Характеристика ПЗ DSpace

РЕФЕРАТ

з курсу «Сховища даних»

на тему:

Порівняльна характеристика програмного забезпечення для створення електронних архівів та бібліотек (на прикладі DSpace, EPrints, Greenstone)

Виконала:

ст. гр. КСІм-12

Крищук М. М.

Прийняв:

доц. Тарасов Д.О.

Львів-2012

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. 4

Вільне та відкрите програмне забезпечення. 4

1.1 Історія розвитку ВПЗ. 4

1.2. Поняття та основні принципи вільного програмного забезпечення. 4

1.3. Поняття відкритого ПЗ. 7

Розділ 2. 8

Історія виникнення та загальні характеристики систем DSpace, EPrints та Greenstone. 8

2.1. Характеристика ПЗ DSpace. 8

2.2. Програмне забезпечення EPrints та його основні функції 9

2.3. Система Greenstone та її основні можливості 10

Розділ 3. 12

Огляд функціональності та архітектурні відмінності систем.. 12

3.1. Модель даних. 13

3.2. Формати файлів. 15

3.3. Метадані 16

3.4. Експорт / Імпорт. 18

Розділ 4. 21

Використання систем.. 21

4.1. Користувачі, групи та права. 21

4.2. Депонування. 24

4.3. Зовнішнє використання. 26

4.4. Установка та необхідне програмне забезпечення. 27

4.5. Підтримка багатомовності 28

Розділ 5. 30

Огляд та аналіз останніх версій систем для НЕБ та архівів. 30

5.1. Можливості версії EPrints (3.3.10) 30

5.2. Характеристика останньої версії Greenstone. 30

5.3. Нові можливості і удосконалення DSpace 1.8.2. 31

Висновок. 35

Список використаних джерел. 36

Вступ

У наш час інформація стає одним з основних економічних ресурсів і її збереження, розвиток та раціональне використання має величезне значення для будь-якої держави. Особливістю сучасного етапу розвитку суспільства є те, що інформація існує як в традиційній друкованій, так і в електронній формі. Забезпечення публічного, зокрема віддаленого, доступу користувачів до електронних інформаційних ресурсів стало одним з першочергових завдань інформаційного обслуговування науки, освіти і культури, у зв'язку з чим істотно змінюється роль і функції такого соціального інституту, як бібліотека — основного сховища і розповсюджувача інформації. Виникає поняття “електронна бібліотека”.

Вперше поняття " електронна бібліотека" з’явилося в зарубіжних публікаціях у середині 80-х років. Ми дотримуємося такого визначення цього терміну: електронна бібліотека — це “інформаційна система, що дозволяє надійно зберігати і ефективно використовувати будь-які колекції електронних документів (текстових, графічних, звукових, відео, аудіо тощо), локалізованих в самій системі, а також доступних їй через телекомунікаційні мережі”.

Набуває нового рівня міжбібліотечна взаємодія та зв'язок бібліотек з іншими суб'єктами інформаційної сфери. Метою інформаційної співпраці стає створення корпоративних бібліотечних систем, організація певної каталогізації першоджерел та систем розподілених ресурсів з онлайновим доступом, зокрема електронних бібліотек.

Так, дослідження в галузі опису і каталогізації Інтернет-ресурсіву Європі та СШАзвертають значну увагу на програмні системи, що побудовані за принципом Дублінського ядра метаданих (Dublin Core).

Популярності набувають і програмні системи на основі Дублінського ядра, наприклад, такі як: Greenstone, DSpace, EPrints тощо.

Розділ 1

Вільне та відкрите програмне забезпечення

Популярність електронних ресурсів та активне використання мережі Інтернет як інформаційного джерела призводить до появи великої кількості програмного забезпечення (ПЗ) для створення та розповсюдження електронних колекцій, зокрема, цифрових бібліотек. При цьому однією з важливих проблем є правильний вибір ПЗ, яке б максимально задовольнило вимоги користувачів. Виробники ПЗ пропонують велику кількість засобів, що спрямовані на оптимізацію та удосконалення роботи електронних бібліотек. Нині ми говоримо саме про відкрите і вільне програмне забезпечення.

1.1 Історія розвитку ВПЗ

У 1983 році Річард Столмен заснував проект GNU після того, як безпосередньо зіткнувся зі змінами у культурі користувачів та комп'ютерної індустрії в цілому. Розробка ПЗ для операційної системи GNU розпочалась у січні 1984 року, а Фонд Вільного Програмного Забезпечення (англ. Free Software Foundation, FSF) був заснований у жовтні 2005 року. Він ввів визначення ВПЗ та термін «copyleft» (буквально «авторське ліво») на противагу «copyright» («авторське право»)для позначення ВПЗ.

1.2. Поняття та основні принципи вільного програмного забезпечення

Термін «вільне програмне забезпечення» було запропоновано Річардом Столменом, засновником Проекту GNU, організованого у 1984 р. для розробки завершеної UNIX-подібної операційної системи GNU, яка відноситься до вільного програмного забезпечення.

ВПЗ — це потужна міжнародна співпраця по написанню програм, котрі використовуються окремими людьми, великими організаціями та урядовими структурами. ВПЗ має величезну вагу на ринку серверів та інтернет-служб, як, наприклад, веб-сервер Apache, СКБД MySQL та мова сценаріїв PHP. Повністю вільні комп'ютерні середовища доступні у вигляді величезних пакунків базових програм у складі дистрибутивів GNU/Лінукс та ОС FreeBSD. Більшість ВПЗ поширюється безкоштовно через інтернет або звичайними способами за символічну плату; проте це не є обов'язковою вимогою і будь-хто може продавати його за будь-яку ціну.

Вперше принципи вільного програмного забезпечення були сформульовані в 70-х роках минулого століття Річардом Мет’ю Столманом за якими автори вільних програм передають будь-якому користувачеві такі права і свободи як:

1. «Нульова свобода». Програму можна вільно використовувати з будь-якою метою.

2. «Перша свобода». Можна вивчати, як програма працює й адаптувати її для своїх цілей. Умовою цього є доступність вихідного коду програми.

3. «Друга свобода». Можна вільно поширювати копії програми.

4. «Третя свобода». Програму можна вільно покращувати і публікувати свою поліпшену версію – з тим, щоб принести користь всьому співтовариству. Умовою цієї третьої свободи є доступність вихідного тексту програми і можливість внесення до нього модифікацій і виправлень.

Вільними називаються програми, автор (чи інший власник майнових авторських прав) яких опублікував (оприлюднив) їх у супроводі так званої «вільної ліцензії», що дозволяє:

1) користуватися програмою для будь-яких цілей і на необмеженій кількості комп'ютерів або місць в мережі;

2) безперешкодно отримувати доступ до її вихідних кодів;

3) виготовляти необмежену кількість додаткових її примірників, як для власного користування, так і для розповсюдження або здачі в прокат/оренду на тих же умовах, за плату або безоплатно;

4) модифікувати її як для власного користування, так і для поширення на тих же умовах.

Конкретна «ліцензія» (умови конкретної угоди) можуть надавати користувачеві додаткові права, безумовно чи на певних умовах, і це не робить програму невільною. Невільною є програма, що розповсюджується на умовах, які обмежують перераховані вище права користувача. Вільні програми (free software) не слід, як це часто роблять, плутати з тими, що «вільно розповсюджуються» (shareware, інколи чомусь названими у нас «умовно безкоштовними») або «безкоштовними» (freeware). Щоб програмне забезпечення вважалось вільним, воно повинно поширюватись під однією з ліцензій, котра закріплює за користувачем вищеописані права, та з вільнодоступними джерельними кодами. Найвідомішими з них є:

- Загальна публічна ліцензія GNU (GNU General Public License)

- Менша загальна публічна ліценція GNU (GNU Lesser General Public License)

- Ліцензія BSD (BSD License)

- Публічна ліцензія Mozilla (Mozilla Public License)

- Ліцензія MIT (MIT License)

- Ліцензія Apache (Apache License)

Вільне програмне забезпечення не слід плутати і з «відкритим» (open software): «відкритість» відноситься до дотримання стандартів на інтерфейси, і тільки, а свобода – до умов ліцензування й моделі розробки.

Висновки авторів європейських досліджень говорять про існування чотирьох основних мотивів для використання вільного програмного забезпечення державними організаціями:

1. усунення залежності від одного постачальника програмного забезпечення;

2. зменшення витрат на інформатизацію;

3. безпека;

4. прозорість(доступ до вихідного програмного коду).

Фонд Вільного Програмного Забезпечення (Free Software Foundation, FSF) є неприбутковою організацією створеною у листопаді 1985року Річардом Столменом для підтримкм руху за вільне ПЗ, і зокрема проекту GNU.

З часу заснування до середини 1990-их фонди FSF переважно вживались для оплати роботи розробників вільних програм. З середини 1990их з'явилось багато компаній та розробників вільного програмного забезпечення, так що FSF переважно працює над юридичними та структурними проблемами спільноти вільного ПЗ.

1.3. Поняття відкритого ПЗ

Відкрите програмне забезпечення (Open-source software) — програмне забезпечення з відкритим (вихідним) програмним кодом, що забезпечує найкращі умови для вивчення такого програмного забезпечення та подальшого внесення до нього змін, удосконалень тощо.

Досить часто це поняття вважають тотожним вільному ПЗ, що не є абсолютно правильним. Найістотніша відмінність полягає в тому, що ліцензії на вільне ПЗ передбачають, що усі подальші модифіковані версії такого ПЗ теж повинні розповсюджуватись як вільні (тому часто говорять, що ліцензія на вільне ПЗ є «інфікуючою»), в той час як більшість ліцензій на ПЗ з відкритими кодами надають повну свободу авторам модифікованих версій. В результаті вільне ПЗ завжди є програмним забезпеченням з відкритими вихідними кодами, але зворотне є правильним далеко не завжди.

Розділ 2

Історія виникнення та загальні характеристики систем DSpace, EPrints та Greenstone

З метою ефективного поширення електронних ресурсів, а також підвищення доступності обміну науковою інформацією ці проекти розробляються з ініціативи «Відкриті архіви» (OAI, Open Archives Initiative). Сьогодні на ринку лідерами є три безкоштовні системи побудови електронних архівів – Eprints, Dspace, Greenstone. Системи мають підтримку обміну метаданими OAI-PMH (Open Archives Initiative – Protocol for Metadata Harvesting), що забезпечує глобальні послуги доступу та пошуку.

Характеристика ПЗ DSpace

DSpace — пакет вільного/відкритого ПЗ, що надає інструменти для керування цифровими активами, використовується як основа для колективних архівів. Цей пакет також пропонується як платформа для цифрового зберігання. Від першого виходу, у 2002 році, спершу як продукт альянсу HP-MIT у Кембріджі, Массачусетс. DSpace підтримує широку різноманітність даних, зокрема книги, тези, 3D сканування об'єктів, фотографії, фільми, відео, набори дослідницьких даних та інші форми вмісту. ПЗ розповсюджується під ліцензією BSD, що дозволяє користувачам налаштовувати та розширювати програмне забезпечення за їхніми потребами.

12 травня 2009 Fedora Commons та Фонд DSpace об’єднали їхні організації щоб продовжувати спільну справу. Спільною некомерційною організацією називається DuraSpace. Місією DuraSpace є забезпечення впровадження інновацій та лідерства з використаням технологій відкритого коду та хмара-технологій у першу чергу для бібліотек, університетів, дослідницьких центрів й культурних організацій. DuraSpace забезпечує керівництво та підтримку як для DSpace так і Fedora

Функціональні аспекти DSpacе такі:

1. для базової організації даних зафіксована певна модель даних;

2. система зберігає та індексує метадані у будь-яких форматах;

3. система зберігає інформацію про користувачів системи;

4. обмежує доступ до певних функцій системи, відповідно до типу користувача, тобто має функцію авторизації;

5. оновлення матеріалу;

6. редагування: матеріали або пов'язані з ними метадані, що вносяться до архіву, перевіряються або доповняються призначеними користувачами Ця послідовність дій називається робочим процесом (workflow);

7. матеріали в архіві доступні через певні посилання, що наводяться в описі конкретного елементу, за цим описом можна робити бібліографічні посилання на даний матеріал;

8. останні користувачі мають можливість переглядати і знаходити вміст репозиторія, тобто система забезпечує функцію пошуку і перегляду, має зручну навігацію;

9. для надання можливості інтегрованого пошуку елементів (документів) підтримується протокол збору метаданих OAI-PMH (Open Archives Initiative Protocol for MetadataHarvesting);

10. можливість повідомлення останніх користувачів системи про нові надходження в репозиторій, а саме, система надає автоматичне розсилання повідомлень електронною поштою через службу підписки;

11. можливість обробляти дані довільних форматів, від простих текстових документів до наборів даних і цифрового відео;

12. доступ до перерахованих функціональних можливостей надається за допомогою веб-інтерфейсу.

2.2. Програмне забезпечення EPrints та його основні функції

EPrints – це пакет вільного/відкритого програмного забезпечення для побудови архівів відкритого доступу сумісних із протоколом ініціативи відкритих архівів для отримання метаданих (OAI-PMH – Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting). Це ПЗ містить багато можливостей, зазвичай реалізованих у системах управління документообігом, проте, перш за все, воно використовується для створення колективних архівів та наукових журналів. На даний момент EPrints є найбільш поширеним у сфері управління цифровими об'єктами. Ця система ґрунтується на використанні тільки безкоштовного ПЗ і вона була створена для того, щоб організації (та, іноді, окремі вчені) могли створювати власні архіви відкритого доступу, оскільки для встановлення цього ПЗ потрібно невелику кількість часу та вільне місце на веб-сервері.

ПЗ EPrints було розроблено в Школі електроніки та інформатики Університету Саутгемптона (Великобританія). EPrints вільно розповсюджується за ліцензією GNU General Public License. Цей проект був створений професором Стефаном Харнадом (Stephen Harnad) у 2000 році та удосконалювався протягом 2000– 2005 рр. на кафедрі електроніки й інформатики Університету Саутгемптона (Великобританія).

Функції та можливості EPrints:

1. створення електронних архівів;

2. підтримка файлів різного формату;

3. індексація файлів PDF, ASCII, Microsoft Word, HTML;

4. перегляд формул в документах, створених на мові LaTex;

5. виконання повнотекстового та роз­ширеного пошуку (по метаданим);

6. адміністрування прав дос­тупу;

7. інтеграція з основним сайтом (з використанням основного стилю офор­мленния Веб-сайту організації).

2.3. Система Greenstone та її основні можливості

Систему Greenstone розроблено на факультеті комп'ютерних наук університету Вайкато в Новій Зеландії в рамках проекту зі створення цифрових бібліотек. Керівник проекту — Ян Віттен (Ian H. Witten). Розробка проводилася за сприяння ЮНЕСКО і неурядової організації Human info. Розповсюджується з листопада 2000 року.

На сайтах https://greenstone.org, https://www.nzdl.org представлено декілька прикладів колекцій цифрових бібліотек Greenstone. Ці колекції включають статті з газет, технічні документи, художні книжки, наукові журнали, фольклор, аудіо і відео інформацію тощо.

Greenstone надає можливості:

1. створювати колекції електронних документів;

2. детально визначати документи залежно від метаданих;

3. зберігати великий обсяг тексту, зображень, аудіо і відеодокументи;

4. здійснювати повнотекстовий пошук, а також пошук і перегляд документів за полями метаданих;

5. зберігати документи в різних форматах;

6. здійснювати обробку документів на будь-якій мові і підтримувати багатомовний інтерфейс користувача;

7. організовувати і публікувати інформацію в Інтернеті або на компакт-дисках;

8. використовувати стандартні та нестандартні метадані для опису вмісту документів;

9. ієрархічно структурувати у вигляді вкладених розділів (sections) (розділи, підрозділи тощо) кожен текстовий документ.

Розділ 3

Огляд функціональності та архітектурні відмінності систем

DSpace, EPrints, Greenstone – популярні, вільно поширювані системи побудови електронних бібліотек.

Їх можна розділити на два класи таким чином:

- для інституційних репозитаріїв (Dspace, Eprints)

- для створення ЕБ (Greenstone).

DSpace функціонує як централізований сервіс організації. Різні підрозділи в межах установи (лабораторії, центри, школи або відділи) можуть мати свої власні окремі області в межах системи. Члени цих підрозділів безпосередньо вносять контент через веб-інтерфейс користувача, який розроблений так, що внесення здійснюється максимально просто. Альтернативно система передбачає імпорт безлічі елементів для пакетного завантаження контенту.

У кожному підрозділі можна також призначити людей, які можуть переглядати і редагувати внесення перед тим, як вони будуть включені в основний репозиторій. Потім DSpace індексує метадані, що надійшли разом з електронним документом, і робить їх доступними згідно привілеям доступу, визначеним у даному підрозділі.

EPrints також забезпечують подібну функціональність, необхідну для керування електронним репозиторієм, вирішуючи завдання тривалого зберігання й доступу, і надаючи основу для подальшого розвитку системи.

Програмне забезпечення Greenstone використовується для створення і поширення в цифровому форматі бібліотечних колекцій. Надає новий спосіб організації і публікації інформації в Інтернеті або на компакт-дисках. Існують дві версії системи – локальна і мережна. У локальній версії формування цифрової бібліотеки і доступ до неї формується в локальній мережі комп'ютерів. У мережній версії усі функціональні можливості по створенню і використанню бібліотек надаються з використанням технології Web/сервер – Web/клієнт.

Розглянемо більш детально деякі з наведених аспектів, де існують відмінні особливості DSpace, EPrints і Greenstone.