Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Додаток 4.2
|
|
Фінансова модель інвестиційного проекту (умовний приклад)
| Джерела капіталу | $ млн | Припущення |
| Акціонерний капітал | 10.00 | 1. Вся продукція іде на експорт |
| Борг (кредит) | 50.00 | 2. Початок виробництва 1.01.2010 |
| Загальна потреба в капіталі (включає капіталовкладення, оборотний капітал) | 60.00 | 3. Усі гроші ідуть на погашення кредиту |
| % по кредиту | 8.00 | 4. Дивіденди не сплачуються до погашення кредиту |
| 5. Податок на прибуток, %: 20.00 | ||
| 6. Акцизу і експортного мита немає |
1. Розрахунок виручки від реалізації продукції
| Показники | |||||||
| Реалізація, тис. т | 30, 0 | 30, 0 | 40, 0 | 60, 0 | 80, 0 | 80, 0 | 80, 0 |
| Ціна, $/т | 500, 00 | 500, 00 | 500, 00 | 500, 00 | 500, 00 | 500, 00 | 500, 00 |
| Обсяг продажу, $ млн | 15, 000 | 15, 000 | 20, 000 | 30, 000 | 40, 000 | 40, 000 | 40, 000 |
2. Розрахунок експлуатаційних витрат, $ млн
| Показники | |||||||
| Сировина, матеріали | 1, 000 | 1, 500 | 2, 000 | 3, 000 | 4, 000 | 4, 000 | 4, 000 |
| Комплектуючі | 0, 200 | 0, 300 | 0, 400 | 0, 600 | 0, 800 | 0, 800 | 0, 800 |
| Вода | 0, 100 | 0, 150 | 0, 200 | 0, 300 | 0, 400 | 0, 400 | 0, 400 |
| Закінчення таблиці | ||||||||
| Ел. енергія | 0, 200 | 0, 200 | 0, 300 | 0, 300 | 0, 300 | 0, 300 | 0, 300 | |
| Опалення | 0, 100 | 0, 100 | 0, 100 | 0, 100 | 0, 100 | 0, 100 | 0, 100 | |
| Газ | 0, 100 | 0, 100 | 0, 100 | 0, 100 | 0, 100 | 0, 100 | 0, 100 | |
| Транспортування | 0, 200 | 0, 300 | 0, 400 | 0, 600 | 0, 800 | 0, 800 | 0, 800 | |
| Заробітна плата | 1, 000 | 1, 000 | 1, 000 | 1, 000 | 1, 000 | 1, 000 | 1, 000 | |
| Всього | 2, 900 | 3, 650 | 4, 500 | 6, 000 | 7, 500 | 7, 500 | 7, 500 | |
3. Розрахунок прибутків і податків, $ млн
| Показники | |||||||
| Надходження | 15, 000 | 15, 000 | 20, 000 | 30, 000 | 40, 000 | 40, 000 | 40, 000 |
| Експортне мито | |||||||
| Акцизний збір | |||||||
| Амортизація устаткування | 2, 000 | 2, 000 | 2, 000 | 2, 000 | 2, 000 | 2, 000 | 2, 000 |
| % по кредиту | 4, 000 | 3, 450 | 2, 912 | 2, 074 | 0, 639 | ||
| Експлуатаці-йні витрати | 2, 900 | 3, 650 | 4, 500 | 6, 000 | 7, 500 | 7, 500 | 7, 500 |
| Продаж проекту | 100, 00 | ||||||
| Прибуток брутто | 6, 100 | 5, 900 | 10, 588 | 19, 926 | 29, 861 | 30, 500 | 130, 500 |
| Податок на прибуток | 1, 220 | 1, 180 | 2, 118 | 3, 985 | 5, 972 | 6, 100 | 26, 100 |
| Прибуток нетто | 4, 880 | 4, 720 | 8, 470 | 15, 941 | 23, 889 | 24, 400 | 104, 400 |
4. Розрахунок потоку готівки, $ млн
| Показники | |||||||
| Надходження | 15, 000 | 15, 000 | 20, 000 | 30, 000 | 40, 000 | 40, 000 | 40, 000 |
| Експлуатаційні витрати | 2, 900 | 3, 650 | 4, 500 | 6, 000 | 7, 500 | 7, 500 | 7, 500 |
| % по кредиту | 4, 000 | 3, 450 | 2, 912 | 2, 074 | 0, 639 | ||
| Продаж проекту | 100, 00 | ||||||
| Бюджетні відрахування | 1, 220 | 1, 180 | 2, 118 | 3, 985 | 5, 972 | 6, 100 | 26, 100 |
| Сукупний потік готівки | 6, 880 | 6, 720 | 10, 470 | 17, 941 | 25, 889 | 26, 400 | 106, 400 |
| Розподіл готівки: | |||||||
| - дивіденди – 10, 000 | 17, 900 | 26, 400 | 106, 400 | ||||
| - погашення кредиту | 6, 880 | 6, 720 | 10, 470 | 17, 941 | 7, 989 |
NPV = 43, 75
5. Розрахунок повернення кредиту, $ млн
| Показники | |||||||
| Борг на початок року | 50, 000 | 43, 120 | 36, 400 | 25, 929 | 7, 989 | ||
| Погашення кредиту | 6, 880 | 6, 720 | 10, 470 | 17, 941 | 7, 989 | ||
| Накопичува-ний % кредит | 4, 000 | 3, 450 | 2, 912 | 2, 074 | 0, 639 | ||
| Борг на кінець року | 43, 120 | 36, 400 | 25, 929 | 7, 989 |
Розділ 5. Особливості методики дослідження
еколого-економічних понять та показників діяльності аграрного підприємства
Дедалі більшої популярності у розвинутих країнах світу набуває екологічна, або біологічна, система землеробства. Можна стверджувати, що за рівнем застосування такої системи визначається ступінь розвитку економіки країни: чим вагоміша частка екологічно чистої продукції, тим вищий рівень розвитку суспільства.
В Україні склалася складна не тільки економічна, але і екологічна ситуація, зумовлена наслідками аварії на ЧАЕС, деградацією ґрунтового покриву, зростанням ерозійних процесів, зменшенням гумусу у верхньому шарі ґрунту, традиційно високим рівнем розораності земель та іншими чинниками.
В умовах пореформованого розвитку підприємств України, поглиблення екологічної кризи, значного загострення виробничих відносин в усіх галузях економіки і, в першу чергу, в одному з найскладніших комплексів країни – агропромисловому назріла об’єктивна необхідність поглибити теоретичні засади щодо виробництва і оцінки екологічно чистої сільськогосподарської продукції.
Найвагоміший внесок у вивчення поставлених проблем зробили такі відомі вчені, як Трегобчук В.М., Мацибора В.І., Перепелятникова Г.П., Прістер Б.С. Проте, у зв’язку із необхідністю екологізації виробництва сільськогосподарської продукції в Україні, ряд питань з порушених проблем потребують нових підходів.
Зокрема, ще не сформовано чіткого понятійного апарату стосовно біологічного, або екологічного виробництва в цілому, його окремих чинників; не існує також загальноприйнятих світових стандартів технологій виробництва екологічно чистої продукції; відсутня загальноприйнята досконала методика визначення еколого-економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Недостатньо відпрацьовані механізм визначення впливу окремих факторів на ступінь екологічної чистоти кінцевої сільськогосподарської продукції та методика визначення еколого-економічної ефективності заходів щодо зменшення надходження шкідливих речовин у кінцеву продукцію.
Слід відмітити, що суспільство в цілому ще не готове до сприйняття екологічної проблеми на тому рівні, якого воно заслуговує. І це теж вимір рівня розвитку суспільства: тільки багаті країни можуть собі дозволити впритул займатися екологічними складовими виробництва. Але вже сьогодні ця проблема представляє значний інтерес: її теоретичні, методологічні, методичні та практичні аспекти.
Більшість вчених притримуються наступного визначення біологічної, або органічної, системи землеробства: це така система, що заснована на вилученні або значному скороченні застосування мінеральних добрив та пестицидів. Органічне (біологічне) сільське господарство розглядається як система виробництва, що не передбачає використання синтетичних пестицидів, добрив, регуляторів росту та кормових добавок і базується на застосуванні системи сівозмін, органічних та зелених добрив, посівів бобових культур, механічної культивації та біологічних методів контролю за шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур.
Найбільшого поширення ця система ведення сільськогосподарського виробництва знайшла у таких країнах, як США, Великобританія, Німеччина, Франція, Швеція, Швейцарія, Нідерланди. У Міжнародну федерацію руху за органічне землеробство входить понад 50 країн світу. Середньорічні темпи приросту реалізації екологічно чистої продукції складають:
· у США – 20–30 %;
· у Німеччині – 5–10 %;
· Данії – 30–40 %.
Щодо визначення екологічно чистої продукції відомі два підходи. Перший ґрунтується на тому, що хімічні препарати і самі норми – це породження людини, значить екологічно чистою можна вважати тільки ту продукцію, характеристики якої відповідають характеристикам рослин, що вирощені без втручання людини.
Другий підхід найбільш поширений і переважає в Україні. Екологічно чиста продукція – це продукція, вміст шкідливих речовин в якій не перевищує встановлених норм. Так, наприклад, за вмістом радіоактивного цезію в Україні встановлені так звані тимчасово допустимі рівні (ТДР) у продуктах харчування. І якщо, наприклад, ТДР по молоку і молокопродуктам в Україні становить 74 Бк/л, то в Білорусії – 111 Бк/л, Росії – 370 Бк/л, а рекомендації МАГАТЕ становлять 1000 Бк/л. Приблизно таке ж співвідношення між ТДР цих країн і стосовно інших продуктів харчування. Жорстка позиція України з цього питання пояснюється тим, що населення постійно у більшій чи меншій мірі споживає продукцію, вирощену на території радіаційного забруднення.
В останніх економічних публікаціях в Україні все частіше зустрічаються нові поняття і терміни, пов’язані з екологічними проблемами. Перше вітчизняне визначення еколого-економічної ефективності сільськогосподарського виробництва знаходимо у Мацибори В.І. (автор називає “економіко-екологічна ефективність сільського господарства”), Андрійчука В.Г. (“екологічна ефективність”).
Слід сказати, що визначення еколого-економічної ефективності сільськогосподарського виробництва як “збільшення виробництва продуктів харчування і сільськогосподарської сировини з найменшими затратами праці, коштів і природних ресурсів на одиницю продукції при збереженні або поліпшенні навколишнього природного середовища” (за Мациборою В.І.)1[2] беззаперечно і сьогодні залишається актуальним.
Поряд із цим автор наводить ряд показників, які, на його думку, характеризують еколого-економічну ефективність. Це, насамперед, економічна ефективність витрат на відновлення родючості ґрунту та на відновлення еродованого ґрунту і показники ефективності виробництва екологічно чистої продукції: додатковий прибуток на 1 ц продукції та на 100 грн додаткових витрат, рівень її рентабельності.
Цілий ряд показників еколого-економічної ефективності використання земельних ресурсів, наведених в економічній літературі, навряд чи знайшли і знайдуть у майбутньому широке застосування у практиці економічних розрахунків у зв’язку із проблематичністю визначення їх складових, відсутністю цих даних у статистичній звітності підприємств. Тобто їх можна визначити, але для цього потрібно провести додаткові обстеження. Що ж стосується показників ефективності виробництва екологічно чистої продукції, наведених у Мацибори В.І., то з ними можна погодитися за умови, що заходи по екологізації виробництва не завжди дають можливість отримати додатковий прибуток.
У зв’язку з вищенаведеним пропонується до показників еколого-економічної ефективності виробництва в першу чергу відносити наступні:
ü питому вагу екологічно чистої продукції – продукції, вміст шкідливих речовин (нітратів, нітритів, важких металів, радіонуклідів – в залежності від конкретики наукового дослідження) в якій не перевищує ТДР;
ü додаткові затрати або приріст затрат на одиницю виробленої екологічно чистої продукції, грн/ц, гол.;
ü окупність додаткових затрат на виробництво екологічно чистої продукції: приріст затрат поділити на приріст прибутку, років (місяців);
ü додатковий прибуток (збиток) на одиницю продукції;
ü додатковий прибуток (збиток) на 100 грн додаткових затрат;
ü рівень рентабельності продажу екологічно чистої продукції: прибуток ділиться на товарну продукцію, множиться на 100 %, (показує на скільки можна зменшити ціну за умови незмінного об’єму товарної продукції і беззбиткового виробництва);
ü традиційний рівень рентабельності виробництва, %.
Важливо, щоб визначення еколого-економічної ефективності не обмежувалось тільки цим набором показників. Їх підбір залежатиме від конкретних мети та завдань наукового дослідження, специфіки об’єкту, інших факторів. Але найдоступніший варіант за стандартних умов запропонований вище.
У Житомирському національному агроекологічному університеті створена оригінальна методика визначення еколого-економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, що засвідчена патентом на винахід.
Опрацювання цієї методики відбувалося на прикладі кормових культур, тобто, встановлювалась послідовність культур за місцем, що вони займають за еколого-економічною ефективністю [78, c. 137–142]. Дана методика більше десяти років успішно випробовується у наукових економічних дослідженнях вузу, на практичних заняттях з економіки підприємства. А нещодавно знайшла своє продовження щодо визначення еколого-економічної ефективності варіантів вирощування нагідок лікарських на радіаційно забруднених територіях Полісся в залежності від систем удобрення.
Суть цієї методики полягає в тому, що пропонується набір показників, зокрема енергетична урожайність (для кормових культур), урожайність – для інших культур, трудоємкість, рівень собівартості та вміст шкідливих речовин (це можуть бути радіонукліди, важкі метали, нітрати та інші) в 1 ц продукції. Далі коефіцієнтним методом визначається сума коефіцієнтів за всіма названими показниками і місце за еколого-економічною ефективністю.
При порівнянні місць за традиційною економічною та новою – еколого-економічною ефективністю (табл. 5.1) отримуємо зовсім різні варіанти, відмінність яких визначається фактором вмісту радіоактивного цезію у кормах.
Поліпшені сінокоси та пасовища з першого місця за економічною оцінкою спускаються до восьмого за еколого-економічною, багаторічні трави на сіно – з другого на шосте. Кукурудза на силос (третя позиція) при врахуванні екологічного фактора просувається на перше, кормові коренеплоди замість восьмого – на друге. Однорічні та багаторічні трави на зелений корм, силосні культури за еколого-економічною оцінкою піднялися на одну позицію. Однорічні трави на зелений корм та природні сінокоси і пасовища посідають ті ж самі сьоме та дев’яте місця.
Таблиця 5.1
Ефективність кормових культур поліської зони Житомирської області до і після аварії на ЧАЕС
| Культури і угіддя | Сума коефіцієнтів | Місце за ефективністю | ||
| за економічною оцінкою | за еколого-економічною оцінкою | за економічною оцінкою | за еколого-економічною оцінкою | |
| Кормові коренеплоди | 1, 19 | 2.07 | ||
| Кукурудза на силос | 2, 33 | 2, 28 | ||
| Силосні (без кукурудзи) | 1, 30 | 1, 61 | ||
| Багаторічні трави на з/к | 1, 37 | 1, 65 | ||
| Однорічні трави на з/к | 1, 43 | 1, 78 | ||
| Багаторічні трави на сіно | 2, 72 | 0, 73 | ||
| Однорічні трави на сіно | 1, 20 | 0, 64 | ||
| Природні сінокоси та пасовища на сіно | 0, 90 | 0, 51 | ||
| Поліпшені сінокоси та пасовища на сіно | 3, 0 | 0, 2 |
Ідеологія екорозвитку займає провідне положення у системі виробничих відносин радіаційно забрудненої зони. Тому, користуючись навіть традиційними методами наукових економічних досліджень, слід пам’ятати про особливості використання екологічних моделей розвитку.
Зокрема, при проведенні багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу економічних процесів, які відбуваються у зоні радіаційного забруднення, рішенні оптимізаційних економіко-математичних задач, необхідно обов’язково включати показники вмісту радіонуклідів у кінцевій сільськогосподарській продукції, враховувати фактори, що зменшують рівень забруднення продовольства.
Так, моделюючи екологічно чисте кормовиробництво на прикладі поліських районів Житомирської області, результативним фактором залежно від варіанту нами запропоновані:
v сумарний вихід радіоцезію з одного гектара кормової площі, МБк/га;
v вміст радіоцезію в 1 ц к.од. у всіх кормах, КБк;
v вміст радіоцезію в 1 ц сухої речовини у всіх кормах, МБк [78, с. 143–151].
Серед 14-ти змінних перевага надана факторам, що зменшують надходження радіонуклідів: питома вага меліорованих площ кормових культур і угідь у площі сільськогосподарських угідь, внесення вапна на 1 га кормової площі, внесення органічних та мінеральних (окремо) добрив на 1 га кормової площі, а також включена питома вага кожного виду кормової площі та вартісна оцінка 1 га сільськогосподарських угідь.
Будь-яка оптимізаційна економіко-математична модель, розрахована щодо зони радіаційного забруднення, крім традиційної цільової функції на мінімум затрат (коштів, кормів, площі тощо) або максимум прибутку, зобов’язує включати і мінімум накопичення радіоактивного цезію чи стронцію у кінцевій продукції чи в розрахунку на 1 га площі.
Якщо ми проводимо наукові дослідження не на прикладі радіаційно забруднених об’єктів і ставимо за мету врахувати екологічні аспекти, то у кожному конкретному випадку можемо замість “вміст радіонуклідів” включити “вміст шкідливих речовин”, користуючись вищенаведеними рекомендаціями.
Отже, поглиблено понятійний апарат таких категорій, як екологічне виробництво, еколого-економічна ефективність сільськогосподарського виробництва, уточнені показники її визначення; на конкретних прикладах об’єктів зони радіаційного забруднення показана можливість застосування запропонованої методики визначення еколого-економічної ефективності та моделювання екологічного сільськогосподарського виробництва за умови використання багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу та економіко-математичного оптимізаційного програмування.
Розділ 6. Методичні рекомендації та вимоги щодо виконання курсової роботи з “Економіки підприємства”
Вступ
Типовим навчальним планом передбачено виконання курсової роботи з дисципліни “Економіка підприємства” студентами спеціальності 6.050.200 “Менеджмент організацій”, “Менеджмент ЗЕД” та 6.050 100 “Економіка підприємства”, “Облік і аудит”, “Фінанси” за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”.
Курсова робота з курсу “Економіка підприємства” – це самостійно виконане наукове дослідження поставленої проблеми, в якому узагальнені економічні знання, набуті в процесі вивчення дисципліни, продемонстроване вміння використовувати теорію для вирішення конкретних практичних цілей.
Мета курсової роботи – поглибити теоретичний аспект питань з обраної теми на основі вивчення законодавчих актів, спеціальної літератури, інформаційних видань, використання довідників, інформації із всесвітньої мережі Інтернет; виробити вміння застосовувати набуті знання у практичному вирішенні економічних проблем підприємств та організацій; навчитися науково обґрунтовувати шляхи зростання ефективності використання обмежених матеріальних ресурсів із врахуванням екологічних аспектів.
Теми курсових робіт студенти обирають за порадою викладача, враховуючи спеціалізацію та напрям діяльності на перспективу підприємства, на прикладі якого проводиться дослідження.
Об’єктом курсової роботи може бути сільськогосподарське підприємство, фермерське господарство або підприємство, яке переробляє сільськогосподарську продукцію. Це також можуть бути аналогічні підприємства району чи області.
Обсяг курсової роботи – приблизно 50 сторінок стандартних листків (А 4) комп’ютерного тексту (інтервал 1, 5 та шрифт Times New Roman –14), крім цього повинні бути додатки – великі або другорядні таблиці та річні звіти підприємства, по якому зроблена курсова робота. Допускається також і рукописний варіант.
Оформлення титульної сторінки наведено у додатку 7.
Структура і зміст курсової роботи
На першій сторінці – зміст курсової роботи. Далі вступ, обов’язкові три розділи, висновки і пропозиції, список використаної літератури, розділ “додатки”.
У вступі необхідно розглянути наступні питання:
1. Актуальність теми дослідження – аргументовано довести необхідність детального розгляду саме поставленої проблеми з позиції сьогодення та важливості на перспективу.
2. Мета курсової роботи – коротко сформулювати, для чого виконується дослідження. Наприклад: “вивчення сучасного стану виробництва продукції рослинництва та визначення шляхів зростання її конкурентоспроможності” або “дослідження сучасного рівня ефективності фермерських господарств району та визначення резервів її росту в сучасних умовах”.
3. Завдання курсової роботи визначають, виходячи з основної мети. Їх повинно бути декілька. Наприклад:
ü вивчення теоретичних аспектів поставленої проблеми;
ü дослідження сучасного стану розвитку підприємства та рівня і ефективності виробництва продукції рослинництва;
ü визначення основних шляхів (перелічити конкретно) зростання конкурентоспроможності рослинницької продукції.
Тобто мета роботи деталізується завданнями. Для визначення завдань доцільно скористатись планом курсової роботи.
4. Об’єкт досліджень – вказати, на прикладі якого підприємства виконується дослідження.
5. Методи досліджень – перелічити ті методи досліджень, які використовувались при виконанні курсової роботи. Наприклад, монографічний, розрахунково-конструктивний, прогнозування, балансовий, групування, індексний, кореляції тощо.
6. Матеріали, які використані при написанні курсового проекту. Наприклад, законодавчі акти, спеціальна, довідкова література, інформаційні видання, дані з системи Інтернет, річні звіти підприємства за три останні роки.
Обсяг вступу 2–3 сторінки.
У першому розділі курсової роботи потрібно викласти теоретичні аспекти досліджуваної проблеми (до трьох параграфів), а також навести огляд літературних джерел, який не обов’язково повинен виділятись в окремий параграф.
У першому розділі (огляд літератури) необхідно коротко розкрити зміст монографій, статей, тобто основних публікацій з даного питання, а також визначити свою позицію стосовно викладеного матеріалу. При цьому слід вказувати у квадратних дужках номер, (а при цитуванні і сторінку), який відповідає нумерації у наведеному в курсовій роботі списку літератури. Наприклад, Андрійчук В.Г. [2] вважає показник рентабельності продажу одним із головних для характеристики інвестицій… або Людвіг Штріве (Німеччина) вважає, що “причини падіння обсягів виробництва зерна в Україні – це поганий інвестиційний клімат, обмежений капітал, брак або застарілість ресурсів” [24, с. 96].
Викладка змісту одного джерела не повинна перевищувати півсторінки. Літературних джерел повинно бути не менше 20.
У цьому розділі бажано використати дані по Україні (таблиці, рисунки). Приблизний обсяг першого розділу – 12 сторінок.
Другий розділ курсової роботи повинен розкривати сучасний стан розвитку досліджуваного підприємства та сучасний рівень досліджуваної проблеми.
У першому параграфі слід навести коротку еколого-економічну характеристику об’єкта дослідження. Для цього потрібно розкрити наступні питання:
ü місцезнаходженя об’єкта дослідження (коротко – кліматична зона та кліматичні умови);
ü спеціалізацію (навести структуру товарної продукції);
ü рівень забезпеченості і ефективності використання виробничого потенціалу підприємства, тобто земельних, трудових і матеріальних ресурсів; скористатись таблицями (їх повинно бути не менше п’яти) і методиками, наведеними у даному посібнику;
ü економічну ефективність виробництва продукції підприємства в цілому.
Наступні параграфи другого розділу (2–4) виконують згідно з планом курсової роботи. При написанні цього та наступних розділів доцільно скористатись методичними порадами, наведеними у даному навчально-методичному посібнику.
Особливу увагу слід звернути на те, що у всіх розрахункових таблицях повинні наводитись дані не менше як за три роки. Бажано, щоб був використаний матеріал і за більший проміжок часу (4–5 років), а також для порівняння – дані кращих підприємств району, області, України в цілому.
Орієнтовний розмір другого розділу – 14 сторінок.
Третій розділ курсової роботи повинен висвітлювати вміння студента поєднати теоретичні знання (перший розділ роботи), аналіз сучасного стану досліджуваного об’єкта та проблеми (другий розділ) з вмінням конкретно для даного підприємства вирішувати поставлені завдання та визначати еколого-економічну ефективність запропонованих заходів. Цей розділ повинен мати не менше 3-х параграфів, таблиці і рисунки, розрахунки на перспективу та визначення резервів виробництва продукції.
Орієнтовний розмір третього розділу – 17 сторінок.
Висновки і пропозиції – це коротке викладення основних положень по другому та третьому розділах. Висновки – по другому, пропозиції – по третьому розділах.
Важливо чітко і конкретно (наводячи цифри) сформулювати пропозиції щодо виробництва, оскільки саме заради цього виконується курсова робота. Пропозиції – це коротко сформульована відповідь щодо досліджуваної проблеми.
Орієнтовний розмір цього розділу – 3–4 сторінки.
Список використаної літератури складається із літературних джерел, які використані при написанні курсової роботи і на які є посилання у тексті. Цей список складається в алфавітному порядку. Вказується автор, назва книги чи статті, місто, де опубліковано джерело, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок. У журнальних статтях – автор, назва статті, журналу, рік видання, номер журналу, сторінки. У газетних статтях, крім автора та назви джерела, – назва газети, рік, число і місяць публікації (дивитись список рекомендованої літератури).
Літературних джерел повинно бути не менше 20 (Закони України, спеціальна, методична, нормативна література, монографії, публікації у спеціальних наукових журналах за
останні 2–3 роки, інформація з системи Інтернет із вказаною адресою, статистичні довідники).
Обсяг списку літератури – 2–4 сторінки.
Оформлення курсової роботи та порядок її захисту
Зміст роботи має відповідати питанням теми і викладатися у логічній послідовності.
Не допускаються повторення, надмірні цитування. На використані у роботі цифрові дані, цитати, таблиці мають бути посилання із зазначенням джерел.
Курсова робота має бути літературно та технічно грамотно виконана і відповідати певним вимогам оформлення. Курсова робота повинна мати: титульну сторінку, зміст, виклад матеріалу за планом, заключну частину – висновки і пропозиції, список використаної літератури, додатки.
Великі за розміром чи допоміжні таблиці, а також інші допоміжні матеріали доцільно виносити в додатки. При цьому в тексті на них робляться відповідні посилання (додаток 1, додаток 2 і т. д.).
Посилання у тексті також даються на всі таблиці, схеми, рисунки, які повинні мати наскрізну нумерацію. Бажано, щоб текст супроводжувався рисунками (показники у динаміці за
5–7 років), структурними діаграмами тощо. Студенти також повинні використовувати знання зі статистики, а саме: індексний, дисперсійний та кореляційний аналіз, ряди динаміки, групування тощо.
Курсова робота має бути зброшурована і знаходитись у папці-скоросшивачі.
На останній сторінці після висновків і пропозицій студент ставить свій підпис і дату написання роботи.
До захисту допускається курсова робота, яка відповідає зазначеним вимогам і отримала позитивну рецензію перевіряючого викладача кафедри.
Екзамен з курсу “Економіка підприємства” дозволяється здавати тільки після захисту курсової роботи та отримання позитивної оцінки на неї.
Тематика курсових робіт з економіки підприємства
1. Ефективність діяльності молоко-, м’ясопереробного підприємства.
2. Механізм формування та резерви зростання прибутку підприємства.
3. Шляхи удосконалення інноваційної діяльності підприємства.
4. Удосконалення механізму ціноутворення на продукцію підприємства.
5. Еколого-економічний прогноз результатів земельної реформи сільськогосподарського підприємства.
6. Вирішення проблеми підвищення продуктивності праці та зниження трудомісткості виробництва рослинницької продукції.
7. Зростання ефективності використання трудових ресурсів галузі тваринництва.
8. Зростання ефективності використання енергетичних ресурсів сільськогосподарських підприємств.
9. Ефективність функціонування підсобних виробництв та промислів підприємства.
10. Оцінка ефективності інвестиційного проекту підприємства з врахуванням екологічного аспекту.
11. Підвищення конкурентоспроможності фермерського господарства (господарств району).
12. Зростання ефективності виробничого потенціалу підприємства.
13. Перспективний аналіз та шляхи зростання рентабельності сільськогосподарського виробництва з врахуванням екологічного аспекту.
14. Формування та функціонування інфраструктури аграрного ринку.
15. Резерви зниження собівартості галузі молочного скотарства сільськогосподарського підприємства.
16. Резерви зниження собівартості кормових культур сільськогосподарського підприємства.
17. Еколого-економічне обґрунтування зростання виробництва тваринницької продукції.
18. Еколого-економічне обґрунтування зростання виробництва зернових на перспективу.
19. Еколого-економічне обґрунтування вирощування технічних культур на перспективу.
20. Еколого-економічне обґрунтування зростання рівня розвитку галузі свинарства на перспективу.
21. Резерви росту конкурентоспроможності галузі рослинництва сільськогосподарського підприємства.
22. Резерви росту конкурентоспроможності галузі м’ясного скотарства сільськогосподарського підприємства.
23. Еколого-економічна ефективність використання земельних ресурсів сільськогосподарського підприємства.
24. Інвестиційна діяльність аграрних підприємств району та обґрунтування заходів щодо її активізації.
25. Оптимізація та обґрунтування раціонального рівня витрат підприємства.
26. Резерви росту економічної ефективності господарств населення.
27. Еколого-економічний прогноз розвитку підприємства як передбачення, моделювання, перспективний аналіз.
28. Резерви росту конкурентоспроможності зернової галузі господарства в умовах екологічної нестабільності.
29. Резерви росту конкурентоспроможності технічних культур (вказати яких) підприємства.
30. Резерви росту конкурентоспроможності галузі молочного скотарства з врахуванням екологічних аспектів (або в умовах радіаційного забруднення).
31. Резерви зниження собівартості галузі рослинництва сільськогосподарського підприємства.
32. Ефективність функціонування приватного підприємства та особливості її зростання в сучасних умовах.
33. Особливості землекористування та шляхи подолання кризових явищ у фермерських господарствах району.
34. Діагностика фінансово-економічного становища підприємства та обґрунтування заходів щодо її активізації.
35. Перспективний аналіз та шляхи зростання ефективності інфраструктури підприємства.
36. Шляхи зниження трудомісткості виробництва тваринницької продукції.
37. Зростання ефективності використання трудових ресурсів галузі рослинництва.
38. Шляхи зростання конкурентоспроможності підприємства в умовах поглиблення екологічної кризи (для підприємств зони радіаційного забруднення).
39. Резерви росту конкурентоспроможності галузі тваринництва сільськогосподарського підприємства в умовах екологічної нестабільності (для підприємств зони радіаційного забруднення).
40. Резерви росту економічної ефективності фермерського господарства (господарств району).
41. Підвищення економічної ефективності використання трудового потенціалу підприємства.
42. Резерви росту конкурентоспроможності галузі свинарства сільськогосподарського підприємства в умовах радіаційного забруднення (або поглиблення екологічної кризи).
43. Резерви зниження собівартості зернових культур сільськогосподарського підприємства.
44. Резерви зниження собівартості технічних культур сільськогосподарського підприємства в умовах екологічної кризи (для підприємств зони радіаційного забруднення).
45. Зростання ефективності функціонування підприємств хлібопекарської промисловості.
46. Резерви зниження собівартості галузі м’ясного скотарства сільськогосподарського підприємства.
47. Резерви зниження собівартості свинарства сільськогосподарського підприємства в умовах екологічної нестабільності (для підприємств зони радіаційного забруднення).
48. Еколого-економічне обґрунтування зростання виробництва продукції рослинництва на перспективу.
49. Еколого-економічне обґрунтування розвитку галузі м’ясного скотарства на перспективу.
50. Еколого-економічне обґрунтування збільшення виробництва молока на перспективу.
51. Еколого-економічна ефективність кормових культур.
52. Еколого-економічна ефективність галузі рослинництва сільськогосподарського підприємства.
53. Еколого-економічна ефективність галузі тваринництва сільськогосподарського підприємства.
54. Ефективність використання оборотного капіталу і шляхи її зростання в сучасних умовах.
55. Шляхи зростання ефективності відтворення та використання основних виробничих фондів підприємства.
56. Шляхи досягнення стабілізації регіонального ринку зерна на прикладі сільськогосподарських підприємств району (області).
57. Екологічні аспекти відродження соціальної інфраструктури радіаційно забруднених територій району (області).
58. Шляхи зростання продуктивності праці при виробництві продукції в господарствах населення.
59. Шляхи зростання ефективності реалізації продукції (надання послуг).
60. Шляхи досягнення стабілізації регіонального ринку праці підприємств району (області).
61. Ефективність використання транспорту підприємства та резерви її зростання.
62. Галузева структура аграрних підприємств та обґрунтування основних напрямків її вдосконалення.
63. Цінова конкурентоспроможність продукції (надання послуг) та шляхи її зростання.
64. Економічна ефективність ресурсного потенціалу підприємств хлібопекарської промисловості.
65. Якість продукції (робіт) та обґрунтування заходів щодо її підвищення.
66. Оцінка ринкової позиції підприємства і обґрунтування заходів щодо її зміцнення.
67. Дохідність підприємства та шляхи її зростання.
68. Ефективність виробничого потенціалу підприємства.
69. Євроінтеграційний напрямок розвитку аграрного сектору економіки району (області).
70. Ефективність використання поновлюваних джерел енергії в аграрному секторі району (області).
Орієнтовні плани курсових робіт
Тема:
«Основні напрями та шляхи підвищення ефективності функціонування підприємства»
Вступ.
1. Теоретичні засади ефективності функціонування підприємства.
1.1. Сутність та економічний зміст ефективності функціонування підприємства.
1.2. Об’єктивна необхідність підвищення ефективності діяльності підприємства та її показники.
1.3. Проблеми підвищення економічної ефективності господарювання підприємства у сучасних ринкових умовах.
2. Оцінювання ефективності функціонування підприємства.
2.1. Організаційно-економічна діяльність підприємства.
2.2. Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу підприємства.
2.3. Прибутковість та рентабельність господарської діяльності.
3. Основні напрями та шляхи підвищення ефективності функціонування підприємства.
3.1. Резерви зниження собівартості продукції підприємства.
3.2. Впровадження сучасних технологій виробництва продукції.
3.3. Розрахунок економічного ефекту від впровадження запропонованих заходів.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Резерви зниження собівартості зернових у господарстві»
Вступ.
1. Постановка проблеми та її теоретичні аспекти.
1.1. Поняття собівартості та витрат підприємства. Елементи витрат при виробництві зернових.
1.2. Об’єктивна необхідність зниження собівартості зернових культур.
1.3. Методика визначення собівартості продукції зернових.
1.4. Огляд літератури.
2. Сучасний рівень собівартості зернових у господарстві.
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства.
2.2. Сучасний рівень собівартості виробництва зернових у господарстві.
2.3. Факторний аналіз собівартості зернових.
3. Резерви зниження собівартості виробництва зернових у господарстві.
3.1. Технологічні фактори зниження собівартості виробництва зерна.
3.2. Удосконалення технічної оснащеності підприємства і зниження трудомісткості виробництва.
3.3. Шляхи зниження собівартості виробництва зернових з врахуванням екологічного аспекту.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Шляхи досягнення стабілізації регіонального ринку праці підприємств району (області)»
Вступ.
1. Теоретичні аспекти досягнення стабілізації регіонального ринку праці.
1.1. Соціально-правові аспекти формування ринку праці.
1.2. Поняття ринку праці та безробіття, особливості сучасного стану.
1.3. Огляд літературних джерел.
2. Сучасний рівень забезпечення робочою силою досліджуваного об’єкту.
2.1. Характеристика еколого-економічних умов господарювання.
2.2. Склад і структура трудових ресурсів. Рівень забезпечення ними.
2.3. Рівень використання трудових ресурсів. Сезонність праці.
3. Шляхи досягнення стабілізації регіонального ринку праці підприємств району (області).
3.1. Удосконалення попиту і пропозиції на робочу силу в районі.
3.2. Основні напрями раціонального використання робочої сили.
3.3. Роль і вплив соціальних факторів на закріплення ресурсів.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Вирішення проблеми підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості рослинницької продукції»
Вступ.
1. Суть продуктивності праці і її роль у розвитку рослинництва у сучасних умовах.
1.1. Суть і значення продуктивності праці у сільському господарстві.
1.2. Показники продуктивності праці у рослинництві та методика їх визначення.
1.3. Огляд літератури.
2. Сучасний рівень продуктивності праці у господарстві.
2.1. Організаційно-економічна, екологічна та соціальна характеристика господарської діяльності.
2.2. Досягнутий рівень продуктивності праці у галузі рослинництва.
2.3. Факторний аналіз продуктивності праці у галузі рослинництва.
3. Вирішення проблеми підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості рослинницької продукції.
3.1. Впровадження досягнень НТП як фактор підвищення продуктивності праці.
3.2. Соціальні фактори зростання продуктивності праці та зниження трудомісткості.
3.3. Прогнозування продуктивності праці та трудомісткість виробництва основних галузей рослинництва.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Зростання ефективності виробничого потенціалу підприємства в умовах поглиблення екологічної кризи»
Вступ.
1. Теоретичні аспекти проблеми.
1.1. Поняття виробничого потенціалу та необхідність підвищення його економічної ефективності.
1.2. Показники ефективності використання виробничого потенціалу.
1.3. Огляд літературних джерел.
2. Сучасний рівень ефективності використання виробничого потенціалу підприємства.
2.1. Еколого-економічна та соціальна характеристика підприємства.
2.2. Рівень та ефективність використання земельних ресурсів.
2.3. Склад трудового потенціалу і ефективність його використання.
2.4. Матеріально-грошові ресурси та ефективність їх використання.
3. Шляхи зростання ефективності виробничого потенціалу.
3.1. Перспектива завершення земельної реформи та покращення використання земельного фонду в умовах екологічної кризи.
3.2. Основні напрямки раціонального використання трудового потенціалу.
3.3. Резерви зростання ефективності використання основних виробничих фондів.
3.4. Запровадження досвіду зарубіжних країн щодо зростання еколого-економічної ефективності виробничого потенціалу.
3.5. Економічна ефективність запропонованих заходів.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Екологічні аспекти відродження соціальної інфраструктури радіаційно забруднених територій району»
Вступ.
1. Відродження соціальної інфраструктури радіаційно забруднених територій – одна з головних проблем ліквідації наслідків ЧАЕС.
1.1. Поняття, структура та тенденції розвитку соціальної інфраструктури села.
1.2. Соціально-економічні та екологічні наслідки аварії на ЧАЕС.
1.3. Політика Уряду щодо забезпечення життєдіяльності населення на забруднених територіях.
2. Сучасний рівень розвитку соціальної інфраструктури досліджуваного об’єкту.
2.1. Еколого-економічна характеристика господарської діяльності сільськогосподарських підприємств району.
2.2. Вибіркова соціально-демографічна паспортизація населення пунктів зони безумовного відселення району.
2.3. Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на забруднених територіях району.
3. Шляхи відродження соціальної інфраструктури населених пунктів зони безумовного (обов’язкового) відселення.
3.1. Удосконалення існуючих технологій виробництва сільськогосподарської продукції на радіаційно забруднених територіях району.
3.2. Відродження соціальної інфраструктури населених пунктів зони безумовного відселення району на прикладі конкретного села.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Еколого-економічне обґрунтування збільшення виробництва молока на перспективу»
Вступ.
1. Теоретичні аспекти еколого-економічного обґрунтування виробництва молока.
1.1. Значення та завдання розвитку галузі молочного скотарства.
1.2. Поняття та етапи розробки еколого-економічного обґрунтування виробництва тваринницької продукції.
1.3. Огляд літератури.
2. Сучасний рівень розвитку молочного скотарства сільськогосподарського підприємства.
2.1. Еколого-економічна та соціальна характеристика підприємства.
2.2. Сучасний рівень розвитку галузі молочного скотарства.
2.3. Сучасний рівень та ефективність кормовиробництва.
2.4. Еколого-економічна ефективність виробництва молока в господарстві.
3. Еколого-економічне обґрунтування збільшення виробництва продукції молочного скотарства у сільськогосподарському підприємстві.
3.1. Створення повноцінної кормової бази.
3.2. Резерви підвищення продуктивності тварин і якості продукції.
3.3. Шляхи удосконалення технології виробництва молока у відповідності з екологічними вимогами.
3.4. Перспективи виробництва молока в господарстві.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Шляхи досягнення стабілізації регіонального ринку зерна на прикладі сільськогосподарських підприємств району (області)»
Вступ.
1. Ринок зерна і теоретичні аспекти його дослідження.
1.1. Економічні основи формування ринку зерна та сучасний стан його розвитку.
1.2. Історична роль та місце України як світового виробника зерна.
1.3. Проблеми розвитку зернового господарства в економічній літературі.
2. Стан і сучасний рівень розвитку ринку зерна в регіоні.
2.1. Організаційно-економічна характеристика сільськогосподарських підприємств.
2.2. Сучасний рівень виробництва зернових у регіоні.
2.3. Факторний аналіз зростання економічної ефективності виробництва зерна.
3. Шляхи досягнення стабілізації регіонального ринку зерна на прикладі сільськогосподарських підприємств регіону.
3.1. Потенційні пропозиція та попит.
3.2. Параметри конкурентоспроможності продукції.
3.3. Політика цін та її вплив на просування продукції в умовах ринку.
3.4. Основні заходи щодо забезпечення виробництва та переробки екологічно чистого зерна.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Резерви росту конкурентоспроможності галузі рослинництва сільськогосподарського підприємства з урахуванням екологічних аспектів»
Вступ.
1. Теоретичні аспекти конкурентоспроможності продукції рослинництва.
1.1. Поняття та аналіз конкуренції за М. Портером, особливості – в галузі сільського господарства.
1.2. Економічне значення продукції рослинництва та показники еколого-економічної ефективності її використання.
1.3. Проблеми конкурентоспроможності галузі рослинництва в економічній літературі.
2. Сучасний стан виробництва продукції рослинництва в сільськогосподарському підприємстві.
2.1. Еколого-економічна характеристика підприємства.
2.2. Сучасний рівень виробництва продукції рослинництва в господарстві.
2.3. Рівень конкурентоспроможності продукції рослинництва з врахуванням екологічного аспекту.
3. Резерви росту конкурентоспроможності продукції рослинництва досліджуваного підприємства.
3.1. Підвищення якості продукції рослинництва та регулювання ціни.
3.2. Зниження витрат виробництва рослинницької продукції.
3.3. Удосконалення каналів реалізації.
3.4. Перспективи виробництва продукції рослинництва.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Підвищення конкурентоспроможності продукції хмелярства»
Вступ.
1. Теоретичні основи конкурентоспроможності продукції хмелярства.
1.1. Поняття, форми і методи конкуренції. Роль держави у розвитку конкурентного середовища щодо вирощування хмелю.
1.2. Значення хмелярства та продуктів його переробки.
1.3.Світовий ринок хмелю.
2. Аналіз конкурентоздатності хмелярства підприємства із врахуванням екологізації процесу переробки.
2.1. Еколого-економічна характеристика господарської діяльності об’єкта дослідження.
2.2. Аналіз ринку хмелепродукції в Україні. Характеристика основних імпортерів.
2.3. Оцінка конкурентоспроможності хмелепродукції підприємства та основних його конкурентів.
3. Підвищення конкурентоспроможності хмелепродукції дослі
джуваного об’єкта.
3.1. Впровадження прогресивної технології вирощування та післязбирального обробітку хмелю.
3.2. Використання досвіду Німеччини, США, Чехії та Великобританії для підприємства.
3.3. Ефективність запропонованих заходів щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Перспективний аналіз та шляхи зростання рентабельності сільськогосподарського виробництва з врахуванням екологічного аспекту»
Вступ.
1. Теоретичні аспекти проблеми.
1.1. Сутність рентабельності сільськогосподарського виробництва.
1.2. Об’єктивна необхідність підвищення рентабельності виробництва та її показники.
1.3. Проблеми росту рентабельності в економічній літературі.
2. Сучасний рівень рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарському підприємстві.
2.1. Еколого-економічна характеристика підприємства.
2.2. Сучасний рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва в господарстві.
2.3. Рентабельність основних галузей.
3. Шляхи зростання рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції підприємства.
3.1. Впровадження прогресивних ресурсозберігаючих технологій вирощування продукції рослинництва.
3.2. Підвищення продуктивності великої рогатої худоби на відгодівлі за рахунок покращення кормової бази.
3.3. Перспектива зростання доходності підприємства.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Еколого-економічний прогноз розвитку підсобних виробництв та промислів підприємства»
Вступ.
1. Теоретичні аспекти проблеми.
1.1. Підвищення еколого-економічної ефективності підсобних підприємств і промислів як основа прибутковості підприємства в сучасних умовах.
1.2. Поняття та види прогнозів, необхідність еколого-економічного прогнозування.
1.3. Огляд літератури.
2. Сучасний рівень еколого-економічної ефективності підсобних підприємств і промислів.
2.1. Еколого-економічна характеристика підприємства.
2.2. Рівень виробництва та еколого-економічна ефективність сучасних технологій підсобних підприємств.
2.3. Еколого-економічна ефективність підсобних підприємств і промислів.
3. Еколого-економічний прогноз розвитку підсобних виробництв та промислів.
3.1. Підвищення якості продукції підсобних виробництв та промислів як основа зростання їх еколого-економічної ефективності.
3.2. Дослідження можливостей виходу підприємства з продукцією підсобних підприємств і промислів (вказати якою конкретно) на внутрішні та зовнішні ринки.
3.3. Еколого-економічний прогноз розвитку підсобних підприємств і промислів.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Еколого-економічний прогноз результатів земельної реформи сільськогосподарського підприємства»
Вступ.
1. Теоретичні основи еколого-економічного прогнозування результатів земельної реформи.
1.1. Значення та стан земельних ресурсів України, ринок землі.
1.2. Особливість сучасного етапу земельної реформи.
1.3. Поняття і види прогнозів.
1.4. Огляд літератури.
2. Сучасний стан використання земельних ресурсів підприємства.
2.1. Характеристика еколого-економічних умов господарства.
2.2. Організація та сучасний стан проведення земельної реформи у сільськогосподарському підприємстві.
2.3. Відтворення родючості ґрунтів і екологізація сільськогосподарського виробництва.
2.4. Економічна ефективність використання земельних ресурсів у господарстві.
3. Шляхи підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів підприємства.
3.1. Удосконалення існуючих технологій раціонального використання та реабілітації земельних ресурсів.
3.2. Використання еколого-економічного механізму регулювання та збереження земельних ресурсів підприємства.
3.3. Еколого-економічне прогнозування використання земельних ресурсів.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Оцінка ефективності інвестиційного проекту підприємства із врахуванням екологічного аспекту»
Вступ.
1. Теоретичні аспекти проблеми.
1.1. Поняття, значення та види інвестицій.
1.2. Оцінка ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками та методом ЧПВ.
1.3. Загальні відомості про інвестиційні проекти.
2. Сучасний рівень фінансово-економічного становища підприємства.
2.1. Еколого-економічна характеристика об’єкта дослідження.
2.2. Стан інвестиційної діяльності підприємства та її ефективність.
3. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту ____________________________ (вказати конкретну назву).
3.1. Попередня оцінка ефективності інвестиційного проекту.
3.2.Детальна оцінка ефективності інвестиційного проекту.
3.2.1.Загальні положення.
3.2.2.Оцінка маркетингових факторів.
3.2.3. Визначення виробничої програми.
3.2.4. Вибір технології виробництва та технічного устаткування.
3.2.5. Забезпеченість ресурсами.
3.2.6. Екологічна оцінка проекту.
3.2.7. Вибір проектувальників, підрядників та постачальників устаткування.
3.2.8. Фінансова та економічна оцінка проекту.
3.2.9. Оцінка ризиків проекту.
3.3. Попередній інформаційний Меморандум.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Шляхи зростання ефективності відтворення та використання основних виробничих фондів підприємства»
Вступ.
1. Економічна суть основних виробничих фондів та їх роль у розвитку виробництва за сучасних умов.
1.1. Суть, склад та призначення основних виробничих фондів. Проблема відтворення на сучасному етапі.
1.2. Методика визначення забезпеченості та ефективності використання основних виробничих фондів.
1.3. Огляд літератури.
2. Сучасний рівень ефективності використання основних виробничих фондів.
2.1. Організаційно-економічна, екологічна та соціальна характеристика об’єкта дослідження.
2.2. Використання будівель і споруд.
2.3. Використання машино-тракторного парку, екологічний аспект.
2.4. Використання продуктивних тварин.
3. Шляхи зростання ефективності відтворення та використання основних виробничих фондів підприємства.
3.1. Шляхи вирішення проблеми відтворення основних виробничих фондів підприємства.
3.2. Досягнення раціональної забезпеченості виробництва основними виробничими фондами і обґрунтованого співвідношення їх складових елементів.
3.3. Оптимальне співвідношення між основними та оборотними фондами.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Еколого-економічне обґрунтування зростання виробництва кормових культур на перспективу»
Вступ.
1. Кормова база, її значення і особливості у розвитку тваринництва екологічно нестабільної (радіоактивно забрудненої) території.
1.1. Поняття, склад, структура, завдання і особливості кормової бази із врахуванням екологічних факторів або в зоні радіоактивного забруднення.
1.2. Методика визначення еколого-економічної ефективності кормів.
1.3. Огляд літератури.
2. Сучасний рівень економічної ефективності виробництва і використання кормів.
2.1. Еколого-економічна та соціальна характеристика господарської діяльності досліджуваного об’єкта.
2.2. Кормова база і її роль у розвитку економіки господарства.
2.3. Еколого-економічна ефективність кормовиробництва.
2.4. Сучасні технології виробництва кормів та їх ефективність.
3. Шляхи зростання еколого-економічної ефективності виробництва і використання кормів.
3.1. Удосконалення існуючих технологій виробництва та заготівлі кормів.
3.2. Резерви росту урожайності кормових культур як фактори зменшення надходження шкідливих речовин у кінцеву продукцію.
3.3. Запровадження комплексної механізації і її особливості на екологічно нестабільній (забрудненій радіонуклідами) території.
3.4. Особливості і перспектива зростання еколого-економічної ефективності виробництва і використання кормів сільськогосподарського підприємства.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Шляхи зростання ефективності реалізації продукції (надання послуг)»
Вступ.
1. Теоретичні аспекти поставленої проблеми.
1.1. Попит на продукцію сільського господарства. Нееластичний попит.
1.2. Реалізація як кінцева стадія сільськогосподарського виробництва. Особливості реалізації на сучасному етапі.
1.3. Канали реалізації продукції та їх удосконалення.
1.4.Огляд літератури.
2. Сучасний рівень та ефективність реалізації сільськогосподарської продукції підприємства.
2.1. Еколого-економічна характеристика об’єкта дослідження.
2.2. Ціни та рівень товарності основних галузей.
2.3. Сучасні канали реалізації продукції та їх ефективність.
3. Шляхи зростання ефективності реалізації продукції (надання послуг).
3.1. Удосконалення ринків збуту продукції.
3.2. Підвищення якості продукції (надання послуг) як фактор зростання прибутковості.
3.3. Зростання ролі реклами та пакування продукції.
3.4. Перспективні напрямки розвитку основних видів товарної продукції.
Висновки і пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Тема:
«Еколого-економічне обґрунтування зростання ефективності виробництва продукції в господарствах населення»
Вступ.
1. Значення та місце господарств населення у виробництві сільськогосподарської продукції.
1.1. Поняття, значення господарств населення та сучасний рівень їх розвитку.
1.2. Перспектива розвитку господарств
|
|