Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Згідно з концепцією І.П.Павлова, сон – це внутрішнє гальмування кори.






Причинами його виникнення може бути дія слабких одноманітних подразників, таких, як шум дощу, цокання годинника, перестук коліс у поїзді, погойдування вагона і ін.

Також це можуть бути й певні умовні рефлекси на встановлені години сну, на підготовку до нього, на горизонтальне положення тіла, на темряву. Неабияка роль тут відводиться ретикулярній формації, яка гальмує активність кори мозку. Ряд учених твердять, що у стовбурі головного мозку є гіпнотичні, тобто ті, що породжують сон, ділянки. Збудження їх пригнічує активність висхідних шляхів ретикулярної формації і кори мозку – настає гальмування, сон.

Значення сну:

1. Сон оберігає нервові клітини від загибелі.

2. Сон оберігає нервову систему від перенапруження.

Сновидіння. І.М.Сєченов говорив, що сновидіння є не що інше, як «небувала комбінація бувалих вражень».І.П.Павлов сновидіння пояснював активною діяльністю мозку, але в дещо своєрідному вигляді. Виникнення сновидінь пояснюється тим, що й під час сну до кори великого мозку проникає чимало імпульсів, які спричиняють розгальмовування тієї чи іншої ділянки, причому без контролю кори. Іноді сновидіння передують розвитку захворювання: слабкі больові подразнення, пригнічувані складною діяльністю кори протягом дня, стають відчутними під час гальмування, розлитого по основній масі її.

В момент реєстрації швидких ритмів ЕЕГ у спля­чої людини можна спостерігати прискорення дихання, рухи очей, почастішання пульсу, скорочення мімічних м'язів, у дітей — гримаси, судорожні посмикування кінцівок. Якщо людину в цей час розбудити, то вона говорить, як правило, що бачила сон і може розповісти його зміст. Вважають, що поява високочастотних коливань в ЕЕГ сплячої людини є електрофізіологічним виявом сновидінь.

На загальному фоні гальмування кіркових клітин, мабуть, залишаються ділянки, що перебувають у стані активності.

Уві сні нормальні функціональні відносини між окремими, групами клітин кори великого мозку порушуються (більшість же з них перебуває в стані гальмування!). Цим пояснюється не­звичайний, часом фантастичний характер сновидінь. Сновидін­ня — це комбінація вражень, які виникають під час сну і збе­рігаються в мозку.

Інтенсивність кіркового гальмування під час сну не залишається постійною. Подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовища, які діють на сплячу людину, можуть приводити окремі ділянки кори в несплячий стан. Дитина з цієї причини може вві сні стогнати, плакати. Якщо ізольований осередок збудження виникає в області рухового аналізатора, то діти вві сні часто перевертаються, виявляють руховий неспокій.

Ділянки, які не сплять, зберігаються в тих областях кори, які сприймають подразнення особливої значимості для організ­му. Мати, яка провела кілька ночей коло ліжка хворої дитини, знесилившись, засинає. Вона не чує голосних звуків, її не бу­дить яскраве світло. Але варто тільки хворій дитині застогнати або поворухнутися в ліжку, як вона вмить просинається. І. П. Павлов такі ділянки кори, які не сплять під час сну, назвав охоронними пунктами.

З'ясування фізіологічних механізмів сну і сновидінь дуже важливе у формуванні матеріалістичного світогляду, атеїстич­них поглядів і переконань.

Проблема сну і сновидінь завжди була одним із пунктів гострих сутичок між науковою думкою і забобонами. Ще і те­пер є люди, які вірять, що вві сні їх відвідують душі померлих предків і керують ними в щоденному житті. Християнська церк­ва підтримує віру в сновидіння як засіб, спілкування з богом, ангелами, святими і дияволом. Зміцнюється віра у пророцькі, «віщі» сни. Ще в стародавні часи існували тлумачі снів, а в наші дні в багатьох країнах видаються різні сонники та ін.

Прогрес наукових знань допомагає в боротьбі з неуцькими і містичними уявленнями.

Гіпноз. Ще в далекі часи було відоме таке явище, як гіпноз. Проте фізіологічне пояснення воно дістало тільки завдяки працям І. П. Павлова. Він довів, що фізіологічною основою гіпнозу, як і звичайного сну, є процес гальмування, що виникає в корі велико­го мозку, залишаючи, проте, окремі ділянки її збудженими. Під час гіпнозу в людини підвищується навіюваність, що створює сприятливі передумови для лікування словом. Сприйнятливість щодо гіпнозу залежить від індивідуально-типологічних особливос­тей нервової системи людини й обстановки, в якій проходить сеанс гіпнозу, а також від особистих якостей лікаря, що проводить таке лікування, та від бажання самого хворого піддатися гіпнозові.

Гіпноз використовується як засіб лікування психічних захворю­вань, неврозів, нав'язливих станів та в ряді інших випадків.

Механізм виникнення гіпнотичного стану подібний до утворення в корі великого мозку «сторожового пункту» під час сну. Людина в стані гіпнозу

перестає сприймати всі зовнішні подразники, які не стосуються слів гіпнотизера. В таких випадках слова гіпнотизера стають могутнім стимулом

для перебудови умовнорефлекторних зв’язків у корі. Людина під дією гіпнозу не може самостійно мислити, робити умовиводи. Вона цілком перебуває під владою навіювань гіпнотизера.

Розлади сну. В дітей і дорослих буває кілька видів розладу сну.

Запізнілий сон — це порушення механізму засинання. Звичайно цей вид розладу сну спостерігається в дітей, що легко збуджую­ться, вони засинають нешвидко, важко. Безсоння може виникнути у немовлят через біль, свербіння, підвищену температуру, а в дітей старшого віку воно може настати внаслідок, наприклад, перевто­ми навчальними заняттями, порушення домашнього режиму, за­раження глистами, серцевого захворювання. Розлад глибини сну спостерігається в дітей при рахіті та деяких інших захворюван­нях.

Патологічні види сну — це тривалий сон (летаргія), нарколепсія, сомнамбулізм (сноходіння), сноговоріння. Тривалий сон мо­же виникнути в людей після психічної травми і спричинюється іноді фізичним або розумовим перенапруженням, перевтомою то­що. Летаргія може тривати години, дні, тижні і навіть роки. Нарколепсія — це раптовий, глибокий, короткочасний сон протягом 1...2 хв, який може виникнути в людини в будь-якій обстановці: на вулиці, під час роботи, вдома тощо. Сомнамбулізм найчастіше спостерігається в дітей і підлітків. Це особливий стан сну, що супроводжується складними рухами. Будь-яке подразнення з підкірки спричинює напад сноходіння. Силу і спритність людей під час сноходіння вчені пояснюють несвідомістю їхніх вчинків під час сну і неусвідомленням тієї небезпеки, яка чекає на них. Сно­говоріння звичайно минає само собою, проте якщо воно триває протягом усієї ночі, це може завдати шкоди організмові, позбавив­ши його повноцінного відпочинку.

Біологічний ритм «сон-бадьорість» характеризується декількома фазами. Найбільш глибокий сон – повільнохвильовий, для якого характерне зниження всіх функцій організму, відсутність сновидінь і швидких рухів очей. Хоча це – глибокий сон, але людина може швидко прокинутися при дії особливо важливих подразників, наприклад, при дитячому плачі; при цьому може не прокинутися при дії гучних, але звичних подразників. І.П.Павлов пояснював це явище наявністю в корі великих півкуль на фоні загального гальмування «бадьорих», активних центрів, які він назвав сторожовими пунктами.

При вивченні електричної активності мозку під час сну було помічено, що періодично через кожні 80-90 хв. повільні ритми в електроенцефалограмі змінюються швидкими високочастотними ритмами, подібними до ритмів активної роботи мозку. В цей час реєструються швидкі рухи очей, збільшується частота пульсу і дихання. Це періоди так званого парадоксального сну. Найбільш важливою особливістю парадоксального сну є наявність сновидінь. Нічний сон складається із чергування періодів

повільного і швидкого сну. У дорослих людей швидкий сон становить по 25% загального періоду сну, а у новонароджених – 65-85%. Швидкий сон необхідний для організму людини. Якщо дорослу людину позбавити швидкого сну на протязі тільки однієї ночі, то з’являється різка роздратованість. Більш тривала відсутність швидкого сну може привести до порушень психіки.

Гігієна сну. В одному мудрому прислів'ї говориться: «Десять правильно проведених ночей не окуплять однієї безсонної ночі». Справді, шкоду, завдану організмові дитини або дорослої людини хоча б однією погано проведеною ніччю, важко компенсувати. Тому на гігієнічну організацію сну дітей слід звертати особливу увагу. Здоровий сон дитини — це запорука правильного фізичного і психічного розвитку її. Потреба дитини в сні залежить від її віку й індивідуальних особливостей. Так, немовлята сплять майже 22 год. на добу, просинаючись тільки під час годування. Діти до­шкільного віку повинні спати не менш ніж 12 год. на добу, а діти молодшого шкільного віку — від 10 до 12 год., включаючи й денний сон. Роль денного сну в житті молодшого школяра дуже велика. Денний сон відновлює сили й запобігає перевтомі.

Щоб сон у дітей був повноцінним, треба привчити їх лягати завжди в один і той самий час. Тоді в них утворюються умовні рефлекси на час засинання. Швидкому засинанню дитини сприяє спокійна обстановка, тиша, зручна поза, погашене світло, а також одноманітні подразники. Голосна розмова в кімнаті, де спить дити­на, а також перегляд телепередач, яскраве світло спричинюють не­глибокий, поверховий її сон. Швидкому засинанню сприяють ті дії, які дитина звичайно виконує перед сном. Шумні ж ігри, спори, метушня, розповідання історій, казок, які викликають сильні емо­ції, залишають кору великого мозку й підкірку в збудженому ста­ні. Тому такий сон не відновлює сили дитини.

Треба, щоб дитина спала в окремому ліжку, яке б відповідало її зростові. Це сприяє повному розслабленню мускулатури, а тим самим і кращому відпочинку. Нічну білизну для дітей слід шити з легкої тканини, яка б добре пропускала повітря і не обмежува­ла рухів.

Дітям не рекомендується спати, вкрившись з головою, на висо­ко покладених подушках і в надто м'якій постелі. В першому ви­падку дитина не дістає достатньої кількості свіжого повітря, в дру­гому — в неї порушується кровопостачання мозку, в третьому — порушується правильне формування скелета, що може призвести, наприклад, до викривлення хребта.

Спати рекомендується при відчиненій кватирці, причому ліж­ко треба ставити за 2 м од вікна або ще й далі.

Щоб сон був повноцінний, їсти треба не пізніше ніж за 1, 5 - 2 год. до сну. Їжа дітей при цьому має бути легкозасвоюваною.

Не рекомендується перед сном вживати м'ясні, рибні, горохові стра­ви, а також міцний чай і каву, які збудливо діють на нервову си­стему.

Якщо батьки додержують усіх цих гігієнічних вимог в організа­ції сну дитини, у неї встановлюється правильний ритм сну й не­спання.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.