Аналітична частина

ВСТУП

У зв'язку з інтенсивним розвитком всіх галузей промисловості проблема економії металу придбала велике народногосподарське значення. Один зі шляхів економії металу - підвищення точності геометричних розмірів прокату, що дозволяє значно скоротити його втрати при наступній переробці.

Підвищення точності прокату досягається проведенням робіт із трьох основних напрямків: вдосконалення механічного устаткування, технології прокатки й автоматичного керування, як окремими ділянками технологічного процесу, так і всім процесом. Ці напрямки взаємозалежні, і підвищення точності геометричних розмірів прокату може бути досягнуто тільки при комплексному підході до рішення завдання.

У цей час будь-яке металургійне виробництво оснащується автоматизованими системами керування АСУ як усього підприємства в цілому, так і його частин окремо, не пов'язаних між собою. Також системи здійснюють контроль і керування всіх ланок ланцюга виробництва, що робить виробництво гнучким, значно підвищується швидкість прокатки, зменшуються простої та ремонти, тому що АСУ вказує місце поломок і дає рекомендації із проведення планових ремонтів. Досягти такого ефекту дозволяє керування кожним окремо взятим механізмом з якомога більшим числом параметрів регулювання й контролю.

Широке використання при автоматизації прокатних цехів, сучасних методів і засобів автоматичного керування, високопродуктивних методів формування, обробки й передачі інформації дозволяє докорінно підвищити ефективність прокатного виробництва.

Невід'ємною частиною технологічного устаткування прокатних станів є автоматизований електропривод, від досконалості якого багато в чому залежить як продуктивність, так і якість готового прокату.

Система керування електроприводами груп прокатних клітей характеризується взаємозв'язком окремих приводів, підданих дії численних

збурювань, викликаних нестійкістю технологічного процесу прокатки з регульованими петлями розкату у міжклітьових проміжках.

Прокатку на всіх сучасних дротових станах ведуть із петлею розкату перед чистовою групою клітей і з петлею або натягом у групі.

Основними функціями системи автоматичного керування електроприводами груп клітей при прокатці з петлерегулюванням є: індивідуальна зміна частоти обертання кліті, узгодження швидкостей у суміжних клітях для забезпечення режиму вільної прокатки, погоджене спільна зміна частоти обертання електроприводів клітей безперервної групи.

На дрібносортних дротових станах керування електроприводами груп клітей для стабілізації технологічного режиму прокатки здійснюється локальними системами регулювання довжини петлі розкату, а керуючий вплив на групу приводів передається пристроями групового регулювання. Відхилення довжини петлі розкату побудовані за принципом регулювання по відхиленню. Відхилення довжини петлі розкату від заданого значення усувається зміною швидкості обертання валків кліті, розташованої за регульованим проміжком.

Для виміру довжини петлі розкату застосовують датчики, засновані на фотоелектричному, контактному і ємнісному методах виміру. Таке різномаїття типів вимірювальних датчиків свідчить про відсутність єдиного підходу до питання побудови цього типу датчиків і необхідності розробки датчика для використання в системах керування на підвищених швидкостях прокатки.

У дійсному прокаті розробляється система автоматичного керування швидкісним режимом прокатки з петлею для проміжку між діючою 20 кліттю сортової лінії 250 й 10-тим клітьовим чистовим дротяним блоком на

безперервному дрібносортному стані ПС 250/150-6 ВАТ " Арселор Міттал

Кривий Ріг".

У проекті описується горизонтальний петлеутворювач прокату, що відхиляє від осі прокатки після входу його кінця в наступну кліть.

Ці петлеутворювачі створюють умови, близькі до вільної прокатки, при чому величина довжини петлі розкату є досить надійним критерієм режиму прокатки й може використовуватися для цілей автоматичного регулювання.

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА