Визначення собівартості інформаційної продукції

Собівартість інформаційних продуктів чи послуг – це виражена в грошовій формі сукупність витрат на всі роботи, які виконуються інформаційним органом у процесі збору, переробки, збереження і реалізації інформації. Вона поділяється на планову і реальну.

Планова собівартість передбачає вибір найбільш економічного способу виконання роботи, тобто визначення необхідної величини витрат на інформаційні процеси високої якості виконання при найбільш раціональному і ефективному використанні виробничих фондів, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Для її визначення необхідно дати грошову оцінку виробництва продукції. Таку оцінку можна здійснити двома способами:

– шляхом розрахунку повних витрат або кошторисної вартості виробництва загального обсягу продукції за основними техніко-економічними факторами калькуляційного кошторису сумарних витрат.

– шляхом встановлення внутрішніх цін виробництва одиниці кожного найменування продукту на основі одиничної калькуляції витрат з наступним підсумовуванням витрат по усьому виробництву.

Показник собівартості продукції широко використовується в економічних розрахунках, враховується при плануванні НІД, при визначенні розмірів фінансування інформаційного органу і ціноутворенні. Зниження собівартості інформаційних процесів веде до підвищення рентабельності виробництва, до створення умов для зменшення витрат на НІД, а відтак, і до зниження цін.

У практиці невеликих інформаційних органів для розрахунку собівартості використовуються два показники:

1. Показник собівартості кожного виду інформаційної продукції у відповідності з калькуляційними статтями витрат;

2. Кошторисна вартість всієї інформаційної продукції інформаційного органу за статтями витрат

Найпростіший спосіб визначення собівартості продукції – калькуляція.

Калькуляція – це вираховування собівартості одиниці товару чи послуги (або повного обсягу) на основі прогнозованих прогресивних норм витрат трудових і матеріальних ресурсів на всі технологічні процеси виготовлення і реалізації продукції. Калькуляція собівартості однієї книговидачі наведена в додатку 10.

На основі калькуляції також розраховується кошторисна вартість, або внутрішня ціна будь-якого продукту чи послуги і їх сукупності.

До складу типового кошторису включаються всі прямі і непрямі витрати, що мали місце при виготовленні, а саме:

· основна і додаткова заробітна плата працівників, відрахування, витрати на відрядження, оплата робіт, які виконують сторонні організації;

· вартість основних і допоміжних матеріалів;

· амортизаційні витрати.

· накладні витрати (комунальні платежі, витрати по оренді, капітальні вклади, спрямовані на створення продукції, проценти за позичках, деякі види податків тощо);

· інші витрати (транспортні, на пересилку поштою, по електронній пошті, по телефону, факсу, модему тощо):

· витрати управлінського характеру (основні і накладні) на одиницю продукції.

Приклад кошторису витрат:

1. Прямі витрати на виробництво:

1.1. Основна і додаткова заробітна плата.

1.2. Матеріальні витрати:

1.2.1. Вартість основних і допоміжних матеріалів.

1.2.2. Амортизаційні відрахування.

2. Загальносистемні витрати:

2.1. Витрати на комплектування фондів.

2.2. Управлінські витрати.

2.3. Загальногосподарські витрати, в т. ч. і на утримання і експлуатацію обладнання.

3. Витрати по пересилці.