Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Давньогерманських мов






 

Зміст:

 

1. Просте речення в давньогерманських мовах.

2. Походження складнопідрядного зв’язку в германських мовах:

а) гіпотеза ‘примітивного’ паратаксису;

б) принцип уніформітарності.

3. Особливості будови підрядного речення в давніх мовах:

а) асиндетичний гіпотаксис: моделі його реалізації;

б) парадигма сполучникового складу в підрядних реченнях;

в) рамкова структура західногерманського складного речення.

 

Тестові завдання:

1. Якими частинами мови виражався підмет у давньогерманському простому реченні?

а) іменником, прикметником, займенником;

б) іменником, займенником, дієсловом;

в) іменником, займенником, неособовою формою дієслова;

г) прикметником, іменником, інфінітивом.

 

2. Визначте, який підхід походження складного речення обстоюють ці вчені:

1) О.С.Мельничук 2) Ж.Одрі 3) О.П.Рифтін 4) Г.С.Кнабе а) в індоєвропейській мові-основі не існувало одиниці вищої, ніж просте речення; б) теорія про “два шляхи розвитку складного речення”; в) індоєвропейське речення залишалося простим в мові-основі, проте функціонувало як еквівалент складного; г) складньопідрядні речення сформувалися частково вже в пізньоіндоєвропейській мові-основі.

 

3. Головною формальною ознакою залежного компоненту складнопідрядного речення є:

а) підрядні сполучники;

б) вживання лексико-морфологічних засобів;

в) використання особливого порядку слів у головному і підрядному реченнях;

г) фіксований порядок розташування зв’язаних між собою речень.

 

4. Який тип простого речення, за даними Р.Ласса, є панівним у рунічних написах?

а) SVO; б) SOV; в) VSO; г) OSV.

 

5. Які речення утворюють групу придієслівно-означальних у давніх германських мовах:

а) мети, умовні, причинові, відносні, допустові, питальні, заперечні;

б) комплементарні, питальні, заперечні, умовні, мети, допустові;

в) причинові, заперечні, темпоральні, локативні, умовні, допустові;

г) причинові, заперечені, відносні, локативні, допустові, заперечні.

 

6. Скільки типів індоєвропейського речення виокремив Ю.С.Степанов?

а) 6; б) 3; в) 4; г) 2.

 

7. Складений іменний присудок складався з:

а) дієслова-зв’язки та іменника, прикметника або модального дієслова;

б) дієслова та іменника, прийменника або дієприкметника;

в) дієслова-зв’язки та іменника, прикметника або прислівника;

г) дієслова-зв’язки та іменника, прикметника або дієприкметника.

 

8. Які типи речень належать до присубстантивно-означальних у давніх германських мовах?

а) релятивні та мети; в) комплементарні та допустові;

б) релятивні та комплементарні; г) причинові та відносні.

 

9. Визначте панівні моделі порядку слів у більшості сучасних мов:

а) SVO, OSV, SOV; б) VOS, VSO, SVO;

в) SVO, SOV, VSO; г) VSO, SVO, SOV.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.