Структура ТНК

Власні зарубіжні фірми створюються за кордоном у вигляді:

1) дочірньої компанії (subsidiary) – реєструється як самостійна компанія і має статус юридичної особи з власним балансом. Контролює її батьківська компанія, яка володіє частиною акцій або всім капіталом

2) асоційованої (змішаної) компанії (associate) – відрізняється від дочірньої меншим впливом батьківської фірми, якій належить суттєва, але не основна частина акцій.

Змішані компанії, в яких іноземному інвестору належить більше від половини акцій, називають компаніями переважного володіння,

якщо 50% - іноземному інвестору і 50% - місцевому – компаніями однакового володіння,

якщо іноземний інвестор має менше ніж 50% акцій – змішаним підприємством з участю іноземного капіталу;

3) компаніями однакового володіння;

4) в ідділення, філії не є самостійними компаніями та

юридичними особами і на всі 100% належать

батьківській фірмі.

Відділення можуть мати форму представництва

головної компанії за кордоном, партнерства, у тому

числі і з місцевими підприємцями, рухомого майна

(кораблі, літаки, нафтові платформи), що належить

головній компанії і функціонує за кордоном не

менше 1 року.

Країна, у якій розташовується головна компанія,

називається країною базування, а країни, де

знаходяться компанії-філії – приймаючими країнами.

ТНК часто діляться на три великі групи:

Роздільні ТНК управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, які вертикально або горизонтально не об'єднані.

Горизонтально інтегровані ТНК управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, що проводять однакові або подібні товари.

Вертикально інтегровані ТНК управляють підрозділами в певній країні, які проводять товари, що поставляються в їх підрозділи в інших країнах.

Узагальнення суто економічних критеріїв ТНК дає можливість виділити параметри їх вимірювання, критерії оцінки, які можна об'єднати у три групи:

Основні кількісні характеристики:

1) річний оборот, що перевищує 1 млрд. доларів (великі - більш 2 млрд.);

2) філії не менш ніж у шести країнах (великі - більш ніж у 20);

3) величина відсотку продажів її товарів, реалізованих за межами країни-резиденції, не менше 20% (NESTLE - 98%) (великі - більше 35%);

4) структура активів (25% за кордоном): ROYAL DUTCH SHELL, FORD MOTORS, GENERAL MOTORS, IBM;

5) оперує в рамках системи прийняття рішень, що дозволяють проводити єдину стратегію управління розвитком національних підприємств, що входять у ТНК.

Якісні риси ТНК

інтернаціональний характер функціонування і застосування капіталу;

величезний матеріальний і фінансовий потенціал;

можливість здійснювати значні витрати на НДДКР

ТНК є багатономенклатурними фірмами, діяльність яких сильно диверсифікована;

висока незалежність руху власного капіталу, порівняно з процесами, що відбуваються в національних межах.

Сутність та види ТНК, основні характеристики їх діяльності

Кількісно-якісні параметри класифікації ТНК:

1) корпоративна власність та її розподіл,

2) система управління,

3) кількість зайнятих,

4) величина та системи заробітної плати,

5) склад вищого управлінського апарату тощо, їх

вимірювання здійснювалося як на абсолютній, так і

на відносній основі.

Господарська діяльність ТНК

· За оцінками Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), у 2007 р. додана вартість, створена у 790 000 іноземних філій 79 000 ТНК оцінювалась у 4, 5 млрд. дол. США

· В ТНК працювало біля 62 млн. чол.

· Сукупний обсяг їх продажів складав 31 трлн. дол. США, а сумарний обсяг ПІІ перевищив 15 трлн. дол. США.

· Більш як 40% активів найпотужніших компаній світу розмішені поза країною розташування материнських компаній

· Кількість ТНК за останню 25 років зросла більш ніж в 5 разів.

· 500 найпотужніших ТНК реалізують 80% всієї продукції електроніки та хімії, 95% - фармацевтики, 76% - продукції машинобудування, 85% з них контролюють 70% всіх закордонних інвестицій.

· У ТОР-100 найбільших ТНК світу нараховується вже 20 компаній сфери послуг.

· Динамічно зростають ТНК з країн, що розвиваються, зарубіжні активи 100 найбільших сягнули 570 млрд. дол. США у 2006 р.

Галузева діяльність ТНК

Галузева структура виробництва ТНК:

· 60% матеріальних компаній

зайняті в сфері виробництва, 37% — у сфері послуг і 3% у видобувній промисловості і сільському господарстві;

· збільшуються інвестиції в сфері

послуг і технологічно інтенсивному виробництві при одночасному зниженні їхньої частки у видобувній промисловості, сільському господарстві і ресурсоємному виробництві;

· головну роль серед 500

найбільших ТНК світу грають чотири комплекси: електроніка, нафтопереробний, хімія й автомобілебудування (складають близько 80% загальної активності транснаціональних корпорацій і п'ятисот " грандів»);

· як правило, ТНК роблять

капіталовкладення в галузі обробної промисловості НІК і відносно розвинених країн, що розвиваються (у цьому випадку йде конкурентна боротьба за інвестиції країн - одержувачів капіталу);

· у найбідніших країнах ТНК

вважають за доцільне здійснювати капіталовкладення у видобувну промисловість, але головним чином нарощувати товарний експорт (у цьому випадку розгортається гостра конкурентна боротьба між ТНК за просування своїх товарів на місцеві ринки).

Сучасні тенденції в розвитку ТНК:

втрата панування американських ТНК і посилення

позицій японських і західноєвропейських ТНК;

посилення взаємозалежності, економічних зв’язків та

інтересів розвинених країн;

набирають сили нові індустріальні країни (НІК), їх

нові ТНК, і – відповідно – посилюється конкурентна

боротьба у світі транснаціонального бізнесу.

Позитивні наслідки діяльності ТНК:

· приток капіталу;

· залучення технологій;

· розвиток виробництва;

· забезпечення зайнятості;

· одержати доступ до додаткових джерел засобів виробництва;

· уникнути митних бар’єрів країн застосування капіталу;

· подолати обмеженість внутрішнього ринку країни базування, збільшуючи розміри підприємств і масштаби виробленої продукції до найбільш прибуткового рівня;

· використовувати відмінності в економічному становищі країн використання за рахунок: здійснення швидких господарських маневрів із зосередженням виробництва в країнах з дешевою сировиною і низькою оплатою праці; одержання більш високого прибутку в країнах з низьким рівнем оподаткування; оптимізації виробничих і збутових програм до специфічних умов національних ринків; маніпулювання балансами закордонних філій з підпорядкуванням їхньої політики доходів і витрат інтересам центральної штаб-квартири.

Негативні наслідки:

можлива однобічна спеціалізація національного

виробництва,

спеціалізація на добувних галузях промисловості,

екологічно шкідливому виробництві;

вивіз капіталів і прибутків з країни, що приймає.

Тема 3. Світовий ринок товарів та послуг

3.1. Світовий ринок товарів і послуг та особливості його розвитку в сучасних умовах

3.2. Показники масштабів, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі

3.3. Еволюція теорій міжнародної торгівлі.

3.4. Види та методи міжнародної торгівлі.

3.5. Ціноутворення у міжнародній торгівлі, базисні умови постачання товару.

3.6. Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин.

3.7. Світова організація торгівлі (СОТ): функції, розвиток, принципи та інструменти регулювання міжнародних торгівельних відносин.

3.8. Україна на світовому ринку товарів та послуг

3.1. Світовий ринок товарів і послуг та особливості його розвитку в сучасних умовах

Світовий ринок – це сукупність національних

ринків, поєднаних між собою всесвітніми

господарськими зв’язками на підставі міжнародного

поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції

виробництва і збуту товарів і послуг

Світовий товарний ринок є

· світовий ринок проявляється через міжнародну торгівлю яка є сукупністю зовнішньої торгівлі країн світу;

· сферою стійких товарно-грошових відносин між країнами, породжених міжнародним розподілом праці, який відображує основні функціональні взаємозв'язки між попитом і пропозицією на світовому ринку, кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою відбувається міжнародна торгівля;

· це сфера товарного обміну, де діють відносини щодо купівлі-продажу товарів та здійснюється конкретна господарська діяльність, пов'язана з реалізацією товарів;

Світовий ринок послуг — це система пересічення

Інтересів покупців та продавців послуг, функціонуванн якої регулюється ринковими законами

3.2. Показники масштабів, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі

Сукупність показників розвитку міжнародної торгівлі можна поділити на 4 групи:

І. Обсягові (масштабів, абсолютні):

1) експорт,

2) реекспорт,

3) імпорт,

4) реімпорт,

5) зовнішньоторговельний обіг

ЗТО = Е + І, де

ЗТО — зовнішньоторговельний обіг;

Е — обсяг експорту (у вартісних одиницях);

І— обсяг імпорту (у вартісних одиницях)

6) генеральна торгівля

ГТ=Е + І+Т, де

ГТ— генеральна (загальна) торгівля;

Е — вартість експорту;

І — вартість імпорту;

Т— вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.

7) спеціальна торгівля

СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт

8) фізичний обсяг торгівлі. Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою:

Iф.о — індекс фізичного обсягу;

Р — ціна товару в базисному періоді;

q1 -— кількість товару в періоді, що вивчається;

q0 — кількість товару в базисному періоді.

ІІ. Структурні:

1) товарна структура;

2) географічна структура

3) інституційна торгівля;

4) видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

ІІІ. Динаміки та результативності

1) темпів росту: