Флаг (F)

Сигнальні одиниці розрізняються по довжині. Для того, щоб відділити одну сигнальну одиницю від іншої, кожна сигнальна одиниця починається і закінчується флагом. Завершальний флаг однієї сигнальної одиниці звичайно є відкриваючим флагом наступної сигнальної одиниці. Проте, у разі перевантаження ланки сигналізації, можуть посилатися декілька послідовних флагів. Флаг використовується для фазування. Код флага 01111110. Для запобігання помилкового виділення флага з інформаційної послідовності застосовується стаффінг -тобто на передачі в інформаційну послідовність, що містить шість (6) і більш одиниць підряд після кожної п'ятої (5) одиниці вставляється нуль (0), який на прийомі, після аналізу на флаг, відкидається.

Перевірочні біти (СК)

Перевірочні біти формуються на передаючій стороні залежно від контексту сигнальної одиниці і додаються до сигнальної одиниці. Порядок формування перевірочних бітів визначений в рекомендації Q.703. На приймаючій стороні підсистема передачі повідомлень по перевірочних бітах визначає, чи правильно, без помилок була прийнята сигнальна одиниця. На підставі цієї перевірки сигнальна одиниця одержує позитивне або негативне підтвердження (або запит повтору).

Поле сигнальної інформації (SIF)

Поле сигнальної інформації існує тільки в значущих сигнальних одиницях. Воно містить фактичне повідомлення користувача. Окрім повідомлення користувача поле сигнальної інформації включає адресу призначення, по якій повідомлення повинне бути передано. Максимальна довжина поля сигнальної інформації - 272 октети (один октет = 8 бітам), що дозволяє окремій значущій сигнальній одиниці розміщувати інформаційні блоки завдовжки до 268 октетів і 4 октети адреси. Формат і код інформації користувача в інформаційному блоці визначається окремо для кожної підсистеми користувача.

Байт службової інформації SIO (Signalling Information Octet) містить у чотирьох старших бітах індикатор служби SI (Service indicator) і в чотирьох молодших – поле підвиду служби SSF (subservice field). Індикатор служби потрібен для встановлення відповідності сигнальної інформації до певної підсистеми користувача. Він кодується так: 0000 – управління мережею сигналізації; 0001 – тест ланки сигналізації; 0011 – підсистема SCCP; 0101 – підсистема ISUP; інші можливі комбінації – резерв.

Поле SSF містить індикатор мережі (біти С і D) й два резервні біти (А і В). Індикатор мережі дозволяє відрізняти міжнародні повідомлення від національних. Поле SSF кодується так (D, С, В, А): 00хх – міжнародна мережа, 01хх – резерв для міжнародного застосування; 10хх – національна мережа; 11хх – резерв для національного застосування.

Поле сигнальної інформації SIF має звичайно від 2 до 62 байтів, але в національних мережах сигналізації може включати до 272 байтов. Воно призначено для передавання власне сигнальної інформації.

Шістнадцять перевірних бітів СК (Check Bits) отримані шляхом лінійних операцій над попередніми бітами сигнальної одиниці і використовуються для виявлення помилок в SU.

Поле стану SF (Status Field) сигнальних одиниць LSSU стану ланки формується кінцевим пристроєм ланки сигналізації й використовується для контролю помилок ланки. Воно містить у трьох старших бітах потрібні індикації стану:

- SIO (Status Indication “Out of alignment” – “не сфазовано”, код 000);

- SIOS (Status Indication “Out of service” – “не в роботі”, код 011);

- SIPO (Status Indication “Processor Outage” – “відмова процесора”, код 100);

- SIB (Status Indication “Busy” – “зайнято”, код 101);

- SIE (Status Indication “Emergency alignment” – “аварійне фазування”, код 010);

- SIN (Status Indication “Normal” – “нормальне фазування”, код 001). Інші біти поки що не використовуються.

Застосовуються два методи захисту від помилок: основний – при якому виправлення помилок здійснюється шляхом повторного передавання при отриманні негативного підтвердження (рис. 2.3), та метод превентивного циклічного повторення – при якому використовується попереджуюче виправлення помилок і позитивне підтвердження

Максимальне значення поля індикатора довжини - 63 (навіть якщо поле сигнальної інформації містить більш ніж 63 байти).

Прямий біт-індикатор (FIB)

Прямий біт-індикатор використовується основним методом захисту від помилок. Він показує, чи була сигнальна одиниця передана перший раз або вона була передана повторно для виправлення помилки (з інвертованим зворотним біт-індикатором).

Прямий порядковий номер (FSN)

Прямий порядковий номер призначається послідовно кожній сигнальній одиниці, яка передається. На приймаючій стороні він використовується для управління правильним порядком прийому сигнальних одиниць і для надійного захисту від помилок передачі. Для прямих порядкових номерів доступні номери від 0 до 127.

Зворотний біт-індикатор (BIB)

Зворотний біт-індикатор використовується основним методом захисту від помилок. Помилкова сигнальна одиниця з інвертованим зворотним біт-індикатором вимагає повторної передачі для виправлення помилки.