L-AL. (1.3.1)

Вимірюють температуру повітря t і вважають, що стрічка має таку саму

ісмпературу.

Нехай L = 20 м + 13, 7 мм, a AL = 9, 1 мм, < = 17°С. На основі (І.З.І)

шаходимо /0 = 20, 0046 м. Значення /0 записують у вигляді

/ 0=20м+Д/ при / = 17°С, (1.3.2)

де /о=20 м, А/ - поправка за компарування. В наведеному прикладі Д/ = 4, 6 мм.

Вираз (1.3.2) називають рівнянням стрічки. В нашому випадку /0= 20 м і

4, 6 мм при / = 17*С. Тобто стрічка довша від номіналу 20 м на 4, 6 мм. Але це

іільки при температурі / = 17" С. Тому рівняння стрічки без температури

компарування втрачає зміст.

" І

О# =

Розділ I

Розглянемо, як знаходять поправку за комнарування стрічки у виміряну

жину лінії. Під час вимірювання довжину лінії спочатку визначають,

жаючи, що стрічка має номінальну довжину, тобто 20 м. Якщо в результаті

іпарування з'ясується, що довжина стрічки більша за номінальну на А/, то

ультат вимірювання збільшиться на п-АІ, де п - кількість відкладень

ічки. Тому поправку п- АІ потрібно додати до результату вимірювання,

їпаки, якщо довжина стрічки менша за номінальну на Д/, тоді результат

іірювання зменшиться на п • АІ. Тому поправку п • АІ потрібно відняти від

ультату вимірювання.

Щоб переконатись у вищесказаному, міркуємо так: нехай потрібно ви-

яти дуже довгу лінію. Якщо стрічка коротша від номіналу, вона вкладається

акій лінії більшу кількість разів, результат вимірювання буде більшим від

стичного. Тому, щоб знайти правильний результат, поправку п • АІ потрібно

няти від результату вимірювання; навпаки, довша від номіналу стрічка

вдається в цій довгій лінії меншу кількість разів. Тому, для того щоб

имати правильний результат, поправку п • АІ потрібно додати до отриманого

ультату вимірювання.

Приклад. Нехай рівняння стрічки І = 20 м + 4, 6 мм при t = 17° С.

Результат вимірювання лінії становить 484, 28 м.

тТ оді• поправка б«удле іА І = —48—4, 2—8 4, 6 = +111 мм.

А виправлений результат 484, 28+0, 11= 484, 39 м.

У зроблених розрахунках прийнято, що вимірювання стрічкою

сонували в середньому за такої самої температури, як і під час її

тарування (t = 17°С). Аналогічно компарують і рулетки.

1.3.4. Вимірювання ліній мірною стрічкою

Вимірювання лінії АВ (рис. 1.3.9) стрічкою виконують два помічники

ютерігача: задній і передній. У переднього помічника всі десять шпильок,

він тримає разом з ручкою мірної стрічки в одній руці, а другою рукою

: сує на місцевості довжину мірної стрічки за допомогою шпильки. Задній

лічник спрямовує переднього в створі лінії, передній натягує стрічку так,

б вона вирівнялась і вклалась у створі усією довжиною, а тоді вставляє

ильку в гачок на кінці стрічки, навпроти нульового штриха, і втискає її в

ілю (точка 1). Обидва помічники ідуть вперед, задній підходить до шпильки

не виймаючи її із землі, закріплює початок стрічки, зачепивши гачок з

іатковим штрихом стрічки за шпильку. Далі задній помічник спрямовує

)Єднього в створі лінії і той відкладає наступні 20 м, зафіксувавши на землі

^гою шпилькою точку 2. Тільки після цього задній помічник виймає першу

Загальні відомості з топографії

шпильку. У точці 2 у заднього помічника будуть вже дві шпильки: одна в руці,

друга в землі. Виміряна віддаль становить 20 м • 2 = 40 м. Аналогічно роблять і

далі. Закінчивши вимірювання, рахують кількість шпильок у заднього

помічника. їх повинно бути десять. За тим, скільки шпильок у заднього

помічника, визначають кількість відкладень стрічки.

Залишок лінії СВ вимірюють тією самою стрічкою; цілі метри

відраховують за номерами (цифрами), підписаними на пластинках, десяті

(дециметри) - за отворами, соті (сантиметри) - оцінюють на око, ділячи

дециметр на 10 частин. Залишок лінії називають доміром. Якщо довжина лінії

більша, ніж 200 м, то передній помічник, закріпивши в землі десяту шпильку (в

цій точці - 200 м), йде разом із заднім помічником вперед. Задній закріпляє

початок стрічки за десяту шпильку, спрямовує у створі лінії переднього

помічника. Той, натягнувши та струсивши стрічку, прикладає її ручку до землі і

наступає на неї ногою. Задній помічник виймає десяту шпильку, підходить до

переднього, вставляє одну шпильку в землю (в гачок), а дев'ять шпильок віддає

передньому помічнику. Цей процес називається передаванням шпильок. В точці

першого передавання шпильок буде вже виміряно віддаль 220 м (була одна

передача - 200 м і у заднього помічника одна шпилька, яка ще в землі).

Кількості таких передач п відповідає довжина 200га м.

Рис. 1.3.9. Вимірювання довжини лінії мірною стрічкою

Нехай домір становить 17, 25 м, а передач було дві (га = 2), шпильок у

заднього помічника к= 6. Загальна формула для обчислення довжин ліній