прив'язування чи пробирання. У даному технологічному плані ткацтва прив’язується 90 % основ, а пробирається 10 % основ, тому що в порівнянні з прив'язуванням це більш трудомістка операція. Пробирання застосовується у випадках зміни асортименту тканин, які виготовляються в цеху, або при поломці з’ємних приборів ткацького верстата.

Далі ткацький навій надходить на ткацький верстат. Уток надходить безпосередньо в ткацький цех, тому що пакування з машин БД - 200 цілком задовольняють необхідні вимоги.

Знята з верстатів тканина надходить в обліково-сортувальний відділ ткацької фабрики. Тут роблять облік виробництва тканини, як окремих ткачів, так і загального виробництва по змінах. Визначають сортність тканини і виявляють пороки її зовнішнього вигляду.

Далі готова сурова тканина відправляється замовнику.

План ткацтва у виді схеми представлений на рисунку 1.1.

 

Рис. 1.1. Технологічний план ткацтва для тканини арт. 3516 «Зірниця джинсова»

 

 


РОЗДІЛ 2. Вхідні данні до проектування

 

Проектування підйомно-транспортних систем ткацького виробництва ведеться на базі даних про обсяг переробки ниток фабрикою (табл.1.1) і масі ниток на пакуваннях ткацького виробництва (табл.1.2), значення яких розраховані у курсовому проекті з дисципліни «Основи проектування текстильних виробництв.

Маса основних й утокових ниток, що потрапляють на центральний склад за добу (розраховуються окремо для основи і утоку), кг:

 

(2.1)

 

де — двозмінний обсяг ниток, що переробляють, кг;

— годинний об’єм виготовлення тканини, м;

— двозмінний фонд часу, год;

— потреба ниток по основі й утоку (окремо) на 100 м погонної довжини суворої тканини з відходами, кг

 

 

 

Маса основних й утокових ниток з урахуванням відходів (табл.2.1) по всіх переходах ткацького виробництва, кг:

 

(2.2)

 

де W – відсоток виходу напівфабрикату.

Таблиця 2.1

 

Середньодобовий об’єм переробки пряжі

 

Технологічний процес Основа Уток
Маса пряжі, яка поступає, кг Відходи, % Вихід напівфабрикату, % Маса пряжі, яка виходить, кг Маса пряжі, яка поступає, кг Відходи, % Вихід напівфабрикату, % Маса пряжі, яка виходить, кг
Зберігання (центральний склад) 3509, 35     3509, 35 4253, 36     4253, 36
Снування 3509, 35 0, 018 99, 982 3508, 72
Шліхтування 3508, 72 0, 35 99, 63 3496, 36
Пробирання 349, 64 0, 0019 99, 628 349, 63
Прив’язування 3146, 72 0, 102 99, 526 3143, 44
Ткацтво 3493, 07 0, 17 99, 36 3486, 75 4253, 36 0, 11 99, 89 4248, 61
Облік і розбракування 3486, 75     3486, 75 4248, 61   99, 89 4248, 61

 

Довжина тканини в рулоні Lтк.р, яка відправляється з фабрики, приймаємо 1000 м.

Маса рулону тканини, знятого з верстата, кг:

 

(2.3)

 

де ; — маса відповідно ниток основи й утоку в 100 м погонної довжини суворої тканини без обліку відходів, кг;

lтк.р – довжина тканини в рулоні, м.

 

 

Маса розбракованого рулону тканини, яка відправляється з фабрики:

 

(2.4)

 

де Lтк.р — довжина розбракованої тканини у рулоні, м.

 

 

Кількість рулонів не розбракованої тканини:

 

(2.5)

 

де Мдо і Мду — маса основних і утокових ниток, які переробляються за добу, кг;

Мр — маса рулону не розбракованої тканини, кг.

 

 

Приймаємо 130 рулонів не розбракованої тканини.

Кількість рулонів розбракованої тканини:

 

(2.6)

 

 

Приймаємо 16 рулонів розбракованої тканини.

 

Таблиця 2.2

Маса ниток на пакуваннях ткацького виробництва
(з врахуванням спрягомих довжин)

Система ниток Маса, кг
Прядильне пакування Снувальний валик Ткацький навій Тканина
Маса 100 пог. м Довжина рулону, який знятий з верстату Маса рулону, який знятий з верстату Довжина рулону, який відправляється з фабрики Маса рулону, який відправляється з фабрики
Основа 1, 38 385, 84 222, 25 22, 25   59, 92   499, 29
Уток 1, 59 26, 97

 


РОЗДІЛ 3. Визначення складу і розмірів вантажопотоків

 

Вантажопотік – цей впорядкований і систематизований рух напівфабрикатів в межах виробничих підрозділів або між ними.

Маса пакування з врахуванням ваги намотувальної тари, кг:

 

(3.1)

 

де mсп – маса ниток на пакуванні з врахуванням спрягомої довжини, кг;

mтар – маса одиниці намотувальної тари, кг.

 

 

 

Кількість пакувань по всіх переходах згідно технологічного плану:

 

(3.2)

 

Для основи:

 

 

 

 

 

Для утоку:

 

 

Загальна маса намотувальної тари з нитками, кг:

(3.3)

Для основи:

 

 

 

 

 

Для утоку:

 

 

Загальна маса тари і ниток основи, яка зберігається на центральному складі, кг:

(3.4)

де Кзап – коефіцієнт запасу.

Відношення запасу тих чи інших пакувань ниток ткацького виробництва до споживання визначається згідно «Правил технічної експлуатації ткацьких фабрик» і складає:

- на центральному складі – 100% (для ниток з машин БД – 150...200%);

- на проміжних складах мотального і снувального відділу – 50...75%;

- на проміжному складі шліхтувального відділу – 75...100%.

 

Для основи:

 

 

Для утоку:

 

Розрахунки розмірів вантажопотоків занесемо в таблицю 3.1

 



 


РОЗДІЛ 4. Вибір і обґрунтування обладнання та підйомно-транспортних засобів по всіх переходах ткацького виробництва

 

Основні і утокові нитки, що поступають на центральний склад ткацької фабрики, зберігаються на візках-ялинках. Запас пряжи взятий з урахуванням двозмінного режиму роботи.

Технічна характеристика візка-ялинки представленна в таблиці 4.1

 

Таблиця 4.1

 

Технічна характеристика візка-ялинки

 

Параметри Позначення Значення
Габаритні розміри, м: ширина довжина Ємність візка, бобін: Площа візка, м2     0, 6 1, 25 0, 75

 

Напрацьовані снувальні валики подаються у шліхтувальний відділ по підвісному монорейковому шляху за допомогою підвісного електричного тягача ВКМ-911.

При подачі ткацьких навоїв у пробірний відділ використовується ще один електричний тягач ВКМ-911.

Електричні тягачі широко використовуються на підприємствах різних галузей легкої промисловості для вертикального підйому, опускання і горизонтального переміщення вантажів по підвісних шляхах. Технічна характеристика електричного тягача ВКМ-911 представлена в таблиці 4.3. [3]

Таблиця 4.3

Технічна характеристика електротягача ВКМ-911

Тягове навантаження, кг: номінальне (ПВ=40%) максимальне (ПВ=25%) Швидкість руху, м/мин Номера двотарових балок одно рельсового шляху (ГОСТ 8239-56) Найменший радіус повороту шляху, мм: в горизонтальній площинні в вертикальній площинні Максимальний кут підйому траси, град Число тролей Профіль тролей Габаритні розміри, мм: довжина ширина Потужність (при ПВ=100%), кВт Маса, кг     16-24а   Стальна полоса   0, 6

 

Снувальні валики, як і ткацькі навої зберігаються на горизонтальних механізованих стелажах у шліхтувальному і пробірному відділах відповідно.

Ткацькі навої до ткацьких верстатів транспортуються на візках за допомогою електротягачів. Технічна характеристика електротягача АТ-60 представлення в таблиці 4.4

 

 

Таблиця 4.4

 

Технічна характеристика електротягача АТ-60

Параметри Позначення Значення
Габаритні розміри, м: довжина ширина висота Колісна база, мм Ширина колії, мм Кліренс, мм Діаметр коліс, мм Мінімальний радіус повороту по зовнішньому габариті, мм Максимальне тягове зусилля на гаку, кг Максимальна вага вантажу транспортує на причепі, кг Максимальна швидкість пересування, м/хв.: с вантажем без вантажу Потужність електродвигуна, кВт   lтяг bтяг hтяг Qус Qн vгр. vб.гр   1, 446 0, 700 1, 288         83, 3 116, 7 1, 35

 

Для транспортування і укладення ткацьких навоїв на ткацькі верстати СТБ-180 приймаємо візок ТУН-8, технічна характеристика якого представленна в таблиці 4.5 .

 

Таблиця 4.5

 

Технічна характеристика візка ТУН-8

Параметри Позначення Числове значення
1. Розміри навою, що транспортується, мм: діаметр фланців довжина відстань між фланцями 2. Габаритні розміри візка, мм: довжина ширина висота 3. Відстань від підлоги до центру навою, мм 4. Вага візка, кг     h    

Таким же способом напрацьована сувора тканина в рулонах з ткацького цеху потрапляє на склад нерозбракованої тканини приймаємо візок ТО-4. Для перевезення тканини з приймально-контрольної ділянки на склад розбракованої тканини також використовується електротягач з причіпним візком ТО-4. Транспортний візок ТО-4 необхідний для транспортування сурової тканини, напівфабрикатів і готової тканини у шматках, а також інших матеріалів. Візок може перевозитись вручну чи за допомогою акумуляторного тягача. Технічна характеристика візка ТО-4 представленна в таблиці 4.6. .

Таблиця 4.6

 

Технічна характеристика візка ТО-4

Параметри Позначення Числове значення
1. Вантажопідйомність, кг 2. Габаритні розміри, м: довжина ширина висота 3. Вага, кг     1, 4 0, 9 1, 027

 

Для повернення намотувальної тари застосовуються ті ж підйомно-транспортні засоби відповідно.

Вибране устаткування і підйомно-транспортні засоби відповідають прийнятому технологічному плану ткацтва і дозволяють забезпечити високу продуктивність праці по всіх переходах ткацького виробництва.

 


РОЗДІЛ 5. Визначення параметрів складів та їх обладнання

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.