Методика проведення роботи з вимірювання рівня шуму

Лабораторну роботу виконують на території університету з використанням приладу шумоміра. Приладом користуються за таких умов:

температура повітря – 20 ±5 °С;

відносна вологість повітря – 65 ±15 %;

атмосферний тиск – 100 ±4 кПа (750 ±30 мм.рт.ст).

Порядок роботи вимірювального приладу ВШВ-003.

Перед початком вимірювання рівня звуку проводять електричне калібрування вимірювача ВШВ-003 за допомогою кабеля довжиною 5 м та поєднують передпідсилювач ПМ-3 до рознімності приладу. Еквівалент капсуля з’єднують із передпідсилювач ПМ-3. З’єднувальним кабелем довжиною 0,5 м приєднують еквівалент капсуля до гнізда 50 mV вимірювача.

Перемикачі приладу встановлюють у таке положення:

„Делитель”, dВ 1 – 40;

„Делитель”, dВ 2 – 50;

„Фильтр” – ЛИН;

„Род работы” – F.

Потім умикають кнопку „Калібр” і після 5 хв. установлюють стрілку показуючого приладу на позначку 4 шкали децибел. Величина каліброваного сигналу буде дорівнювати 94 дБ, який відповідає чутливості капсуля М101 50 мВ Па^-1. Для зручності відліку користуються світловим табло, яке фіксує суму положення перемикача „Делитель”, dВ 1,2 та за шкалою dВ М101 напроти світодіода визначають цифру, яка у даному випадку дорівнює 90 та додають до неї відлік за шкалою.

Від’єднавши еквівалент капсуля П-16 від передпідсилювача ПМ-3, обережно з’єднують капсуль М101 із передпідсилювачем.

Перемикачі приладу встановлюють у наступне положення:

„Делитель”, dВ 1 – 80;

„Делитель”, dВ 2 – 50;

„Фильтр” – ЛИН;

„Род работы” – F.

За 2 хв. після підключення приладу виконують вимірювання рівнів звукового тиску. При вимірюванні капсуль необхідно тримати на витягнутій руці в напрямку витоку звуку.

Для отримання результатів вимірювання складіть показники світодіода за шкалою dВ М101 на панелі шумоміра та показники показуючого приладу за шкалою децибел.

У процесі вимірювання також заносять у журнал вимірювань: час обліку, вид транспортного засобу, швидкість руху.

Опис приладів:

Для проведення лабораторної роботи використовуємо 10 м рулетку та вимірювач шуму ВШВ-003.

Вимірювач ВШВ-003 (рис. 7.6) збудовано за принципом зміни звукових коливань дослідного об’єкта в пропорційний йому електричний сигнал, який потім підсилюють та вимірюють за допомогою вимірювального приладу.

Для зміни механічних коливань у електричні сигнали використовують капсуль М101.

Електричні сигнали, пропорційні звуковому тиску, підсилюють вимірюючим трактом до величини, яка необхідна для нормальної роботи середньоквадратичного детектора. Потім сигнали надходять на показуючий прилад, який проградуйований у децибелах середніх квадратичних значень рівня звуку.

Рис. 7.6. Загальний вигляд вимірювача шуму та вібрації ВШВ-003

Таблиця 7.8. Діапазон вимірювання середніх квадратичних значень рівня звуку

Контрольні питання:

1. Які фактори дороги та автомобіля впливають на шумовий ефект?

2. Яких заходів уживають для зниження дії шуму від автомобілів?

3. Які шумозахисні бар’єри використовують для захисту житлових будівель від шуму?

4. Які прилади використовують для визначення параметрів шуму?

Додаток 1.

Детальна розбивка кривих

Спосіб прямокутних координат

Для кругових кривих з радіусами R (в м), лінійні значення таблиці помножують на коефіцієнт R/1000.

Для клотоидних кривих з параметрами (в м), лінійні значення таблиці помножують на коефіцієнт А/1000.

Додаток 2

Таблици визначення поправок

Поправки на довжину, яка виміряна двадцятіметровою металевою рулеткою, на температуру

Поправки розраховуються за формулою ℓ=K(t — t_a)t, де К=0,0000125; t — температура вимірювання; t₀ — температура компарировання; ℓ — відстань, м.

Додаток 3.

Поправки на нахил ліній, виміряних стрічкою

Рекомендована література

1. Проектирование и изыскания пересечений автомобильных дорог /Е.М. Лобанов, В.М. Визгалов, А.П. Шевяков, В.А. Гохман, В.Б. Завадский, Ю.М. Ситников – М.: Транспорт, 1972. – 232 с.

2. ДБН В.2.3-4-2000 Автомобільні дороги. К.: 2000. – 115 с.

3. Инструкция по разбивочным работам при строительстве, реконструкции и капитальном ремонте автомобильных дорог и искусственных сооружений (ВСН 5-81). – М.: Транспорт, 1983. – 105 с.

4. Бабков В. Ф., Андреев О. В. Проектирование автомобильных дорог: Учебник. – М.: Транспорт, 1987. – Ч.1. – 367 с.

5. Бойчук В.С. Довідник дорожника. – К.: Урожай, 2002. – 560 с.

6. Ксенодохов В.И. Таблицы для клотоидного проектирования и разбивки плана и профиля автомобильных дорог. – М.: Транспорт, 1981. – 431 с.

7. Проектирование и строительство автомобильных дорог: Справочник /В.И. Заворицкий, В.П. Старовой, А.А. Белятинский и другие. Под редакцией д-ра техн. наук Заворицкого В.И. – К.: Техника, 1996. – 383 с.

8. Методы разбивки мостов /Г.С. Бронштейн, В.В. Грузинов, О.Н. Малковский, Л.И. Хенкин, В.А. Шашков. Под ред. Бронштейна Г.С. – М.: Транспорт, 1982. – 181 с.

9. СНиП ІІ-12-77. Защита от шума. – М.: Стройиздат, 1978. – 49 с.

10. ГОСТ 20444-85 Шум. Транспортные потоки. Методы измерения шумовой характеристики.