Розробка підготовчої і заключної частини уроку

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Після розробки основної частини уроку, виходячи з особливостей його змісту й намічених навантажень, приступають до підготовчої (вступної) і заключної частин.

Серйозну увагу слід приділити підбору засобів для організованого початку уроку. Крім загальновідомих (шикування, рапорт, повідомлення задач уроку) багато вчителів використовують інформаційні повідомлення про спортивні події в школі, районі, місті, країні, на міжнародних змаганнях, опитування за теоретичними відомостями, які охоплюють домашнє завдання, практичний матеріал і т. ін.

При визначенні засобів функціональної підготовки організму у вступній частині уроку необхідно керуватись положеннями цілеспрямованості і специфічності. Враховуючи обмеженість часу вступної частини, готують, в основному, для виду, який проводиться першим в основній частині уроку. Найчастіше це швидкісний біг чи вид, з ним пов’язаний (стрибки у довжину). Дорозминка для метань проводиться в основній частині, безпосередньо перед виконанням основної роботи. У зв’язку з цим необхідно чітко уявляти особливості функціонування організму людини при виконанні легкоатлетичних вправ.

Спринтерський біг, легкоатлетичні стрибки і метання відносяться до швидкісно-силових вправ, які характеризуються максимальною інтенсивністю, або потужністю, функціонування фізіологічних систем організму. А це значить, що саме для такого режиму функціонування і треба готувати організм у вступній частині уроку. Особливу увагу треба звернути на підготовку опорно-рухового апарату, на який припадають величезні навантаження і жорсткі умови функціонування. Робота м’язіву швидкісному бігу і стрибках характерна вибуховим, реактивно-балістичним типом м’язового напруження, яке має чітко виявлену фазу попереднього різкого розтягування м’язів, після чого зразу починається долаюча робота. М’язове напруження швидко досягає найбільшого значення по закінченні розтягування і на початку скорочення м’язів, а потім починає зменшуватись, і рух відбувається за інерцією. Рухи ланок тіла в легкоатлетичних вправах відбуваються з великою амплітудою, а м’язове скорочення характерно швидким чергуванням напруження і розслаблення, що можливо тільки в умовах найоптимальнішого функціонального стану м’язів, певного «запасу» гнучкості.

Ось чому ефективність підготовчої частини багато в чому залежить від вибору засобів функціональної підготовки (розминки) організму до основної діяльності. Фізичні вправи, що входять до першої половини розминки, повинні допомагати підвищенню температури тіла, збудженості ЦНС, посиленню функцій киснево-транспортної системи, обміну речовин у м’язах та інших органах і тканинах тіла. Вправи, які входять до спеціальної частини розминки, повинні бути спрямовані на створення оптимального стану тих центральних і периферичних ланок рухового апарату, які визначають ефективність його діяльності в основній частині уроку, а також посилення вегетативних функцій, які забезпечують цю діяльність.

Розгортання різних фізіологічних функцій при м’язовій діяльності відбуваються поступово і неодночасно.

Засобами для виведення систем організму на вищий рівень обумовленого функціонування можуть бути різновиди ходьби з постійним збільшенням темпу і повільний тривалий біг (3–5 хв.). Для підготовки опорно-рухового апарату використовуються загальнорозвиваючі вправи, спрямованість яких залежить від змісту основної частини уроку. Порядок ЗРВ повинен забезпечити послідовне розігрівання м’язово - зв’язкового апарату, підвищення рухливості в суглобах, відповідно зі станом індивідуального розвитку гнучкості, виконання рухів з балістичним режимом роботи м’язів. Після цього виконуються спеціальнопідготовчі вправи. Час, відведений на функціональну підготовку, повинен використовуватися раціонально і цілеспрямовано. Звідси і вимоги до підбору вправ: як правило, на уроках легкої атлетики до підготовчої частини уроку слід включити вправи, які забезпечують підготовку до швидкого бігу, оскільки першим видом в основній частині уроку проводиться частіше за все біг на короткі дистанції чи вправи, які включають біг. Виходячи з цього, підбираються вправи для підготовки м’язів задньої поверхні стегна і ніг. Підготовча частина закінчується спеціальними біговими вправами (біг з високим підніманням стегна, біг стрибками, прискорення), рухливими іграми чи естафетами, які включають біг і стрибки, подолання перешкод.

Якщо основна частина уроку починається із стрибків чи метання, то відповідно підбираються ЗРВ і спеціальні вправи.

«Дорозминка» до виконання вправ у стрибках і метаннях передбачає виконання 1–2 вправ на розігрівання м’язів, гнучкість, спеціальні вправи, що забезпечують психологічний настрій на майбутню роботу.

Кількість загальнорозвиваючих вправ, які входять до підготовчої частини уроку в школі – 8-10 (6-8).

Вчителю доцільно мати картотеку комплексів ЗРВ різноманітної спрямованості і складності. Це полегшує підготовку до уроків, дозволяє повноцінно замінювати один комплекс іншим, що є необхідною умовою підтримки інтересу учнів до занять.

При проведенні загальнорозвиваючих вправ у цій частині уроку слід звернути увагу на особливості їх виконання, які визначаються особливостями виду спорту (в даному випадку легкої атлетики). Специфічністьвиконання ЗРВ на уроці легкої атлетики виражається в наступному:

—рідко використовуються фіксовані положення для частин тіла;

—перевага віддається рухам по широкій амплітуді і пружним рухам;

—махові рухи виконуються з характерним балістичним характером роботи м’язів.

Однак при цьому треба пам’ятати про поставу та культуру рухів. Не слід плутати вільне виконання з розхлябаним, відсутність фіксації положень і «крючки» замість рук та ніг.

У кожному з комплексів вправ слід йти за правилом поступового наростання амплітуди рухів, їх швидкості і зусиль.

Для рішення задач заключної частини уроку застосовуються вправи середньої інтенсивності, прості за координацією рухів, і вже відомі учням, їх зміст залежить від роботи в основній частині уроку. Якщо наприкінці основної частини проводився розвиток витривалості в бігу, то заключна частина починається з бігу з поступовим зниженням швидкості (біг підтюпцем) з переходом на ходьбу і виконанням вправ для відновлення дихання. Якщо в основній частині переважала робота силової спрямованості, то більше уваги необхідно приділити вправам на розслаблення. За умовою високої емоційності уроку, якщо використовувались рухливі ігри та естафети, в заключну частину уроку доцільно включити малорухливі ігри («тихі» ігри), вправи психорегулюючого тренування (ПРТ). Наприкінці слід підвести підсумки уроку (успішність оволодіння матеріалом, сумлінність відношення до виконання задач, стислий аналіз результатів тестування та здачі контрольних нормативів та т. ін.).