Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури.

У дошкільному віці складаються сприятливі умови для формування у дитини необхідних для включення у працю дорослих якостей, для вироблення початкових трудових умінь та навичок. Для дорослих стоїть важлива задача повною мірою використати можливості віку для максимально ефективного розвитку в дитини трудової діяльності. Найкраще засвоюється саме те, що викликає в дитини позитивні переживання, тому її працю слід організовувати так, щоб виникали радість праці, задоволення процесом та результатом її виконання. Однією з провідних умов формування трудової діяльності є ба- жання дитини брати участь у житті дорослих, наслідувати їх, тісно переплетене із зростанням її прагнення до самостійності. Перші спроби малюка включатись у життя дорослих, діяти як вони та спільно з ними слід обов’язково підтримувати, незважаючи на те, що вони певною мірою ускладнюють роботу дорослих. Щоб малюк полюбив працю, недостатньо лише одного бажання, він повинен оволодіти технічною стороною праці (вміннями й навичками), а також розкрити для себе сутність праці як основи життя людського суспільства. У праці відшліфовуються узагальнені дії: вміння організовувати свою роботу, контролювати, оцінювати. Надзвичайно позитивно трудова діяльність впливає на розвиток самостійності, суб’єктності, творчих здібностей дитини. Вона навчається проявляти ініціативу, впливати на думки й почуття інших людей через результати своєї праці.

Праця дошкільника набуває систематичного та розгорнутого характеру завдяки включенню в неї ігрових моментів, пов’язуванню із уявними ситуаціями, прагненню наслідувати дорослих У різноманітних видах трудової діяльності дитина одержує, узагальнює і систематизує уявлення про працю дорослих, їх професії.

Розвиток трудової діяльності дошкільника тісно пов’язаний з переходом гри від предметної до сюжетно-рольової. Вихідним для становлення цих форм активності дитини є сформоване на попередніх вікових етапах її прагнення брати активну участь у житті дорослих, можливість реалізації якого значно зростає із розвитком самостійності дитини. Якщо у праці дитина орієнтується на отримання конкретного результату при мінімумі уявних елементів, то у грі для дитини головне – сам процес її виконання при максимумі уявних елементів.

Часто трудова діяльність дошкільника тісно вплітається у контекст ігрової. Це найбільш характерно для молодших дошкільників. Розпочинаючи виконувати трудову діяльність, дитина може у процесі її виконання підміняти трудову мету ігровою, особливо, коли трудове завдання виявилось занадто складним, незрозумілим, позбавленим чіткого смислу. Гра розглядається дітьми як діяльність для задоволення, а праця як корисна і важлива робота. Зв’язок гри і праці, який характерний протягом всього дошкільного періоду, сприяє розвиткові обох видів дитячої діяльності.

54. Трудова діяльність дошкільника як передумова професійного самовизначення.

У дошкільному віці складаються сприятливі умови для формування у дитини необхідних для включення у працю дорослих якостей, для вироблення початкових трудових умінь та навичок. Для дорослих стоїть важлива задача повною мірою використати можливості віку для максимально ефективного розвитку в дитини трудової діяльності. Найкраще засвоюється саме те, що викликає в дитини позитивні переживання, тому її працю слід організовувати так, щоб виникали радість праці, задоволення процесом та результатом її виконання. Однією з провідних умов формування трудової діяльності є ба- жання дитини брати участь у житті дорослих, наслідувати їх, тісно переплетене із зростанням її прагнення до самостійності. Перші спроби малюка включатись у життя дорослих, діяти як вони та спільно з ними слід обов’язково підтримувати, незважаючи на те, що вони певною мірою ускладнюють роботу дорослих. Щоб малюк полюбив працю, недостатньо лише одного бажання, він повинен оволодіти технічною стороною праці (вміннями й навичками), а також розкрити для себе сутність праці як основи життя людського суспільства. У праці відшліфовуються узагальнені дії: вміння організовувати свою роботу, контролювати, оцінювати. Крім того, у праці формуються специфічні якості особистості: працьовитість, працездатність, звичка до регулярної праці, потреба бути корисним, допомагати. Надзвичайно позитивно трудова діяльність впливає на розвиток самостійності, суб’єктності, творчих здібностей дитини. Вона навчається проявляти ініціативу, впливати на думки й почуття інших людей через результати своєї праці.

Праця дошкільника набуває систематичного та розгорнутого характеру завдяки включенню в неї ігрових моментів, пов’язуванню із уявними ситуаціями, прагненню наслідувати дорослих У різноманітних видах трудової діяльності дитина одержує, узагальнює і систематизує уявлення про працю дорослих, їх професії; проходить перший (емоційний) етап професійного самовизначення, коли виникають перші уподобання, намічаються професійні інтереси. Разом з тим розширюються знання дитини про професії. Особливо активно цей процес відбувається у старшого дошкільника.

Знання про професії не обмежуються лише назвами професій. Діти добре обізнані зі знаряддями, інструментами, технікою, які характерні для окремих професій, використовують свої знання в іграх.

Складовою частиною дитячих уявлень про професії є виділення якостей, необхідних для представників певних професій: лікар охайний, уважний; вчитель – веселий, розумний, уважний. У дитини виникає повага до праці дорослих, розуміння її суспільного значення. Знання про працю дорослих виступають як центральна ланка уявлень про соціальну дійсність (В. І. Логінова).

55. Взаємозв’язок трудової діяльності та гри дошкільника.

Розвиток трудової діяльності дошкільника тісно пов’язаний з переходом гри від предметної до сюжетно-рольової. Вихідним для становлення цих форм активності дитини є сформоване на попередніх вікових етапах її прагнення брати активну участь у житті дорослих, можливість реалізації якого значно зростає із розвитком самостійності дитини. Основне значення сюжетно-рольової гри полягає у проникненні дитини у світ міжособистісних взаємин, у засвоєнні нею способів соціальних взаємодій, що є необхідними умовами виконання головних соціальних ролей дорослих. Завдяки сюжетно-рольовій грі та праці між дитиною та дорослим світом встановлюється характерний для дошкільного віку зв’язок. Але, якщо у праці дитина орієнтується на отримання конкретного результату при мінімумі уявних елементів, то у грі для дитини головне – сам процес її виконання при максимумі уявних елементів. Тому у праці зв’язок з дорослим світом носить більш реальний та конкретний характер, яскравіше виявляючи для дитини її вікові обмеження.

Часто трудова діяльність дошкільника тісно вплітається у контекст ігрової. Це найбільш характерно для молодших дошкільників. Розпочинаючи виконувати трудову діяльність, дитина може у процесі її виконання підміняти трудову мету ігровою, особливо, коли трудове завдання виявилось занадто складним, незрозумілим, позбавленим чіткого смислу. Щоб трудова мета не трансформувалась в ігрову, дорослий повинен вчасно прийти на допомогу, стимулювати, заохочувати, пояснювати. Як зазначають дослідники праці дошкільників Я.Л.Коломінський та Л.В.Фінькевич, шестирічні діти вже усвідомлюють відмінності гри і праці. Гра розглядається дітьми як діяльність для задоволення, а праця як корисна і важлива робота. Зв’язок гри і праці, який характерний протягом всього дошкільного періоду, сприяє розвиткові обох видів дитячої діяльності. Так, створені дитиною продукти праці, включаються в її гру, використовуються в якості іграшок, замінників тощо. Гра на сюжети професійної діяльності «у лікаря, школу, пошту, магазин» сприяє розширенню уявлень про працю дорослих, про їх стосунки у ході трудової діяльності, готує дошкільників до подальшого вибору професії. Праця, виконувана дошкільником із задоволенням і захопленням, пов’язана із уявною ситуацією і переростає в гру.

56. Розвиток компонентів структури трудової діяльності дошкільника. Структура трудової діяльності відображає загальну структуру діяльності людини, включаючи мотиви, цілі, дії контролю й оцінки, способи виконання дій. У дошкільника формується як внутрішня, так і зовнішня сторона діяльності. До внутрішньої належать мотиви, цілепокладання, дії контролю й оцінки. До зовнішньої сторони відносяться предметні дії, певна їх послідовність, що відображає засвоєний дитиною спосіб виконання.

МОТИВИ праці вирізняють:

– зовнішні, зумовлені нетрудовими потребами дитини;

– внутрішні, що пов’язані із самим виконанням трудової діяльності.

Саме в дошкільному віці складаються найсприятливіші умови для становлення суспільних мотивів трудової діяльності. Ускладнення внутрішніх мотивів праці відбувається як перехід від інтересу дитини до зовнішніх атрибутів трудової діяльності, від її процесу до прагнення отримати певний заданий і корисний результат. Інтерес до самого виконання трудових дій характерний для дитини 3–4 р., що зближує працю малюка із його грою.

ЦІЛІ праці. Здатність дитини самостійно ставити мету праці формується поступово на основі виконання доручень, розпоряджень, інструкцій дорослих. Прийняти мету, поставлену дорослим, дитина спроможна з раннього віку, але лише у тому випадку, якщо розуміє зв’язок між досягненням мети й задоволенням власних потреб. Виникають перші цілі трудової діяльності, поставлені дитиною за власною ініціативою. Цьому сприяє поява перших елементів самооцінки, завдяки яким дитина ставить досяжні для себе цілі діяльності. З умінням постановки мети у дитини розвиваються дії планування її досягнення.

ТРУДОВІ ДІЇ становлять операційну сторону трудової діяльності дошкільника. Вони дещо відстають у розвитку від мотиваційних компонентів, особливо у дитини раннього віку. Згодом дитина освоює перші трудові навички, пов’язані із самообслуговуванням, з включенням у господарсько-побутові процеси дорослих. У 4–6 рр. трудові дії стають більш точними, швидкими і скоорди- нованими, чому сприяє розвиток моторних властивостей дитини.

Дії КОНТРОЛЮ. Разом із власне трудовими діями у дитини в процесі праці розвиваються узагальнені дії контролю. Здатність контролювати свою діяльність прямо пов’язана із виконанням дій планування. Контролювати роботу можна лише на основі порівняння реальних результатів із запланованими, уявними. Тому діти 3–4 р., які заздалегідь не планують свою працю, не помічають і помилок, вважають роботу завжди хорошою, незалежно від її результату. Для дошкільника 5–7 р. важливо не просто виконати роботу, а знати, наскільки її результат відповідає зразкові.