Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Попит на гроші. Пропозиція грошей.






Попит на гроші – це запас грошей, який прагнуть мати в своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент.

Попит на гроші тісно пов'язаний із швидкістю обороту грошей обернено пропорційною залежністю: по міру зростання попиту на гроші кожна грошова одиниця, яка є в обороті, більш довгий час знаходитиметься у розпорядженні окремого економічного суб'єкта, буде повільнішим її оборот, і навпаки. З цієї залежності витікають висновки, які мають важливе практичне значення:

• оскільки попит на гроші — явище динамічне, то і швидкість обороту грошей не може бути постійною;

• зростання швидкості обороту грошей унаслідок падіння попиту на гроші може компенсувати дефіцит платіжних засобів при зниженні рівня монетизації валового національного продукту і ослабити кризу неплатежів;

• падіння швидкості обороту грошей через зростання попиту на них ослабляє вплив збільшення маси грошей в обороті на кон'юнктуру ринків, гальмує його інфляційні наслідки;

• в парі «попит — швидкість» визначаючою є попит на гроші, а похідним — швидкість їх обороту. Тому чинники зміни попиту на гроші об'єктивно впливають і на швидкість їх обороту. Проте, це не виключає зворотного впливу зміни швидкості обороту грошей на динаміку їх попиту.

Виділяють три групи мотивів попиту на гроші з боку економічних суб'єктів:

- трансакційний (операційний) мотив;

- мотив передбачливості;

- спекулятивний мотив.

Трансакційний мотив полягає в тому, що економічні суб'єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на належному рівні своє особистого і виробничого споживання. Ці гроші повинні бути у формі, придатній для їх негайного використання в платежі, тобто бути в наявності (грошова готівка або внески до запитання). Запас таких грошей можна назвати поточною або операційною касою. Він створює для власника значні зручності, оскільки забезпечує йому належну ліквідність і авторитет платоспроможного контрагенту.

Мотив передбачливості зводиться до того, що юридичні і фізичні особи бажають мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності, з тим, щоб у будь-який час мати нагоду задовольнити свої непередбачені потреби або скористатися перевагами несподіваних можливостей.

Спекулятивний мотив попиту на гроші полягає в тому, що економічні суб'єкти бажають мати в своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим, щоб за сприятливих умов перетворити їх на високодоходні фінансові інструменти. При погіршенні цих умов і появі загрози зниження прибутковості, ризику збитковості наявних фінансових інструментів перетворити їх на грошову форму, яка хоча і малодоходна, але безризикова.

Представники всіх теоретичних концепцій попиту на гроші визнають зміну обсягів виробництва (або обсягів національного доходу) ключовим чинником впливу на попит. Цей вплив обумовлюється трансакційним мотивом накопичення грошей — чим більший обсяг виробництва валового національного продукту, а, отже, і національного доходу, тим більшим може бути обсяг операцій щодо його реалізації і тим більшим може бути запас грошей для виконання цих операцій.

Зміна обсягу валового національного продукту, у свою чергу, визначається двома самостійними чинниками — динамікою рівня цін і рівня реального обсягу виробництва, будь-який з яких може діяти незалежно один від одного. Наприклад, абсолютний рівень цін може зростати при незмінному обсязі реального виробництва, і навпаки, останній може зростати при незмінному рівні цін або обидва показники можуть зростати разом, але з різними темпами. Тому зміну абсолютного рівня цін і реального обсягу виробництва можна розглядати як самостійні чинники впливу на попит на гроші. Вплив будь-якого з цих чинників є прямо пропорційним — в міру зростання цін або/і збільшення фізичного обсягу виробництва відповідно зростатиме попит на гроші, а при їх зниженні попит скорочуватиметься.

При макроекономічному підході до аналізу попиту на гроші з'являється третій чинник — швидкість обороту грошей. Чим вище швидкість обороту грошей, тим меншим буде попит на гроші, і навпаки. Тобто вплив цього показника на попит обернено пропорційний. Оскільки швидкість обороту грошей формується під впливом багатьох чинників, то всі вони опосередковано теж впливають на попит на гроші. Прихильники такого підходу до аналізу попиту на гроші вважають, що швидкість обороту грошей є щодо стабільною, тому її вплив на попит мало відчутно. В своїх теоретичних висновках вони абстрагуються від цього чинника.

Сучасна теорія грошей початку визнавати ще ряд чинників впливу на попит, які можна умовно назвати новітніми. Це, зокрема, накопичення багатства, інфляція, зміни в очікуваннях перспектив щодо кон'юнктури ринку і ін.

Чинник накопичення багатства полягає в тому, що економічні суб'єкти, накопичуючи багатство у формі різних активів, відносно рівномірно розміщують приріст його між всіма видами активів, у тому числі і у вигляді запасу грошей. Внаслідок цього у міру збільшення маси багатства зростатиме і попит на гроші.

Чинник інфляції впливає на попит на гроші в декількох напрямах. В умовах інфляційного зростання цін запас грошей, які мають в своєму розпорядженні економічні суб'єкти, неминуче знецінюється, і вони понесуть втрати, що саме по собі провокує скорочення їх попиту на гроші. Крім того, інфляційне зростання цін неминуче підштовхує вгору ставку відсотка і всі інші очікувані доходи на альтернативні грошам види активів. Внаслідок цього зростатиме альтернативна вартість грошових запасів і скорочуватиметься попит на гроші. Разом з тим слід пам’ятати, що зростання цін є чинником позитивного впливу на попит, якщо воно не значне і не провокує інфляційних очікувань.

З інфляційними очікуваннями тісно переплітаються очікування погіршення кон'юнктури ринків. Зокрема, скорочення товарної пропозиції, посилення товарного дефіциту, погіршення якості продукції і т.п. У всіх цих випадках економічні суб'єкти віддадуть перевагу накопиченню багатства в товарній формі, а не в грошовій, і попит на гроші скоротиться.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.