Семінар 7. Давньогерманський словниковий склад

Зміст:

1. Мовні контакти. Поняття адстрату, субстрату та суперстрату.

2. Основне ядро лексики давніх германських мов.

3. Індоєвропейська спадщина в германських мовах.

4. Германська лексика.

5. Запозичення:

а) кельтизми;

б) латинізми;

в) грецизми.

6. Розвиток номінативних одиниць окремих германських мов (на прикладі англійської мови).

Практичні завдання:

1. Визначте походження германських лексем:

2. Перекладіть готські слова та визначте їх відповідники в германських та інших мовах:

fairlυ us, gawaurki, satjan, hairda, waí r, ibns, þ ahan, dauro, stiur, halja, undar, fahan, aba, skeima, wasjan, hlaiw, juk.

КоРОТКИЙ ГОТСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ Словник

А

aba (імен.) ‘чоловік’;

двн.-ісл. afi, двн.-в.-нім. uobo ‘землероб, рільник’;

скр. á pas, лат. opus ‘робота’.

aggilus запоз. ‘ангел’;

двн.-ісл. engell, engill, двн.-англ. engel, двн.-в.-нім. angil, двн.-фр. angel, engil, двн.-сакс. angil;

грец. ά γ γ ε λ ο ς ‘вісник’, лат. angelus (з грец.) ‘вісник, янгол’.

ahs ‘колос’;

двн.-ісл. ax, двн.-англ. é ar, æ hher, двн.-в.-нім. ehir, ah, дфн.-фр. ā r;

двн.-інд., á ś ri- ‘вістря, наконечник’, грец. ά χ ν η ‘пух’, лат. acus.

aiwaggeli запоз. ‘Євангеліє’;

суч.-нім. Evangelium;

грец. ε ύ α γ γ έ λ ι ο ν ‘блага звістка від ангела’, лат. euangelium.

apaustaulus запоз. ‘апостол’;

двн.-англ. apostol;

грец. ά π ό σ τ ο λ ο ς ‘посланець’, лат. (запоз. з грец.) apostolus.

B

barizeins ‘ячмінний’;

двн.-ісл.barr ‘ячмінь’, двн.-англ. bæ re, bere, двн.-фр. ber-;

лат. far(r), ірл. bara, ст.-слов. bŭ rŭ, укр. борошно.

boka ‘літера, мн. книга’;

двн.-ісл. bô k, двн.-англ.bō c, двн.-в.-нім. buoh, двн.-сакс. bô k, buok, двн.-фр. bō k;

грец. φ η γ ό ς, лат. fâ gus ‘дерево бук’.

brujo запоз. ‘броня’;

двн.-ісл. brynja, двн.-англ. byrne, двн.-в.-нім. brunja, prunja, двн.-сакс. brunnia;

двн.-ірл. bruinne ‘груди’.

brunna ‘джерело’;

двн.-ісл. brunnr, двн.-англ. brunna, burna, двн.-в.-нім., двн.-сакс. brunno.

і.-є. *bhrē u, грец. φ ρ έ α ρ.

D

dauro ‘двері’;

двн.-ісл., dyrr, двн.-англ. duru, двн.-в.-нім.turi, tura, двн.-сакс. duri, dor, двн.-фр. dore;

і.-є. *dhver, скр. dvâ r, грец.θ υ ρ α, лат. fores, ірл. dorus, вал. dvara, лит.dù rys, латис. durvis, ст.-слов. dvı rı

diups ‘глибокий’;

двн.-ісл. djû pr, двн.-англ. dē op, двн.-в.-нім. tiuf, teof, двн.-сакс. diop, двн.-фр. diap;

лат. dubra, лит. dubù s, рос. дебри.

drigkan ‘пити’;

двн.-ісл. drekka, двн.-англ. drincan, двн.-в.-нім. trinkan, trinchan, двн.-сакс. drinkan, двн.-фр. drinka.

E

eisarn запоз. ‘залізо’;

двн.-ісл. î sarn, jâ rn, двн.-англ. ī sern, ī sen, ī ren, двн.-в.-нім. î sarn, двн.-сакс. î sarn, двн.-фр.ī sern;

кельт.*ī sarno-, двн.-ірл. iarann, ірл. í arn, гаел.isarno-dori.

F

fahan ‘ловити, схопити’;

двн.-ісл. fâ, двн.-англ. fō n, fē ng, двн.-в.-нім. fâ han, fâ nc, двн.-сакс. fâ han, двн.-фр.fâ;

лат.pango.

faí hu ‘майно, худоба’;

двн.-ісл. fê, двн.-англ.feoh, fē o, двн.-в.-нім.fihu, двн.-сакс. fehu, двн.-фр. fia;

і.-є. *pek, скр. paç ú, грец. π έ κ ο ς, лат. pecu, pecus, лит. pé kus, прус. pecku.

fairlυ us ‘всесвіт’;

двн.-ісл. fjö r, двн.-англ. feorh, двн.-в.-нім ferah, ferh, двн.-сакс. ferah, ferh.

і.-є. *perk-, скр. pá rç u, грец. π ό ρ κ η ς, лат. com-presco.

faskja запоз. ‘пов’язка, похоронне покривало’;

лат. fascia.

figgrs ‘палець’;

двн.-ісл. fingr, двн.-англ., двн.-сакс., двн.-фр. finger, двн.-в.-нім. fingar;

і.-є. *penqe-.

G

gabaurþ s ‘народження, рід’;

двн.-ісл. burð r, byrð, двн.-англ. (ge)byrd, двн.-в.-нім. giburt, двн.-сакс. giburd, двн.-фр. berth, berd;

скр. bhiŗ tí, грец. σ υ μ φ έ ρ ε ι υ, лат.fors, ірл. brith.

gaí rda ‘пасок’;

двн.-ісл. gjö rð, двн.-англ. gyrdel, двн.-в.-нім. gurtil, gurdil, curtil, двн.-фр. gerdel.

gawaurki ‘діяння’;

двн.-ісл. yrki, двн.-англ. geweorc, двн.-в.-нім. giwurchi, двн.-сакс. giwurht.

H

haí rda ‘стадо’;

двн.-ісл. hjö rð, двн.-англ. heord, двн.-в.-нім. herta, двн.-фр. herda;

скр. ç á rdha, грец. κ ό ρ θ υ ς.

hairto ‘серце’;

двн.-ісл. hjarta, двн.-англ. heorte, двн.-в.-нім. herza, двн.-сакс., двн.-фр. herte;

грец.κ α ρ δ ί α, лат. cordis, лит. szirdí s, латис. sirds, ст.-слов. srč da, рос. сердце, укр. серце, ірл. cride.

halja ‘пекло’;

двн.-ісл. hel, Hel (ім’я богині смерті), двн.-англ. hell, двн.-в.-нім. hella, двн.-сакс. hallja, двн.-фр. helle, hille, норв. hulder;

грец. κ α λ ύ π τ ω, ірл. cel.

hlaifs ‘хліб’ герм. походж.;

двн.-ісл. hleifr, двн.-англ. hlā f, двн.-в.-нім. leip, leib, hlaiba, laiba;

запоз. ст.-слов. chlĕ bŭ, лит. klẽ pas, латис. klaips.

hlaiw ‘могила’;

двн.-англ.hlā ē w, hlā w, двн.-в.-нім. hlê o, двн.-сакс. hlê o, hlê we.

лат. clivus.

I

ibns ‘схожий, рівний’;

двн.-ісл. jafn, двн.-англ. efen, двн.-в.-нім.eban, двн.-сакс. e ћo an, двн.-фр. even;

і.-є. *aiem-, iem-, скр. yamá, лат. imâ go, imitor.

inna ‘усередині’;

двн.-ісл. inni, двн.-англ., двн.-сакс. inne, двн.-в.-нім. inni;

J

juggs ‘молодий’;

двн.-ісл. jungr, двн.-англ. geong, двн.-в.-нім., двн.-скас., двн.-фр. jung;

скр. juvaç á, лат. juvencus, двн.-ірл. ō ac, ірл. ó ac, вал. ieuanc, лит. já unus, рос. юный, укр. юнак.

juk ‘ярмо’;

двн.-ісл. ok, двн.-англ. geoc, двн.-в.-нім. joh, juh, joch, juch, двн.-сакс. juk;

скр. yugá, грец. ζ υ γ ό ν, лат. jugum, ст.-слов. igo, рос. иго, вал. iau;

K

kaú rn ‘зерно’;

двн.-ісл. korn, двн.-англ. corn, двн.-в.-нім. korn, chorn, двн.-сакс., двн.-фр. korn;

лат. grā num, ст.-слов. zrŭ no, рос., зерно, укр. зерно, двн.-ірл. grá n, лит. ž ì rnis, латв. sirnis.

kunþ s ‘відомий’;

двн.-ісл. kunnr, kuð r, двн.-англ. cū þ, двн.-в.-нім. cund, chund, двн.-сакс. kû þ, двн.-фр. kū th.

скр. jñ ā tà s, грец. γ ν ω τ ό ς, лат. gnarus, ірл. gnath.

L

lasjan ‘навчати’;

двн.-англ. l ā ē ran, двн.-в.-нім. lê ren, двн.-сакс. lê rian, двн.-фр. lē ra.

lekeis ‘лікар’;

двн.-ісл. læ knir, двн.-англ. l ā ē ce, двн.-в.-нім. lâ hhi, lâ chi, двн.-сакс. lâ ki, двн.-фр. lê zta.

грец. λ έ γ ω, лат. lego, ст.-слов. lě karĭ, ірл. liaig.

M

mats ‘їжа’;

двн.-ісл. mart, двн.-англ. mete, двн.-в.-нім.maz,, двн.-сакс. mat, meti, двн.-фр. mete;

скр. má dati, грец. μ α δ ά ω, лат. madē re, ірл. maisse.

mena ‘місяць’;

двн.-ісл. mâ ni, двн.-англ. mō na, двн.-в.-нім., двн.-сакс. mâ no, двн.-фр. mō na;

скр. mâ s-, грец. μ ή ν, лат. mē nsis, ірл. mí, ст.-слов. mĕ sę cĭ, лит. mĕ nesio.

N

nahts ‘ніч’;

двн.-ісл. nâ tt, двн.-англ. neaht, niht, двн.-в.-нім. naht, двн.-сакс. naht, двн.-фр. nacht;

і.-є. *nokt-, скр. ná kta, грец. ν ύ ξ, ν υ κ τ ό ς, лат. nox, лит. naktì s, латис. nakts, ст.-слов. noš tĭ, алб. natε, рос. ночь, укр. ніч., ірл. nocht.

O

osanna запоз.‘слава’;

грец. ώ σ α ν ν ά (арам.)

Q

qens ‘жінка, дружина’;

двн.-ісл. kvin, kvæ n, двн.-англ.cwē n, cwene, двн.-в.-нім. quena, двн.-сакс. quâ n, quena;

вед. -jâ ni, грец. γ υ ν ή, прус. ganna, genno, ст.-слов. ż ena, рос. жена, вірм. kin.

R

raí hts ‘правий, справедливий’;

двн.-ісл. rê ttr, двн.-англ. riht, двн.-в.-нім. reht, recht, двн.-сакс. reht, двн.-фр. riucht;

авест. rằ shta, грец. ό ρ ε κ ό ς, лат. rectus, ірл. recht.

rum ‘місце, приміщення’;

двн.-ісл. rû mr, двн.-англ. rū m, двн.-в.-нім., двн.-сакс. rû m, двн.-фр. rū m.

і.-є. *ru-, лат. rū s, ст.-слов. ravĭ nŭ, ірл. ró e, вал. ravań h-.

S

saggws ‘пісня’;

двн.-ісл. sö ngr, двн.-англ. sang, двн.-в.-нім. sang, sanc, двн.-сакс. sang, двн.-фр. song, sang;

грец. ό μ φ ή.

satjan ‘саджати’;

двн.-ісл. setja, двн.-англ. settan, двн.-в.-нім. saz, z, an, sez, z, an, двн.-сакс. settian, двн.-фр. setta.

скр. sad, лат. sedeo, прус. saddinna, ірл. seiss, вал. sedd, рос. садить, сидеть, укр. посадити.

skeima ‘ліхтар’;

двн.-ісл. skim, skimi, двн.-англ. scī ma, двн.-в.-нім., двн.-сакс. scî mo;

перськ. sā yah, грец. σ κ ί ά, ірл. scí am.

stiur ‘бик’;

двн.-ісл. þ jó rr, двн.-англ. steor, двн.-в.-нім. stior;

скр. sthavirá, грец. τ α υ ρ ο ς, лат. taurus, ірл. tarb, вал. ç taora, ст.-слов. turŭ, укр. тур, прус. tauris, лит. tauras.

T

tuggo ‘язик’;

двн.-ісл. tunga, двн.-англ. tunge, двн.-в.-нім. zunga, двн.-сакс. tunga, двн.-фр. tunge, tonge;

і.-є. *dnĝ hvā, скр. jihvâ, двн.-лат. dingua, лат. lingua, двн.-ірл. tengae, ст.-слов. ję zykŭ, рос. язык, лит. lёż ù vis.

Þ

þ ahan ‘мовчати’,

двн.-ісл. þ egja, þ agna, двн.-в.-нім. dagê n, двн.-сакс. thagian;

лат. taceo.

*þ res ‘три’;

двн.-ісл. þ rî r, þ rijâ r, þ rjû, двн.-англ. þ rie, þ rē o, двн.-.в.-нім. drî ê, driô, driu, двн.-сакс. thria, threa, thrie, thriu, двн.-фр. thrê, thriu;

і.-є. *tri-, скр. trá yas, вед. trî, грец. τ ρ ε ί ς, τ ρ ι α, лат. trē s, tria, ст.-слов. trĭ je, trije, tri, рос. три, укр. три, алб. trê, лит. trỹ s, латис. trî s.

U

undar ‘під’;

двн.-ісл. undir, двн.-англ. under, двн.-в.-нім. untar, undar, двн.-сакс. undar, двн.-фр. under;

скр. adhá s, лат. inferus, вал. adhairi

W

waí r ‘людина’;

двн.-ісл. verr, двн.-англ., двн.-в.-нім., двн.-сакс., двн.-фр. wer;

і.-є. *vī ro, скр. vî râ, лат. vir, ірл. fer, вал. vî ra, лит. vý ras.

wasjan ‘одягати’;

двн.-ісл. verja, двн.-англ., двн.-сакс. werian, двн.-в.-нім. werjan, werjen;

і.-є. *ves-, скр. vaste, грец. έ ς ο ω, лат. vestis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

авест. авестійська

вал. валійська

вед. ведійська

герм. германська

гот. готська

грец. грецька

двн.-англ. давньоанглійська

двн.-в.-нім. давньоверхньонімецька

двн.-інд. давньоіндійська

двн.-ірл. давньоірландська

двн.-ісл. давньоісландська

двн.-сакс. давньосаксонська

двн.-фр. давньофризька

і.-є. індоєвропейська мова-основа

ірл. ірландська

лат. латинська

лит. литовська

латв. латвійська

н.-нім. нижньонімецька

норв. норвезька

прус. пруська

р.-н.-англ. ранньоновоанглійська

рос. російська

рун. рунічна

сканд. скандинавська

скр. санскрит

слов. слов’янська

ср.-англ. середньоанглійська

ср.-нідерл. середньонідерландська

ср.-н.-нім. середньонижньонімецька

укр. українська