Граматичний матеріал

Речення. Просте речення. Порядок слів у реченні. Члени речення. Головні і другорядні члени речення. Слово, словосполучення і підрядне речення як функціональні еквіваленти. Складне речення. Складносурядне і складнопідрядне речення. Складносурядне речення. Засоби зв’язку між простими реченнями у складі складносурядного: сурядні сполучники, вказівні займенники. Складнопідрядне речення. Синтаксична структура /головне і підрядне/. Засоби зв’язку головного і підрядного речення: підрядні сполучники та відносні займенники. Порядок слів в складнопідрядному реченні. порядок слів як ознака підрядного речення. Порядок слів у головному реченні, залежно від місця підрядного. Класифікація підрядних речень за синтаксичною функцією: підметове, присудкове, означальне, додаткове, підрядне речення обставини.

Дієслово. Класифікація дієслів: за семантичним та синтаксичним критеріями. Особові та неособові форми дієслова. Презенс. Утворення презенса різних морфологічних груп дієслова. Вживання презенса. Претеріт. Утворення претеріта. Основне значення. Особливості вживання претеріта в монологічному та діалогічному мовленні. Перфект. Утворення перфекта. Узгодження форм перфекта та презенса. Особливості вживання в діалогічному та монологічному мовленні. Перфект для акцентування завершеної дії в майбутньому. Плюсквамперфект. Утворення плюсквамперфекта. Основне значення плюсквамперфекта - передування у минулому. Узгодження форм претеріта і плюсквамперфекта. Футур. Утворення футура. Основне значення футура – дія в майбутньому. Категорія способу дії. Загальна характеристика системи, способи дії в німецькій мові: дійсний, умовний, наказовий способи. Функції способів в дії. Наказовий спосіб. Утворення форм наказового способу від різних морфологічних груп дієслів. Залежність вибору форми імператива від комунікативної ситуації. Кон’юнктив. Система часових форм кон’юнктива. Категорія стану. Загальна характеристика системи форм категорії стану: актив – пасив дії – пасив стану /статив/.

Іменник: Категорії іменника: число, відмінок, означеність – неозначеність. Лексико-граматична категорія роду. Визначення роду іменника за його словотвірною формою та за його приналежністю до тієї чи іншої семантичної групи. Категорія числа. Засоби утворення іменників за допомогою граматичних засобів: артикля, суфіксів. Категорія означеності /неозначеності. Артикль як засіб вираження категорії означеності /неозначеності/. Форми артикля: означений, неозначений, нульовий. Артикль як засіб виділення іменника, як показник його граматичного роду; числа, відмінка. Роль артикля в актуальному членуванні речення. Вживання нульового артикля.

Займенник. Класифікація займенників: особові, присвійні, вказівні. питальні, відносні, неозначені, заперечні. Безособовий займенник, неозначено-особовий, зворотний, взаємозворотні. Граматичні категорії займенників: число, відмінок, рід особових, присвійних, вказівних. відносних, заперечних займенників.

Прикметник /прислівник /. Прикметник. Класифікаціяприкметників: якісні й відносні. Граматичні категорії прикметників: рід, число, відмінок. Відмінювання прикметників: сильне, слабке, мішаний тип. Особливі випадки відмінювання прикметників. Ступені порівняння прикметників (прислівників): звичайний, вищий, найвищий. Утворення ступенів порівняння.

Прислівник: Класифікація прислівників за семантикою. Утворення ступенів порівняння прислівників. Суплетивні форми ступенів порівняння прислівників.

Числівник. Семантична класифікація числівників /кількісні порядкові/. Дробові числа. Числівники, які означають множинність, порядок слідування і спільну дію.