Файлова система

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Відтворення і коригування опорних знань

Вправа «мозкова атака»

— Зараз по черзі один учень називає операційну систему, наступний — пристрій, де вона використовується, тощо.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

IV. Мотивація навчальної діяльності

— Як ви вже знаєте, більшість процесів та дій, які здійснює операційна система, залишаються для нас «невидимими».

Зокрема, збереження даних на комп’ютері для нас — це поява нового файла чи папки, а для ОС — цілий процес. Саме його організує файлова система. Що таке файлова система — ви дізнаєтесь під час вивчення теми уроку.

V. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

VІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Пояснення вчителя з елементами демонстрування презентації

Пояснення вчителя з елементами демонстрування або самостій­на робота учнів з джерелом інформації.

Файлова система

Файлова система — частина будь-якої операційної системи, що відповідає за організацію зберігання та доступу до інформації на будь-яких її носіях.

Об'єкти файлової системи та їх властивості

Об’єктами файлової системи є файли і папки, у яких файли роз­міщуються, а також пристрої зберігання даних (жорсткі диски, флеш-накопичувачі тощо). Папки ще називають каталогами.

Файли та каталоги розташовуються на пристроях зберігання даних, наприклад на жорстких дисках.

Файли, каталоги і пристрої зберігання у вікнах Windows зо­бражуються різними значками. У вікнах також відображаються ярлики — значки, які пов’язані з іншими об’єктами операційної системи та спрощують їх запуск.

Значки каталогів мають вигляд папок, на ярликах у лівому нижньому куті є квадратик зі стрілкою, а вигляд значка файла може бути різним залежно від типу файла. Деякі папки мають спеціальні значки. Це стандартні папки, які є на всіх комп’ютерах, де встановлено ОС Windows:

· Мій комп’ютер

· Мої документи

· Мережне оточення

· Кошик

В ОС Windows папки поділяють на системні (службові, створені операційної системою) та користувацькі (створені користувачем).

Робочий стіл є головною системною папкою, що містить усі інші папки комп’ютера.

Файл — це ділянка пам’яті, яка містить певну інформацію (тек­стову, графічну, музичну) і має конкретне ім’я.

Деякі властивості файлів:

· ім’я;

· тип;

· розмір;

· дата створення.

Ім’я файла може складатися з літер кирилиці або латинських літер, арабських цифр.

Ім’я файла не може містити символів \ * /:? «< > |

Максимальна кількість символів в імені обмежена (до 256 сим­волів).

Назва файла складається з двох частин, розділених між собою крапкою «.» — назва.розширення.

Розширення вказує тип файла, наприклад exe або com — файл програми; sys — системний файл; bat — командний; doc або txt — текстовий документ; jpg, bmp або cdr — графічний файл; avi — ві­деофайл; wav або mid — звуковий файл.

Проаналізувавши розширення будь-якого файла, можна визна­чити його формат. Наприклад, розширення cdr вказує на те, що цей графічний файл має оброблятися векторним графічним ре­дактором CorelDRAW. А файл того самого типу (графічний файл) з розширенням jpg ми відкриємо за допомогою іншої програми — растрового графічного редактора.

Файли, що містять дані однакового типу, мають переважно од­накові значки. За значком файла можна визначити, за допомогою якої програми його було створено та дані якого типу він містить.

На вінчестері комп’ютера зберігаються тисячі файлів. Вони мо­жуть об’єднуватися в групи, які називають папками (каталогами). Кожна папка має своє ім’я. У папці можуть міститися інші папки. Папки можуть містити різні типи файлів, такі як документи, му­зика, малюнки, відео або програми. Файли можна копіювати та пе­реміщувати до створених вами папок із різних джерел, наприклад інших папок, іншого комп’ютера або Інтернету.

Кожен пристрій зберігання позначається літерою англійського алфавіту. Приводам для дискет відведено літери А і В, наступні лі­тери С, D, Е, F — жорстким дискам, оптичним приводам, знімним пристроям та мережним дискам. Зараз дискети вже майже не ви­користовуються, тому літери А і В можуть узагалі бути відсутніми на вашому комп’ютері.

Структуру файлів та папок можна зобразити як дерево, де диск є коренем, папки — гілками, а файли — листками. Уявімо нелітаючу комаху, яка хоче дістатися від кореня дерева до його листя. Вона повзтиме від кореня по гілках певним шляхом, і до кожного листочка існуватиме лише один такий шлях. Так само існує лише один шлях від кореня-диска до будь-якого файла, що на цьому дис­ку міститься. Такий шлях називається повним, оскільки дає змогу однозначно визначити адресу файла на комп’ютері.

Повний шлях до файла записують так: спочатку вказують ім’я диска, потім — символ двокрапки (:), після якого записують послі­довність імен папок (каталогів), перед кожним з яких розміщують зворотну скісну риску (\), у кінці зазначають ім’я файла.

Наприклад, запис D: \Інформатика\6 клас означає, що папка «6 клас» розміщена в папці «Інформатика» на диску D.

Кореневий каталог — це каталог, що не міститься в жодному ін­шому каталозі.

Процес переміщення дисками й папками називають навігацією. Для здійснення навігації та швидкого переглядання вмісту можна використовувати програму Провідник.

Пуск ^ Усі програми ^ Стандартні ^ Провідник

У лівій частині робочого поля вікна Провідник відображено коре­невий каталог (у ньому містяться інші папки), а в правій частині — вміст вибраної папки. Якщо біля назви папки розташовано знак «+», то папка містить вкладені папки.

Перегляд файлів і папок

Windows пропонує декілька способів розташування та позна­чення файлів під час перегляду їх у папках, таких як Мої документи. Ви можете змінити спосіб відображення файлів у відкритій папці за допомогою меню Вигляд.

У меню Вигляд можна вибрати один із запропонованих режимів виду розташування значків у папці:

· ескізи сторінок;

· плитка;

· значки;

· список;

· таблиця.