Тема 1. Предмет та завдання соціальної педагогіки

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Глухівський національний педагогічний університет

Кафедра загальної і соціальної педагогіки та психології

Напрям підготовки 6.010106 Соціальна педагогіка

Тема 1. Предмет та завдання соціальної педагогіки

Сутність соціальної педагогіки як науки. Предмет та завдання соціальної педагогіки. Зв'язок соціальної педагогіки з іншими науками. Місце соціальної педагогіки в системі педагогічних наук.

З усієї системи педагогічного знання та діяльності виокремилась самостійна галузь педагогічної теорії та практики – соціальна педагогіка, яка має на меті вивчення освітнього потенціалу суспільства, способів педагогізації соціального середовища для більш успішної соціалізації та розвитку особистості протягом життя.

Соціальна педагогіка трактується як одна з галузей загальної педагогіки, що займається проблемами педагогічного впливу суспільства на процес виховання, вивчає особливості організації соціального виховання, вплив на розвиток особистості різних факторів соціального середовища.

Соціальна педагогіка – теорія і практика пізнання, регулювання і реалізації навчально-виховними засобами процесу входження людини в соціум. Дослідники розглядають соціальну педагогіку як «теорію і практику навчання і виховання окремих особистостей чи груп людей, інколи об'єднаних соціальними негараздами, що вимагають допомоги в реабілітації або лікуванні» (Ю.В.Василькова, Т.А. Василькова). Прийнято також визначати цю галузь педагогіки як таку, що «розглядає соціальне виховання всіх вікових груп і соціальних категорій людей в організаціях, спеціально для цього створених»(А.В.Мудрик).

Соціальна педагогіка – наука про закономірності й механізм становлення й розвитку особистості в процесі освіти й виховання у різних соціальних інститутах, а також соціально орієнтована діяльність освітніх, наукових, культурних та інших уповноважених закладів і установ, соціальних служб, які здійснюють формування соціальної активності дітей, молоді та дорослих у вирішенні політичних, економічних, соціальних та інших проблем суспільства.

Соціальна педагогіка вивчає вплив соціальної реальності на цілі і завдання людини протягом усього життя, педагогічні наслідки цього впливу для людини і суспільства.

Об’єктом соціальної педагогіки є суспільство, держава, її соціальні структури, соціальна сфера, людина як член соціуму в єдності його індивідуальних і суспільних характеристик. Предметом – педагогічні аспекти її соціального становлення і розвитку людини, набуття нею соціального статусу та соціальних характеристик.

Функції соціальної педагогіки в узагальненому вигляді можна сформулювати так: дослідницька, проектна, доброчинна, коригуюче-координаційна, пропагандистська, виховна, соціально-правова, соціально-реабілітаційна.

1. Виховувати у свідомості конкретного клієнта або групи людей розуміння унікальності власної особистості, її внутрішньої інтенційної основи, яка за умови свого позитивного розвитку здатна приносити щастя і здоров'я не лише самій людині, а й благотворно впливати на ауру сім'ї, родини, виробничого колективу, в якому ця людина працює, всього суспільства.

2. Допомогти клієнту самовизначитися із сенсом власного життя на основі найближчих, середніх і далеких перспективних його ліній.

3. Шляхом опанування загальнолюдськими цінностями виховувати у клієнта потребу гармонійного узгодження з ними власних перспективних ліній.

4. Гасити внутрішньоособистісні, міжгрупові та внутрішньо-суспільні конфлікти шляхом пошуку єдиної субстанціональної основи для різних поглядів на розв'язання назрілих проблем, а також шляхом організації внутрішньо-особистісних та міжособистісних діалогів з метою досягнення згоди із самим собою або окремими опонентами чи їх групами.

5. Розвивати у людей, які потребують соціальної допомоги чи реабілітації, бажання самостійного подолання кризових станів, знаходження шляхів виходу з них. З цією метою засобами психотерапевтичного впливу знімати з жертв несприятливих умов соціалізації негативні сугестивні комплекси, натомість формуючи нові, позитивні, які б забезпечували вивільнення внутрішніх потенційних резервів постраждалих.

6. За необхідності відроджувати у потерпілих пошуковий інстинкт, на вихідній основі якого розпочинати формування доцільного рефлексу цілі.

7. У процесі соціалізації як окремих людей, так і окремих їх категорій, груп виходити із вимог завтрашнього дня, що передбачає формування у межах держав інформаційних суспільств. Для них, згідно із дослідженнями вітчизняного вченого К.Корсака, характерна ціла низка показників, які вже на сьогодні вимагають свого врахування у процесі соціалізації підростаючих поколінь.

Соціальна педагогіка вступає в міждисциплінарні контакти із філософією сучасної освіти та виховання, соціологією освіти та виховання, суґестологією, етикою, соціальною психологією і такими її складовими, як: психологія економічного життя, психологія політичного життя, психологія права, релігії, інформації та освіти, психологія побуту, психологія управління. Для ефективного вирішення кола специфічних проблем соціальна педагогіка повинна інтегрувати дані різних галузей науки про людину і суспільство (філософія, етика, соціологія, психологія, етнографія та інші), використовуючи при цьому дослідження різних напрямків педагогіки: теорії і історії педагогіки, порівняльної, корекційної, сімейної педагогіки.

Отже, соціальна педагогіка як наука про розвиток особистості має чітко визначений зміст, предмет, завдання, принципи, категорії; її науково-теоретичну структуру складають:

— агогіка — наука, що вивчає проблеми попередження відхилень у поведінці неповнолітніх;

— герогіка — наука про соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку;

— андрагогіка — наука про освіту та виховання людини протягом усього життя;

— віктимологія — наука, що вивчає різні категорії людей, які стали жертвами несприятливих умов соціалізації та насильства.

До кола питань, що розглядаються соціальною педагогікою, входять питання правового захисту дитини та сім'ї, розвитку дитячих ініціатив, виховання дітей з девіантною поведінкою, груп «ризику»; різні аспекти допомоги дітям-інвалідам, дітям-сиротам, а також дітям, позбавленим батьківського піклування, жертвам обставин тощо.

Таким чином, соціальна педагогіка характеризується як наука, що вивчає соціальні проблеми людини на різних етапах її життєдіяльності, педагогічні технології, методи, спрямовані на підвищення дієвості соціального розвитку, навчання та виховання кожної людини з врахуванням особливостей її соціального оточення та індивідуальних можливостей, а також педагогічні можливості середовища життєдіяльності особистості та його вплив на її соціальне становлення.