Випробування однофазного трансформатора

Мета роботи – вивчити конструкцію та принцип дії однофазного трансформатора і визначати його номінальні параметри непрямими методами.

1. Завдання на виконання роботи:

- ознайомитись і записати номінальні дані дослідного трансформатора;

- визначити втрати електричної енергії у сталі (дослід холостого ходу) та у міді (дослід короткого замикання вторинної обмотки) трансформатора;

- обчислити опори і напругу короткого замикання, відносну зміну вторинної напруги трансформатора при номінальному навантаженні, коефіцієнт трансформації трансформатора та його ККД;

- побудувати графік залежності ККД трансформатора від коефіцієнта завантаження при різних коефіцієнтах потужності.

2. Лабораторна установка та її електрична схема

2.1. Задачі, що необхідно реалізувати з допомогою лабораторної установки.

2.1.1. Зверніть увагу, що трансформатор – це статичний електромагнітний апарат, який призначений для перетворення змінного струму напруги одного потенціалу в змінний струм напруги іншого потенціалу такої самої частоти. Принцип дії його заснований на законі електромагнітної індукції і для цього він має первинну 1 і вторинну 2 обмотки (рис. 7.1, а) із ізольованого мідного або алюмінієвого дроту, що розміщені на замкненому осерді 3, зібраному з ізольованих один від одного листів електротехнічної сталі товщиною 0, 35 або 0, 5 мм. Первинною називається обмотка, що приєднана до джерела електричної енергії, вторинною – та, яка віддає енергію в зовнішнє коло. Початки обмоток позна чають буквами А (первинної) і а – вторинної, кінці – Х та х відповідно. Витки обмоток ретельно ізольовані між собою та від стального осердя.

Випробовуванню підлягає однофазний трансформатор марки Т-74, що має наступні номінальні параметри: повна потужність 0, 6 кВА; первинні напруга і струм відповідно 220 В та 1, 23 А, вторинні – 127 В та 2, 9 А відповідно.

2.2. Функціональна схема дослідної установки для випробування роботи трансформатора у режимі холостого ходу показана на рис. 7.2, а у режимі короткого замикання – на рис. 7.3.

Установка складається з елементів кола, рекомендований перелік яких наведено в дод. 4. Вимикач мережі, затискачі джерела напруги змінного струму та дослідного трансформатора розміщені на відповідній ділянці лицьової панелі комбінованого лабораторного стола. Між собою елементи кола з’єднуються за допомогою провідників з наконечниками.

Живлення здійснюється від мережі змінного струму промислової частоти 50 Гц, напруга якої 220 В. Для вмикання кола в мережу використовують автоматичні повітряні вимикачі QF.