Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Реалізація
Про цього вужа багато чого сказано в розділі «Підготовка». Додамо лише деякі штрихи, поговоримо про саме дійство. Воно містить три частини: вступ, завдання-оцінювання, фінал. Завдання вступу – задати, актуалізувати відповідний емоційний настрій залу. Прийоми: музичні, пісенні, відеовступи; емоційне образне мовлення – звернення ведучих; включення в пісню, ритуальні жести і рухи «залу» (наприклад, чи оплески удари над головою); акцентування на символах (внесення прапорів, емблем, світлове виділення символів і т.п.). Ще раз повторимо, що в запуску цих заходів повинно бути два акценти: не тільки на відповідному емоційному сплеску, але і на ціннісному акцентуванні, що йде від ідеї-назви шоу. Наприклад, якщо це свято Землі, символом цінностей може бути проекція фотографії Землі з космосу або пісня, що виражає загальнолюдські цінності. Основна частина – це завдання, конкурси й оцінювання. Завдання і конкурси – це змагання. Взаємодія команд, учасників може бути прямою (безпосереднє звернення один до одного, звернення з завданнями один одному) і опосередковане (коли учасники прямо не взаємодіють, виступаючи по черзі, їхні чергові дії один з одним не пов’язані). Існує два види оцінювання: одноособове оцінювання як би верховного, авторитетного судді й оцінювання залом. Причому оцінювання залом може бути примітивним, максимально простим, коли болільники плескають хто голосніше, а може бути більш оформленим, наприклад, кожним глядачем у лічильну комісію відсилається жетон чи картка з номером свого обранця. Можуть бути, звичайно, і більш складні форми. Ще небагато слів про технічну сторону основної частини: учасники повинні бути видні глядачам (це звучить банально, але часто порушується); учасники «сцени» повинні знати правила поведінки на сцені. Нарешті, шоу – це сценічне дійство. І відповідні закони сценічного дійства, пов’язані з зав’язкою, розвитком, сценічним конфліктом, кульмінацією, розв’язкою, необхідно використовувати. Інша справа, що тверде проходження шоу по цьому ланцюжку, на відміну від театрального дійства, виходить нечасто. Але сама ідея про орієнтацію на ці закони для організаторів необхідна. Тепер про фінал. Крім підсумкового оцінювання, у фіналі важливі ще два моменти: пом’якшення змагання дією, словом, що поєднує «сцену»; і дією, що поєднує «зал» і «сцену» (загальна пісня, ритуальне дійство, дійство символами). Приведемо приклад останнього. В одному з міст у формі шоу проходив фестиваль підліткових об’єднань. Представники шкіл по черзі виступали на сцені зі своїми програмами. Після виступу останньої школи її болільники з прапором Союзу підліткових об’єднань піднялися на сцену і, підхопивши «ланцюжком» учасників своєї команди, побігли з прапором у зал, по ходу приєднуючи до ланцюжка нових і нових глядачів. І от уже під прощальну пісню велике кільце охопило весь простір залу.
|