Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема 4. Здоров’я і медичні проблеми людей літнього і похилого віку
План лекції. 1.Здоров’я літніх людей. 2.Соматичні захворювання, що найчастіше турбують людей похилого віку 3.Побутовий травматизм. 4.Сенсорні порушення. 5.Психічні захворювання 6.Невідкладна допомога в критичних ситуаціях. 7.Фармакотерапія пізнього віку
1. Здоров'я літньої людини – визначальний чинник формування потреби в медичній та соціально-побутовій допомозі. Оцінювання статусу здоров’я людей похилого віку (за C.Eisdorfer). Особливості стану здоров'я геронтологічної групи населення: рівень загальної захворюваності в 1, 7-2, 0 рази перевищує аналогічний показник населення середнього віку; множинність захворюваності – у віковій групі 60-69-річних 40, 2% осіб мають одночасно 4-5 захворювань, серед 75-річних і старших 65, 5% осіб страждають від 5 і більше хвороб одночасно; понад 85% усіх захворювань – це патологія серцево-судинної, дихальної, нервової, кістково-м'язової систем і органів травлення; збільшення онкологічних та ендокринних захворювань; хвороби набувають хронічного, комплексного, взаємообтяжливого характеру з атиповим перебігом, частими загостреннями і ускладненнями, тривалою реконвалесценцією; обмеження або втрата фізичних можливостей і здатності до самообслуговування внаслідок захворювань, зростання потреби в медико-соціальній допомозі у стаціонарних, амбулаторно-поліклінічних, реабілітаційних закладах або вдома. Проблеми із здоров’ям, що найчастіше турбують людей похилого віку і старих (P.Fioritto, 1997): аритмії, гіпертонічна хвороба, порушення слуху, коронарна хвороба, ортопедичні захворювання (побутовий травматизм), катаракти, діабет, порушення зору, варикозна хвороба. 2. Соматичні захворювання похилого і старечого віку. Артеріальна гіпертонія – етіологічні фактори, клінічні прояви, гіпертонічний криз, вимірювання артеріального тиску, робочий АТ, судинні катастрофи, серцева недостатність, діагностика, профілактика, корекція. Стенокардія – симптоматика, диференціальна діагностика, ускладнення, невідкладна допомога, лікування в амбулаторних і стаціонарних умовах. Аритмії. Хронічний бронхіт, бронхіальна астма – причини, ознаки, ускладнення, долікарська допомога при приступі ядухи, профілактика ускладнень і загострень. Цукровий діабет – суть хвороби, особливості діабету 1-го і 2-го типів, ускладнення (діабетична кома, нефропатія, ретінопатія, ангіопатії), невідкладна допомога, харчування і профілактика загострень, догляд за хворими вдома. Пієлонефрит – прояви, діагностика, ускладнення, дієтичне харчування, прогноз. 3. Психічні захворювання пізнього віку. Загальна характеристика психічних захворювань. Поширеність і структура психічних розладів серед населення геронтологічної групи. Деонтологічні та організаційні аспекти сучасної геронтопсихіатричної допомоги в Україні. Інволюційні психози: інволюційна депресія, інволюційні психози марення (переслідування, втрати, ревнощів), кататонічні та галюцинаторні психози пізнього віку. Органічне недоумство пізнього віку: хвороба Альцгеймера, хвороба Піка, хорея Гентінгтона, хвороба Паркінсона, сенільна деменція, судинна деменція. Догляд за людьми із психічними відхиленнями вдома. 4. Невідкладну долікарську допомог надають особи, які мають елементарні знання про травми, раптові хвороби, нещасні випадки, а також про необхідну допомогу, яку слід надавати негайно на місці випадку до прибуття медичного працівника. Загальні принципи надання невідкладної допомоги: дотримання строгої послідовності дій – швидкий, але обережний огляд постраждалого; оцінювання стану навколишнього середовища; припинення впливу шкідливих факторів або усунення постраждалого із зони їх впливу; з’ясувати причину тяжкого стану і надавати негайну допомогу (зупинка кровотечі, накладання пов’язки, непрямий масаж серця тощо) до прибуття медиків. Якщо причини виявити не вдалося, – транспортувати постраждалого до наближчого медичного закладу. До початку надання невідкладної допомоги потрібно встановити ознаки життя (серцебиття, пульс на артеріях, дихання, реакція зіниць на світло) або ж біологічної смерті (відсутність фотореакції зіниць, симптом “котячого ока”, охолодження тіла, трупні плями, трупне застигання). Реанімаційні заходи: прекардіальний удар, непрямий масаж серця, штучна вентиляція легень. Допомога при кровотечах (артеріальних, венозних, капілярних, носових, легеневих, шлунково-кишкових). Харчові та медикаментозні отруєння. Опіки термічні та хімічні. Гіпертонічний криз. 5. Фармакотерапія у похилому і старечому віці характеризується певними особливостями застосування медикаментозного лікування у цій віковій групі: 1) поліпрагмазія; 2) відсутність експериментальної апробації дії лікарських препаратів у старих людей; 3) відсутність (часто) особистої згоди пацієнта на виконання лікарських призначень; 4) нерозуміння пацієнтом призначень; 5) необхідність тривалого лікування; 6) коштовність призначеної фармакотерапії. Фармакокінетика. Її особливості у пізньому віці: 1) сповільнення абсорбції із шлунково-кишкового тракту; 2) зміна концентрації медикаментів у крові; 3) заповільнення біотрансформації медикаментів – розвиток побічних ефектів; 4) сповільнення екскреції лікарських засобів – зростання ризику і частоти їх токсичного впливу і побічної дії.
|