Педагогічної характеристики учня

За М.Ю.Красовицьким

Прізвище, ім’я, по батькові.

Дата народження.

Загальний фізичний розвиток.

Стан здоров’я.

Сімейні умови, характеристика батьків, склад сім’ї, місце роботи батьків, їх культурний рівень, режим життя дитини, спілкування поза школою.

1. Загальний розвиток:

· особливості мислення, рівень абстрактного мислення (аналіз, синтез, виявлення причинних зв’язків, здійснення висновків тощо);

· спрямованість, інтереси, потреби, схильності;

· особливості характеру, індивідуальні реакції на події;

· особливості пам’яті та процесу запам’ятовування;

· типи інтелекту та професійні можливості;

· вольові якості, здатність до довготривалих трудових зусиль.

2. Ставлення до навчання, праці:

· успішність (які оцінки переважають, з якого предмету вчиться найкраще);

· організованість і старанність у навчальній роботі, вміння працювати самостійно;

· інтерес до знань (зацікавлений чи ні, виявляє інтерес до окремих предметів);

· ставлення до елементів праці в школі (лабораторні роботи, чергування, підтримка чистоти в класі, на шкільному подвір’ї).

3. Дисциплінованість та навички культури поведінки:

· загальна характеристика поведінки (поводить себе спокійно, стримано чи не контролює свої емоції);

· виконання шкільного режиму (дотримується Правил поведінки, порушує їх навмисно чи через недбалість; найбільш типові порушення дисципліни);

· виконання вимог і розпоряджень вчителів (виконує за першою вимогою, з бажанням чи примусово);

· чемність у спілкуванні з вчителями, будь-якими дорослими;

· володіння навичками культури поведінки (ставлення до старих людей і молодших за себе, поступається місцем для людей похилого віку, з повагою ставиться до дівчат тощо).

4. Громадська спрямованість та активність:

· ставлення до громадського життя колективу (дорожить ним, байдужий, ставиться негативно);

· інтерес до громадського життя країни (користується інформацією про події в країні за кордоном);

· чи виступає на зборах колективу, громадських організацій з пропозиціями, з критикою недоліків, чи здатний висловлювати власну думку;

· активний чи байдужий в громадсько-корисній діяльності.

5. Взаємостосунки з товаришами:

· становище в колективі (чи користується повагою й авторитетом серед товаришів по класу, чим обумовлені відносини, що склалися);

· чи задоволений своїм становищем у колективі і яке б становище хотів зайняти;

· ставлення до товаришів по класу (поважає чи байдужий до них; чи бувають конфлікти їх причини);

· яку роль відіграє в житті класу (активний член колективу чи сторонній спостерігач).

6. Моральні цінності:

· відданість Батьківщині, її Конституції, повага до Національного прапору і Гімну;

· відданість демократичним цінностям – повазі до людини та її прав, свободі вибору;

· усвідомлення себе як громадянина Землі, турбота про екологічну безпеку і виживання людства;

· повага до різноманітності: расова і національна терпимість, повага до інших народів та їх культур;

· відданість цінностям сім’ї, повага до батьків, до кожної людини як самоцінності;

· дотримання у взаєминах з людьми таких цінностей, як Турбота, Повага, Довіра, Відповідальність;

· відчуття власної відповідальності за все, що відбувається навколо;

· політична культура та толерантність.

План відвідування студентами навчального заняття (шкільного уроку)

1. Коротка бесіда з учителем перед відвідуванням уроку про місце і роль його в системі вивчення учнями програмного матеріалу.

2. Спостереження шкільного уроку, під час якого студент визначає:

а) організаційний рівень уроку;

б) принципи, методи навчання на уроці;

в) підготовленість учителя до уроку;

г) типи і структуру уроку; характеристику кожного етапу уроку;

д) науковий рівень проведення уроку;

е) методичний рівень (звернути увагу на шляхи активізації розумової діяльності учнів, застосування новітніх технологій навчання, організацію самостійної роботи учнів, формування вмінь і навиків застосовувати знання на практиці, інноваційний досвід);

ж) рівень педагогічної майстерності вчителя, особливості педагогічного спілкування вчителя з учнями на уроці;

з) психологічний клімат уроку;

е) використання наочності, технічних засобів навчання (ТЗН);

є) загальні висновки (досягнення мети уроку, активізація пізнавальної діяльності учнів, організація спільної діяльності “вчитель-учень”, власні пропозиції).

3. Аналіз уроку в письмовій або усній формі.

Схема аналізу навчального заняття (шкільного уроку)

1. Загальні відомості про навчальне заняття:

– тема навчального заняття, її зв’язок з попередніми і наступними темами, місце у відповідному розділі;

– форма, тип навчального заняття, його структура, відповідність темі та поставленій меті;

– рівень досягнення мети та отримані результати;

– позитивні та негативні сторони, досягнення, втрати, загальні враження.

2. Підготовка вчителя до організації навчального заняття:

- визначення структури навчального заняття відповідно до теми і мети;

- вивчення індивідуальних та вікових особливостей учнів, психологічних особливостей класу;

- підготовка навчального матеріалу (тестових завдань, вправ, творчих робіт, практичних завдань;

- використання фахової та методичної літератури, підготовка дидактичного та роздаткового матеріалу.

3. Постановка мети, завдань навчального заняття, в ідбір змісту навчального матеріалу:

– постановка мети, яка відповідає темі навчального заняття;

– відбір наукових, засадничих знань, понять, фактів, що складають основу розвитку умінь, навичок школярів;

– відповідність змісту навчального матеріалу рівню розвитку учнів, їхнім пізнавальним можливостям та інтересам;

– стимулювання інтересу учнів до змісту, (новизна знань, умінь, їхня різностороння значущість, парадоксальність понять, фактів, популярність інформації, емоційність викладу, подання інформації через призму бачення вчителя);

– інтегрування змісту навчального матеріалу з іншими темами навчального предмету.

4. Застосування методів, прийомів, засобів на навчальному занятті:

– творчий підбір методів, прийомів, засобів навчання для досягнення поставленої навчально-виховної і розвивальної мети і вирішення завдань;

– стимулювання активності учнів до критичного і творчого мислення, виявів власної позиції і вміння переконання, самостійного пошуку і дослідження, успіху у навчально-виховній діяльності.

5. Діяльність педагога:

– оганізація навчально-пізнавальної роботи на занятті;

– знання вчителем навчального матеріалу, його інтелектуальний рівень, ерудиція, любов до педагогічної професії;

– гуманне ставлення до школярів, розуміння їх як особистостей, виявлення до них довіри і поваги;

– стиль діяльності та поведінки вчителя, його комунікативні уміння, відкритість, щирість, знаходження контакту зі школярамими, виявлення педагогічного такту в організації взаємодії з учнями;

– забезпечення дисципліни як організації порядку на навчальному занятті;

– рівень професійної майстерності педагога.

6. Діяльність учнів:

– ставлення учнів до процесу навчання, а також до форм, методів організації навчально-пізнавальної діяльності;

– ставлення до особистості викладача, виявлення розуміння і поваги до нього;

– позиція учнів як партнерів у навчально-виховномку процесі, творців нових ідей;

– дотримання правил поведінки школярів на навчальному занятті.

7. Організація міжособистісної взаємодії: “вчитель-учень”, “учень-учень”:

– створення психологічно комфортного середовища на навчальному занятті;

– застосування різноманітних форм співробітництва, міжособистісної взаємодії (дискусії, діалоги, групові форми, колективна робота тощо);

– привчання учнів до уважного слухання, толерантного ставлення до інших думок, уникнення конфліктів, критичних зауважень, образ, тощо;

– об’єктивне ставлення педагога до кожного учня, створення рівноправних умов для всіх учасників навчально-виховного процесу.

8. Результативність навчального заняття:

– перевірка вчителем рівня розуміння, осмислення школярами навчального матеріалу, рівня сформованості їхніх знань та умінь;

– застосування зворотнього зв’язку для усвідомлення особливостей діяльності, мислення школярівів, мотивації їхнього навчання з метою удосконалення організації навчальних занять;

– оцінювання як важливий засіб стимулювання усвідомлення учнями досягнутих успіхів, перспектив свого розвитку;

– об’єктивність оцінювання індивідуальних особливостей навчальної діяльності учнів, рівня їхньої активності, творчості;

– мотивація оцінок.

9. Загальні висновки (пропозиції і поради щодо вдосконалення підготовки і проведення наступних навчальних занять).

Зразок оформлення титульної сторінки аналізу навчального заняття (уроку )

Аналіз

навчального заняття з ________________________________________ (назва предмету)

проведеного у _______ класі СШ №___ міста_______ ___________ (вказати дату)