До гарантії якості в ХХІ сторіччі

Можна припускати розходження в країнах і регіонах при переході до концепції гарантії якості, заснованої на результатах навчання, незалежно від обстановки. Деякі країни можуть покладатися на серйозну базу і великий досвід роботи з проектами окремих університетів або національних організацій. Інші мають мало прямого досвіду оцінки результатів. Деякі уряди вже почали заходи по впровадженню нових систем гарантії якості в сферу навчання, зокрема за рахунок притягнення уваги до стандартів навчання (в Англії) або до розробки аркоподібних кваліфікаційних структур для вищої освіти (у Новій Зеландії і Південній Африці) [12].

Щоб ці зусилля були успішними, необхідна колективна спільна дія університетів і урядових органів разом з ученими, які проводять дослідження в області освіти. Необхідно спільна дія в багатьох країнах і багатьох країн. На щастя, є кілька прецедентів таких спільних підходів до гарантії якості і це може бути основою для забезпечення подальшого співробітництва. Наприклад, у Європі в період між 1991 і 1995 р.м. Європейська Комісія підтримувала експериментальний проект по вивченню спільних дій по гарантії якості: по всієї Європі була створена система гарантії якості, якої належало притримуватися при роботі над експериментальним проектом і для того, щоб почати подальші кроки [13]. У США окремі регіональні комісії, що гарантують якість вищої освіти, нещодавно схвалили ряд рекомендацій для оцінки дистанційного навчання, розроблених консорціумом штатів у західній частині США [14].

Такі національні і багатонаціональні дії є дуже багатообіцяючими і, якщо їх будуть підтримувати і поширювати, можуть забезпечити базу для розвитку і в інших країнах. Механізм, що сприяє цьому процесу розвитку, також існує в нещодавно створеній міжнародній мережі організацій гарантії якості. Це мережа, або подібна структура, могла б сприяти обговоренню того, як прогрес в одній країні може перейти національні рамки.

Проте необхідна узгоджена міжнародна діяльність, щоб прискорити те, що в іншому випадку буде досить повільним і тривалим переміщенням уваги організацій гарантії якості з умов навчання на процес і результат. Адже проблеми, утворювані електронною передачею інформації і збільшенням темпів міжнародної мобільності студентів вплинуть на всі країни. Нерівномірний характер змін - коли деякі країни приймають нову практику, а інші не мають доступу до неї - буде перешкоджати досягненню загальної цілі забезпечення правильної оцінки навчання в будь-якому місці. Необхідним стає широкомасштабне міжнародне співробітництво, щоб прискорити створення нових альтернатив і підписання угод між країнами про застосування нових засобів оцінки і підтвердження навчання незалежно від умов. Сильні багатонаціональні організації повинні взяти на себе роль лідерів для подальшої розробки дійсно міжнародних стандартів оцінки якості вищої освіти.

Перед тим, як може бути просунута вперед якась значна, фундаментальна частина роботи з розвитку вищої освіти, необхідним уявляється окреме зусилля, спрямоване на внесення більшої ясності і досягнення консенсусу про те, які типи нових структур могли б підійти для оцінки навчання, незалежно від обстановки. Для вирішення цієї задачі також необхідний міжнародний підхід і необхідно, щоб він був підготовлений багатонаціональним органом. Потрібно обговорити різні варіанти того, якою буде конкретна мета широкого розвитку; необхідно визначити області угоди і спільних досліджень. Розглянуті варіанти можуть бути найрізноманітніші, включаючи:

· гармонізацію рівнів ступенів у країнах, наприклад, організувати рівні навчання таким чином, щоб вони більшою мірою відповідали рівням ISCED, розробленим ЮНЕСКО;

· ідентифікацію загальної підготовки або навичок, що повинні характеризувати тих, кому привласнений ступінь, незалежно від того, де і як вони одержали цей ступінь;

· міжнародні стандарти на досягнення студентів, обговорені для кожної професії і галузі знань;

· міжнародні випускні іспити, які можна зіставити з іспитами на міжнародний ступінь бакалавра, що здають при закінченні вищої школи, і які стають все більш реальними в усьому світі із-за створених комп’ютерних методів їх прийому;

· оцінку можливостей навчального закладу на підставі міжнародних стандартів і перевірочних груп, організованих окремо для науково-дослідних університетів, технічних інститутів і т.п.;

· міжнародно-визнані методи для оцінки можливостей вищого закладу дати освіту.

Можливі і багато інших варіантів, особливо при допущенні, що широке використання ресурсів Інтернету буде сприяти зв'язку між університетами й організаціями в усьому світі. Можна було б розробити прийнятні показники роботи в декількох країнах, здійснити їхню розробку, експериментування і кінцеве застосування і зробити доступними через Інтернет. Інтернет також придатний для розробки загального підходу до студентських контрольних робіт і звітів або для доступу до міжнародних ресурсів, де є детальний опис навчальних програм і курсів, запропонованих університетами усього світу.

Міжнародні організації повинні розглянути засоби, за допомогою яких вони могли б зробити свій внесок у розробку нових моделей гарантії якості. Необхідні рішення, що придатні для вищої освіти в усьому світі.